Справа  №2-1576/08

            Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

01 грудня 2008 року                                                                                    м. Запоріжжя

            Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:                                                                                          Дзярук М.П.,

при секретарі:                                                                                                  Кожушаній Є.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Запорізької міської ради, треті особи: ОСОБА_4, Шоста Запорізька державна нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання на час відкриття спадщини, визнання права власності на Ѕ частину будинку, - 

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернулася до суду з позовом до Запорізької міської ради, треті особи: ОСОБА_4, Шоста Запорізька державна нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання на час відкриття спадщини, визнання права власності на Ѕ частину будинку, посилаючись на те, що її чоловіку ОСОБА_5 на праві власності належить Ѕ частина будинку АДРЕСА_1. Зазначена частка була куплена під час шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, спадкоємцем за заповітом є позивач. Вважає, що оскільки спірна частина будинку була придбана під час перебування у шлюбі їй на праві власності належить ј її частина, а ј частина повинна бути успадкована після смерті чоловіка за заповітом. В передбачений законом термін вона звернулася до нотаріальної контори за місцем знаходження спадкового майна. Однак отримати свідоцтво на спадщину в нотаріальній конторі вона не може, оскільки відсутні правовстановлюючи документи на будинок, тому вона змушена звернутися до суду. Просить встановити факт спільного проживання з померлим на час відкриття спадщини та визнати за нею право власності на Ѕ частину будинку. 

 Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в заяві, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи Шостої Запорізької державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Раніше в судовому засіданні пояснив, що перешкод для отримання свідоцтва про право на спадщину у позивача немає, оскільки вона вчасно звернулася до нотаріальної контори, отримати дублікати правовстановлюючих документів вона може в нотаріальному архіві, які будуть мати силу оригіналу, також позивач може отримати свідоцтво про право  на частку в спільному майні подружжя, при умові надання свідоцтва про шлюб.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, раніше в судовому засіданні пояснила, що вона є співвласником Ѕ частини спірного будинку, позовні вимоги її права не порушують і не торкаються.

            Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши інші докази, що є в справі, суд вважає, що позови не підлягають задоволенню в зв'язку з наступним.  

Судом встановлено, що Ѕ частина будинку АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5, що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу від 26.11.1988р. та 23.05.1984р. (а.с. 8-11, 59), копією технічного паспорту (а.с. 15), відповіддю ОП ЗМБТІ (а.с. 44). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 13). ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 12). Відповідно до заповіту, померлий ОСОБА_5 все своє майно заповів ОСОБА_3 (а.с. 18, 19). Відповідно до наданої до суду копії спадкової справи на померлого ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини в передбачений законом термін звернулася ОСОБА_3 (а.с. 40). Відмова нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину в матеріалах спадкової справи відсутня. 

Дані обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

            Відповідно до ст.. 1 Закону України „Про нотаріат” від 02.09.1993р. № 3425-XII з подальшими змінами (надалі Закон), нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб,  на які покладено обов'язок посвідчувати  права,  а  також  факти,  що мають  юридичне  значення,  та  вчиняти  інші  нотаріальні    дії, передбачені  цим  Законом,  з  метою    надання    їм    юридичної вірогідності. Видача свідоцтва про право на спадщину покладається на державні нотаріальні контори (ст.. 34 Закону).

            Відповідно до ст.. 548 ЦК України (1963р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.  Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно ст.. 525 ЦК України (1963р.) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України (1963р.) діями, що свідчать про прийняття спадщини є фактичний вступ в управління та володіння майном та подача заяви до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини Згідно ст.. 553 ч.2 ЦК України (1963р.) вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). Таким чином, суд вважає, що оскільки після смерті ОСОБА_5, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 подала в передбачений законом термін заяву про прийняття спадщини за  заповітом, вона є такою, що виконала дії по прийняттю спадщини.  

            Відповідно до ч.1 ст. 71 Закону „Про нотаріат” від 02.09.1993р. зі змінами у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається державним  нотаріусом  на підставі  письмової  заяви  другого   з   подружжя   з   наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли  спадщину.  Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

            Відповідно до п. 29 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” №20/5 від 03.03.2004р. спадкоємцям за їх заявою може бути виданий дублікат правовстановлюючого документу органом, який засвідчив договір, або нотаріальним архівом.

            Згідно п. 2 ст. 44 та ст.. 45 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах між країнами СНД №009 від 22.01.1993р. право спадкування нерухомого майна визначається по законодавству Сторони, на території якої знаходиться майно.

         Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. „Про судову практику у справах про спадкування” за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадщину судовому розглядові не підлягають.      

            Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність перешкод у позивача щодо оформлення права спадщини після смерті ОСОБА_5, оскільки нею були виконані необхідні дії щодо прийняття спадщини, заява про прийняття спадщини подана в передбачений законом термін та до відповідного нотаріального органу по місцю знаходження нерухомого майна, в матеріалах спадкової справи відсутня відмова щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, представник нотаріальної контори в судовому засіданні також підтвердила можливість оформлення права спадщини через нотаріальну контору. Крім цього, позивач не надав до суду доказів неможливості отримання дублікатів правовстановлюючих документів, через що виникла необхідність звернення до суду, зокрема відмови нотаріального архіву. Також, у позивача відсутні перешкоди щодо видачі їй свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, а саме на ј частину спірного будинку.

У відповідності до ч. 1 ст. 12 ЦПК України суд розглядає цивільні справи, подані фізичними та юридичними особами , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, що приймають участь у справі.

            Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не надала до суду доказів в обґрунтування своїх позовних вимог та їх законності, а подання позову на думку суду свідчить про намагання позивача перекласти функції нотаріату на судові органи, що є неприпустимим.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах між країнами СНД №009 від 22.01.1993р., ст.ст. 525, 549, 548, 553 ЦК України (1963р.), ст.ст. 34, 71 Закону „Про нотаріат” від 02.09.1993р. зі змінами, п. 29 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” №20/5 від 03.03.2004р.,  п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. „Про судову практику у справах про спадкування”, ст. ст. 12, 60, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

        В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя:                                                                                              М.П. Дзярук