Справа №250/4029/13-ц
Номер провадження2/250/189/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2014 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Гаврилюк О.І.,
при секретарі Черевко О.В.,
за участю позивачки ОСОБА_1,
відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ясинувата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка 28 жовтня 2013 р. звернулась до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на наступні обставини.
Згідно свідоцтва про право на спадщину від 27.04.2010 р. позивачка є власником 1/6 частки житлового будинку АДРЕСА_1. На підставі договору дарування від 19.08.2010 р. позивачці також належить інша 1/2 частка вказаного житлового будинку з господарськими спорудами. Загальна частка права власності позивачки на вказаний вище будинок складає 2/3 частки. Відповідачка є власником 1/3 частки будинку. Однак, відповідачка чинила перешкоди у вселенні позивачки у будинок та у розпорядженні своїм майном у вигляді 2/3 частки. Рішенням суду від 03.12.2010 р., яке набрало законної сили, відповідачку зобов'язано усунути перешкоди у здійсненні позивачкою права володіння, користування та розпорядження її часткою у майні шляхом вселення у будинок. Відповідачка відмовилась виконувати рішення суду, у зв'язку з чим її двічі притягнуто до адміністративної відповідальності. 03.06.2011 р. держвиконавцем позивачка була вселена у будинок. Однак відповідачка не надала позивачці ключі вхідної двері, позивачка була змушена за власні кошти придбати замок вартістю 90 грн., ключ до нього 20 грн. У подальшому відповідачка продовжувала чинити перешкоди позивачки у проживанні та користуванні своєю часткою власності, у зв'язку з чим позивачка неодноразово зверталась до державних органів, відстоючи свою право власності. Позивачка знову придбала замок, вартістю 450 грн., змушена була нести витрати на бензин у розмірі 214 грн. оскільки приїздила з іншого міста для вселення.
На підставі викладеного просила стягнути з відповідачки на її користь матеріальну шкоду у розмірі 774,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн., оскільки ми діями відповідачки порушено право позивачки у володінні, користуванні та розпорядженні 2/3 часткою свого будинку. Також просила стягнути судові витрати.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги повністю підтримала та надала пояснення по суті позову.
Відповідачка позов не визнала, надала письмові заперечення, у яких зазначила, що позивачка незаконно володіє 2/3 частками спірного будинку, однак вона не чинила перешкод у в її вселенні у будинок, заміна замку вхідної двері була за ініціативою позивачки, вона не повинна надавати їй дублікати ключів та відшкодовувати їх вартість позивачці. Крім того, після вселення позивачки вона не проживала у ньому, оскільки постійно проживала у м.Іловайськ, потреби у спірному будинку не мала. Просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши позивачку, відповідачку, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Так, у судовому засіданні було встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину від 27.04.2010 р. позивачка є власником 1/6 частки житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.7). На підставі договору дарування від 19.08.2010 р. позивачці також належить інша 1/2 частка вказаного житлового будинку з господарськими спорудами (а.с.8). Загальна частка права власності позивачки на вказаний вище будинок складає 2/3 частки. Відповідачка є власником 1/3 частки будинку.
Згідно рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 03.12.2010 р., яке набрало законної сили 09.03.2011 р., відповідачку ОСОБА_2 зобов'язано усунути перешкоди у здійсненні позивачкою ОСОБА_1 права володіння, користування та розпорядження її 2/3 частинами у майні.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, зазначеним рішенням та матеріалами справи встановлено, що відповідачкою не виконується рішення суду, відповідачка чинить перешкоди позивачці у володінні, користуванні та розпорядженні 2/3 часткою спірного будинку, якою вона є власницею.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з відповідачки слід стягнути на користь позивачки витрати, пов'язані з купівлею замків у розмірі 90,00 грн., 450,00 грн., ключа 20 грн., та придбання бензину у розмірі 214,00 грн., а всього 774,00 грн.
Що стосується позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
На підставі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
З роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" вбачається, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Таким чином, наявність такої шкоди та причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням і вини останньої в її заподіянні судом встановлено.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з характеру правопорушення та наявності вини відповідачки у порушенні прав позивачки.
Разом з тим, керуючись вимогами розумності та справедливості, суд вважає достатнім для компенсації позивачці завданих моральних страждань стягнення з відповідачки моральної шкоди у розмірі 2000 грн.
У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених вимог. Враховуючи, що позов задоволено частково, підлягає стягненню судовий збір на користь позивачки частково у розмірі 229,40 грн. та 45,88 грн.
Крім того, позивачкою при поданні позовної заяви не в повному обсязі сплачено судовий збір, сплачено 329,40 грн., однак відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позову майнового характеру на момент його подання 28.10.2013 р. становила 229,40 грн., позивачкою заявлено дві вимоги майнового характеру, таким чином недоплачена сума судового збору становить 129,40 грн., який слід стягнути з позивачки в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України, ст. 10, 60, 88, 212-215, 214-216 ЦПК України суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, у якості матеріальної шкоди 774,00 грн., у якості моральної шкоди 2000 грн., судові витрати у розмірі 229,40 грн. та 45,88 грн., а всього 3049 ( три тисячі сорок дев'ять) 28 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, недоплачений судовий збір в дохід держави в розмірі 129,40 грн. на користь Управління Державної казначейської служби України у м.Ясинувата (код ЄДРПОУ (банку) 37544440, ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, р/рахунок 31210206700097, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ (суду) 26503721).
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. І. Гаврилюк