АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №11а-478 2006р. Головуючий у 1-й інс-т.: Довгий І.І.
Категорія: ст.364ч.1,190ч.1КК Доповідач: Квятковський А.С
України
21 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: ОмельяненкаВ.І.
Суддів:, Квятковського А.С., Мітенко О.А.
З участю прокурора: Дмітрієва Ю.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м. Рівне апеляцію засудженої ОСОБА_1 на вирок Сарненського районного суду від 25 березня 2005 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українка, уродженець і жителька АДРЕСА_1, раніше не судима, засуджена за ст.364 ч.1, із застосуванням ст.69 КК України на сімсот грн. штрафу без позбавлення права займати певні посади чи займатись певною діяльністю, за ст.190 ч.1 КК України на шістсот грн., штрафу.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання призначено 700(сімсот)грн.. штрафу без позбавлення займати певні просади чи займатись певною діяльністю.
На підставі п.2 ч.1ст.49 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнено.
Судом вирішено питання з речовими доказами по справі.
Як установлено судом, ОСОБА_1, працюючи ІНФОРМАЦІЯ_2 і будучи службовою особою, в період з червня 1996 по вересень 1998року, з корисливих спонукань, зловживаючи посадовим становищем, всупереч інтересам служби, з метою приватизації орендованого приміщення по АДРЕСА_2 Рівненської області шляхом обману та зловживання довірою заволоділа приватизаційними майновими сертифікатами працівників підприємства.
Пообіцявши включити родичів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 учасниками ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 приватизаційні майнові сертифікати НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 на ім'я її неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6 та чоловіка ОСОБА_7, від ОСОБА_3 майнові сертифікати НОМЕР_4, НОМЕР_5 на ім'я її дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також сертифікат НОМЕР_6 знайомої ОСОБА_10, від ОСОБА_4 майновий сертифікат НОМЕР_7, вартість яких становила 500грн. кожен, чим спричинила потерпілим шкоду в загальній сумі 3500грн.
ОСОБА_1 запевнила потерпілих, що за вказані приватизаційні майнові сертифікати включить їх до учасників ІНФОРМАЦІЯ_3 з послідуючою виплатою дивідендів.
Отримавши незаконним шляхом приватизаційні майнові сертифікати ОСОБА_7, ОСОБА_6., ОСОБА_5, ОСОБА_9., ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_4, - ОСОБА_1 до статуту ІНФОРМАЦІЯ_3 їх як співзасновників не включила.
Діючи з корисливих мотивів, в особистих інтересах та інтересах третіх осіб на користь ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_1 включила майнові сертифікати в реєстр НОМЕР_8 в рахунок оплати коштів за придбання Товариством приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Сарни за договором купівлі-продажу від 28 червня 1996року. Внаслідок цих злочинних дій охоронюваним законом правам та інтересам громадян ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_9., ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_4 було завдано істотну майнову шкоду на суму 3500грн.
В поданій на вирок суду апеляції засуджена ОСОБА_1 доводить, що суд першої інстанції визнавши її винною у вчиненні шахрайства та зловживанні посадовим становищем невірно застосував кримінальний закон. При цьому вказує, що об'єктом шахрайства є майно на право на майно. Проте, усупереч вимогам ст.ст. 59,69 Закону України "Про господарські товариства" та п.4.7 Статуту ІНФОРМАЦІЯ_3 всі потерпілі з відповідними заявами про включення їх до складу Товариства не звертались і не зробили цього навіть на всьому протязі розслідування кримінальної справи.
Крім того у вироку суд не зазначив, які конкретні дії по зловживанню вона здійснила, а також те, що судом невірно визначено суму заподіяних збитків, оскільки на момент внесення майнових приватизаційних сертифікатів не було визначено такої грошової одиниці як гривня, і суд не зазначив чим він керувався, коли визначив вартість сертифікату в сумі 500грн.
Вважає судове слідство однобічним, оскільки судом безпідставно відкинуті її доводи щодо дивідендів підприємства, які не отримував жоден член колективу.
Виходячи з наведеного просить вирок суду скасувати як незаконний і постановити новий вирок, яким виправдати її за відсутністю в діях складу злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої та її захисника-адвоката, які просять вирок суду скасувати, думку прокурора про скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи органами досудового слідства не дотримано вимог ст.22 КПК України про всебічне, повне й об'єктивне дослідження обставин справи.
