Провадження № 2/742/768/14

Єдиний унікальний № 742/2165/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

секретаря - Хотінь Ж.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня» про встановлення факту роботи на посаді та зобов'язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2014 року позивач звернулась до Прилуцького міськрайонного суду з позовом до КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня» про встановлення факту роботи на посаді лікаря інфекціоніста інфекційного відділення безперервно з 28.11.1994 року по 20.06.2000 року. Необхідність встановлення вказаного факту дозволить позивачеві підтвердити трудовий стаж та реалізувати право на пенсію, оскільки відповідач в позасудовому порядку відмовляється вносити зміни до трудової книжки, мотивуючи відсутністю повноважень.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, надіславши до канцелярії суду письмову заяву про проведення розгляду справи за її відсутності /а.с.52/.

Представник відповідача КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня», будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши про визнання відповідачем заявлених позовних вимог в повному обсязі, що узгоджується з вимогами ст.174 ЦПК України /а.с.51/.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.197 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази по справі, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд, на виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, забезпечив сторонам змагальність процесу, створив їм відповідні умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків, попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, проте останні, відповідно до ч.2 ст.11 та ч.3 ст.27 ЦПК України, скористались на власний розсуд своїми правами щодо предмету спору.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 1 ст.61 ЦПК України передбачено, що доказуванню не підлягають обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Власник або уповноважений ним орган, з огляду на ст. 49 КЗпП України, зобов'язані видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Як вбачається з довідки № 01-14/571, виданої головним лікарем КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня» від 26.05.2014 року, відповідач не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та беззаперечно підтверджує факт її роботи на посаді лікаря інфекціоніста інфекційного відділення вище вказаного медичного закладу з 28.11.1994 року по 20.06.2000 року, чим фактично визнав матеріально-правову вимогу позивача щодо якої і виник цивільно-правовий спір /а.с.51/.

Враховуючи вищевикладене, суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши беззаперечне визнання відповідачем факту роботи ОСОБА_1 на посаді лікаря інфекціоніста інфекційного відділення з 28.11.1994 року по 20.06.2000 року, беручи до уваги фактичне визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, за умов відсутності інших обставин, що мають істотне значення, приходить до переконання про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,208,209,212-216,218 ЦПК України, ст.49 КЗпП України суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня» про встановлення факту роботи на посаді та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Встановити факт роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в інфекційному відділенні Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня» на посаді лікаря інфекціоніста інфекційного відділення безперервно з 28.11.1994 року по 20.06.2000 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Прилуцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Прилуцького міськрайонного суду

Чернігівської області В.Г. Павлов