Справа № 11-668/2008 р. Головуючий у І інстанції - Страшний О.М.
Категорія - ст. 289 ч. 2 КК України. Доповідач - Баглай І.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого судді Щербакова О.С.
суддів Баглая І.П., Борисенка І.П.,
з участю прокурора Лисуна С.І.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 24 вересня 2008 року.
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель с. Степанівка, Борзнянського району Чернігівської області, громадянин України, з неповно-середньою освітою, військовозобов'язаний, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, працюючий різноробочим в СТОВ „Десна” с. Степанівка, раніше судимий:
- 07 березня 2001 року Ніжинським міським судом за ст. 140 ч. 2 КК України (1960 р.) до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 05 липня 2002 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 185 ч. 2, 15 ч.1, 185 ч. 2 КК України до 1 року 1 місяця обмеження волі;
- 22 листопада 2005 року Борзнянським районним судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
- 27 вересня 2006 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ст.ст. 289 ч. 2, 357 ч. 3, 15 ч. 2, 289 ч. 2, 185 ч. 1, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки,
засуджений за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України, остаточно ОСОБА_1до відбування призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілогоОСОБА_2. 350 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вироком суду ОСОБА_1 засуджено за незаконне заволодіння мотоциклом марки ММВЗ 3.112.11. „Мінськ”, НОМЕР_1, вартістю 917 грн. 72 коп., скоєне повторно та у стані алкогольного сп'яніння 16 травня 2008 року, близько 23 години, шляхом проникнення на подвір'я господарстваОСОБА_2., в АДРЕСА_1
Не погоджуючись з вироком суду, засуджений ОСОБА_1. подав апеляцію в якій просить його скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. В підтвердження доводів апеляції посилається на незаконність постановленого вироку суду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що його вина не доведена доказами, що містяться в матеріалах справи. Вказує, що умислу на заволодіння даним транспортним засобом у нього не було, оскільки ОСОБА_2дозволив його взяти для поїздки в м. Борзну. Також, звертає увагу суду на те, що на його утриманні знаходяться дві малолітні дитини.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію і просив її задовольнити з вказаних підстав, думку прокурора про необґрунтованість апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого діяння, за обставин встановлених судом, ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, яким суд дав належну юридичну оцінку.
Як під час досудового слідства так і в засіданні суду першої інстанції засуджений ОСОБА_1. винним себе не визнавав в скоєнні злочину передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України, пояснюючи, що 16 травня 2008 року мотоцикл взяв з дозволуОСОБА_2. з метою поїздки в м. Борзну.
Проте такі твердження засудженого суперечать доказам по справі і спростовуються показаннями потерпілого та свідків, а тому колегія суддів відхиляє їх як недостовірні.
Так, з показів свідкаОСОБА_2., який являється сином потерпілого, вбачається, що ОСОБА_1. 16 травня 2008 року неодноразово звертався до нього з проханням надати мотоцикл для поїздки в м. Борзну, однак він йому в цьому відмовив. Вночі він виявив пропажу мотоцикла і по цьому питанню звернувся до свого сусіда ОСОБА_3, який повідомив, що бачив, як мотоцикл з двору виводив ОСОБА_1.. Він зателефонував ОСОБА_1на мобільний телефон, однак на даний виклик відповів інспектор ДАІ.
Дані свідчення об'єктивно узгоджуються з показами свідка ОСОБА_3, який підтвердив факт того, що пізно ввечері 16 травня 2008 року ОСОБА_1. виводив з дворуОСОБА_2. належний останньому мотоцикл „Мінськ”.
СвідокОСОБА_4. пояснив, що 16 травня 2008 року під час розпиття спиртних напоїв, в його присутності ОСОБА_1. просивОСОБА_2. надати йому мотоцикл для поїздки в м. Борзну, однак останній відмовив йому в проханні і не дозволив взяти мотоцикл.
Таким чином, показання свідківОСОБА_2. і ОСОБА_4, як під час досудового слідства так і в судовому засіданні суду першої інстанції, не містять суперечностей і узгоджуються між собою, тому суд вважає їх достовірними.
В своїх показах свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які являються працівниками міліції, зазначили, що в ніч на 17 травня 2008 року, в ході відпрацювання м. Борзни, на вул. Шевченка вони намагалися зупинити мотоцикл марки „Мінськ” на якому їхали два чоловіки. Однак мотоцикліст не зреагував на їх вимогу, не зупинився і намагався втекти. Їм вдалося затримати одного із втікачів, який керував мотоциклом. Затриманим виявився ОСОБА_1., який перебував у нетверезому стані. Коли мотоцикл доставлявся на штрафмайданчик, у ОСОБА_1 на мобільний телефон поступив дзвінок, і коли ОСОБА_5 відповів на дзвінок, чоловічий голос став висловлюватися нецензурно і вимагав поставити мотоцикл на місце. В подальшому було з'ясовано, що ОСОБА_1телефонував ОСОБА_2
З огляду на викладене, колегія суддів ставиться критично до твердження засудженого, що мотоцикл він взяв з дозволу і вважає його позицією захисту з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_1, суд призначив його у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу ОСОБА_1 та всі обставини справи.
Порушень норм кримінально-процесуального закону, які притягли б за собою скасування вироку, по справі не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 24 вересня 2008 року щодо нього - без змін.
Судді:
О.С. Щербаков І.П. Баглай І.П. Борисенко