УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/14678/13-ц Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Дмитро Миколайович

Категорія 48 Доповідач Кочетов Л. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кочетова Л.Г.,

суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,

за участю секретаря Ходаківської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 березня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначила, що від шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки відповідач коштів на утримання дитини не надає, а фактично всі витрати щодо утримання сина несе вона, просила стягувати на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частини його доходів щомісячно.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою та в обгрунтування вимог зазначив, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_1, вони проживають в одній квартирі та дитина фактично проживає та постійно спілкується з обома батьками. Він не припиняв свою особисту участь у вихованні сина та фінансових витратах, необхідних для його утримання. Оскільки ОСОБА_1 ухиляється від обов"язку утримувати дитину, тому просить стягувати з неї аліменти в розмірі 1/4 частини її доходів щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 31 березня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти в розмірі 1/6 частини його доходів щомісячно, у задоволені зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити в частині визначення розміру аліментів стягнувши їх в розмірі 1/4 від всіх видів доходів відповідача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 2).

Згідно поожень ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що сторони не можуть дійти згоди щодо порядку та розміру надання матеріальної допомоги на утримання дитини.

Враховуючи, що місцем проживання дитини є місцепроживання матері, висновок суду, що аліменти слід стягувати з ОСОБА_2 є правильним.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходив з доходів сторін, прожиткового мінімуму та тієї обставини, що відповідач добровільно несе витрати, пов»язані з забезпеченням дитини.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 182 СК України вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач фізично здоровий, працездатний, інших утриманців не має, його заробіток за останні 6 місяців 2013 року становить 36678,82, що надає змогу нести витрати по утриманню дитини.

Заробіток позивачки становить 1147.00 грн.

З урахуванням встановленого Законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на день винесення рішення 1218.00 грн.), дитини віком від 6 до 18 років (1286.00 грн.), та визначеного судом розміру аліментів, доходи позивача не дають змоги їй забезпечити утримання дитини на рівні зазначеного мінімуму.

Та обставина, що відповідач добровільно сплачує кошти на потреби дитини, при визначенні розміру аліментів врахована бути не може, оскільки ці витрати не носять обов»язкового характеру та за бажанням сторони можуть бути припинені у будь-який час.

За таких обставин, колегія судів вважає, що розмір аліментів повинен бути збільшений, до розміру, визначеного апелянтом.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів постановлено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія судів вважає, що воно підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 березня 2014 року в частині визначення розміру аліментів змінити, збільшивши розмір аліментів з 1/6 до 1/4 частини всіх видів доходу відповідача щомісячно.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Судді