АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/1034/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19 Гончарук В. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Бондаренко С. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБондаренко С. І.
суддівВініченко Б. Б. , Храпко В. Д.
при секретаріПосипайко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Уманської міської ради Черкаської області , третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції про визнання шлюбу недійсним в силу його фіктивності, визнання недійсними зміну договору житлового найму, відновлення раніше діючого договору житлового найму, свідоцтва про право власності на житло та виселення з квартири без надання іншої житлової площі, -
в с т а н о в и л а :
В червні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Уманської міської ради Черкаської області , третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції про визнання шлюбу недійсним в силу його фіктивності, визнання недійсними зміну договору житлового найму, свідоцтва про право власності на житло та виселення з квартири без надання іншої житлової площі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що працюючи в Уманському тепличному комбінаті з шкідливими умовами праці та перебуванням на квартирному обліку 01.10.1985 року її сім'ї надана в користування однокімнатна квартира АДРЕСА_1. Договір житлового найму було укладено на невизначений строк, оскільки квартира було відомчою.
ОСОБА_6 зазначає, що в 2003 році змушена була переїхати проживати в с. Коржова, до хворої матері, яка потребувала допомоги. Потребуючи коштів на лікування матері, позивачка дозволила тимчасово проживати в своїй квартирі доньці подруги ОСОБА_8
Після смерті матері, в 2007 році позивачка висунула вимогу ОСОБА_9 про звільнення її квартири ОСОБА_8 Проте ОСОБА_9 прохала почекати декілька місяців для пошуку іншого житла. Минав час, а ОСОБА_8 не звільняла квартиру. При черговому зверненні до ОСОБА_8 позивачка виявила, що в її квартирі АДРЕСА_1 замінені вхідні двері , а ключ видавати ОСОБА_8 відмовилася. Виник конфлікт, в ході якого позивачка дізналася, що вона не являється власником квартири і знята з реєстрації.
Крім того, позивачка зазначає, що в листопаді 2010 року їй стало відомо, що ОСОБА_8 маючи намір заволодіти квартирою, без наміру створення сім'ї , схилила її сина ОСОБА_10 до реєстрації фіктивного шлюбу. Використавши факт шлюбу, ОСОБА_8 переоформила договір житлового найму на квартиру без її відома та згоди на себе, а в подальшому було розірвано фіктивний шлюб. Використавши факт шлюбу та надання вихідної документації , рішенням виконкому Уманської ради №40 від 22.01.2004 року переоформлено договір житлового найму на квартиру без відому та згоди позивача на відповідача, позивач без її відому з 10.02.2004 року була знята з реєстрації АДРЕСА_1. та зареєстрована в АДРЕСА_11, а ОСОБА_10 з 24.03.2004 року.
Залишившись єдиним мешканцем квартири, на підставі розпорядження № 502 від 29.03.2004 року ОСОБА_8 здійснила приватизацію вказаної квартири та отримала свідоцтво про право власності на житло від 31.03.2004 року серія САА № 218065, ставши одноособовим власником квартири.
Позивачка вказує, що такими діями ОСОБА_8 порушила її право на житло, а приватизація квартири проведена з порушенням Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
А тому на підставі наведених обставин позивачка просила суд визнати шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 зареєстрований 26.12.2003 року, актовий запис №682 та розірваний 19.03.2004 року № 79 недійсним; зміну договору житлового найму на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 з ОСОБА_6 на ОСОБА_8 визнати недійсною та відновити договір житлового найму, який покладений позивачкою на вказану квартиру, свідоцтво про право власності на житло видане на ім'я ОСОБА_8 31.03.2004 року серія САА № 218065 Уманською міською радою визнати недійсним; виселити з однокімнатної квартири АДРЕСА_1 без надання іншої житлової площі ОСОБА_8 та ОСОБА_9
В подальшому позивач позовні вимоги уточнила, просила шлюб, зареєстрований 26 грудня 2003 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 визнати недійсним в силу його фіктивності, зміну договору житлового найму на квартиру АДРЕСА_1 з ОСОБА_6 на ОСОБА_8 визнати недійсною та відновити договір житлового найму, укладеного з позивачем, свідоцтво про право власності на житло серії САА №218065 видане на імя ОСОБА_8 визнати недійсним, виселити з однокімнатної квартири АДРЕСА_1 без надання іншої житлової площі ОСОБА_8 та ОСОБА_9.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2014 року в задоволенні позову - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що по частині позовних вимог позивачем пропущений строк позовної давності, а інша частина вимог є недоведеною.
Однак з такими мотивами погодитись не можна.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради народних депутатів від 19 вересня 1985 року №379 ОСОБА_6 на склад сімї 2 особи: вона та син ОСОБА_10 була надана квартира АДРЕСА_1 (а.с.101).
26 грудня 2003 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 був зареєстрований шлюб (а.с.30), який був розірваний 19 березня 2004 року (а.с.27).
Згідно частини 1 ст.45 КпШС, діючого на час укладення шлюбу, шлюб може бути визнаний недійсним в разі порушення умов, встановлених статтями 15 - 17 цього Кодексу, а також в разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім'ю (фіктивний шлюб).
Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Після укладення шлюбу права та обов'язки виникли у подружжя, яким не є позивач, а тому її право на житло не могло порушуватись, оскільки укладення шлюбу не надає права на житло, більш того за змістом ст..65 ЖК України саме наймач має право приймати рішення за письмовою згодою всіх членів сімї на вселення інших осіб.
Позивач також і не довела самого факту фіктивності шлюбу, оскільки 26 грудня 2003 року звернулася до ДП ЖСУ з заявою про прописку ОСОБА_8 в квартиру за адресою АДРЕСА_1, в якій називала останню невісткою(а.с.97), крім того оспорюваний шлюб, на час звернення позивача до суду, вже був розірваний.
Не знайшло свого підтвердження також посилання позивача на те, що без її відома вона була знята з реєстрації АДРЕСА_1 оскільки як вбачається з паспорта позивача (а.с.8), відомості про реєстрацію її за іншою адресою з 10.02.2004 року, були зазначені в паспорті.
Рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 22 січня 2004 року №40 погоджено переоформлення договорів найму квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_8 за спільною згодою членів сімї, що повністю відповідає вимогам ст..106 ЖК України, а так як документи на підставі яких приймалось вказане рішення мають термін зберігання 5 років, то такі документи не збереглися, що підтверджується листом прокуратури м.Умані (а.с.10), а тому позивачем не доведено факт того, що таке рішення прийняте без згоди членів сімї.
Станом на час прийняття рішення про приватизацію 29.03.2004 року та видачі свідоцтва про право власності, 31.03.2004 року , в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_8 яка використала своє право на приватизацію визначене Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», порушень якого в судовому засіданні не встановлено і на даний час є власником спірної квартири.
За змістом ст..317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Оскільки підстави для скасування права власності відсутні то відповідно відсутні і підстави для виселення.
Саме з цих підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених вище.
Керуючись ст..ст.303, 307, 309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2014 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення яким:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Уманської міської ради Черкаської області , третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції про визнання шлюбу недійсним в силу його фіктивності, визнання недійсними зміну договору житлового найму, відновлення раніше діючого договору житлового найму, свідоцтва про право власності на житло та виселення з квартири без надання іншої житлової площі - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий :
Судді :