Відповідно до ст.64 КПК України при провадження досудового слідства, дізнання і при розгляді кримінальної справи в суді підлягає доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
За матеріалами справи встановлено, що ці вимоги закону ні орган досудового слідства, ні суд не виконали.
Згідно обвинувального висновку ОСОБА_1 обвинувачувалась за ст.190 ч.1, 364 ч.1 КК України, тобто у шахрайстві та зловживанні владою або службовим становищем з корисливих мотивів з використанням свого службовою становища всупереч інтересам служби, яке спричинило істотну шкоду охоронюваним законом правам , свободам та інтересам окремих громадян в сумі 3500грн.
Суть пред'явлених слідством обвинувачень визначалась у тому, що ОСОБА_1, працюючи ІНФОРМАЦІЯ_2 і будучи службовою особою, в період з червня 1996 по вересень 1998року, з корисливих спонукань, зловживаючи посадовим становищем, всупереч інтересам служби, з метою приватизації орендованого приміщення по АДРЕСА_2 Рівненської області шляхом обману та зловживання довірою заволоділа приватизаційними майновими сертифікатами працівників підприємства.
За версією слідства, діючи з корисливих мотивів, в особистих інтересах та інтересах третіх осіб на користь ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_1 включила майнові сертифікати в реєстр НОМЕР_8 в рахунок оплати коштів за придбання Товариством приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Сарни за договором купівлі-продажу від 28 червня 1996року. Внаслідок цих злочинних дій охоронюваним законом правам та інтересам громадян ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_9., ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_4 було завдано істотну майнову шкоду на суму 3500грн.
Така фабула обвинувачення передбачає кваліфікацію дії винного за ч.2 ст.191КК України, а не за ст.364 КК як їх кваліфіковано слідством.
Проте, навіть виходячи з позиції обвинувачення матеріали даної кримінальної справи свідчать, що орган досудового слідства жодним чином не встановив, яким інтересом керувалась ОСОБА_1 в даному конкретному випадку і в інтересах яких саме третіх осіб вона діяла.
Поряд з цим за змістом ст.364 КК корисливим мотивом визнається незаконне отримання матеріальної вигоди, а під інтересом третіх осіб слід розуміти бажання винного, що мало вираз протиправного надання послуги родичеві або іншій особі, догоджання начальникові з використанням посадовою особою посадових повноважень усупереч інтересам служби.
Обвинувачуючи ОСОБА_1 у зловживанні службовим становищем орган досудового слідства не встановив, яка сума істотної шкоди фактично була заподіяна потерпілим. Посилання слідства на те, що вартість сертифіката станом на 1996рік складала 500грн. нічим не обґрунтована, оскільки на той період не існувало грошової одиниці гривні.
За змістом ст.190КК шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбанням права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Як видно зі справи потерпілі особисто для ОСОБА_1 приватизаційні сертифікати не передавали. Крім того в судовому засіданні підтвердили показання ОСОБА_1 про те, що вона дійсно неодноразово їх викликала для вирішення питання про включення в члени Товариства, оскільки за статутом необхідна була їх заява та згода учасників. Отже, за таких обставин питання щодо заволодіння ОСОБА_1 приватизаційними майновими сертифікатами шляхом обману чи зловживанням довірою працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 є досить сумнівним..
Таким чином під час досудового слідства та судовому розгляді справи допущена неповнота й однобічність, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, що відповідно викликає сумнів у правильності прийнятого рішення судом першої інстанції.
Тому з цих підстав та згідно ст..374 п.4 КПК України справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.
Під час проведення додаткового розслідування органу досудового слідства належить пред'явити ОСОБА_1 конкретне обвинувачення. При цьому слід виходити із змісту закону, згідно з яким зловживання владою або посадовим становищем визнається за злочин за наявності трьох ознак у сукупності: а) використання посадовою особою шляхом дії чи бездіяльності свого посадового становища всупереч інтересам служби, б) вчинення такої дії з корисного мотиву чи іншої особистої зацікавленості або в інтересах третіх осіб, в)завдання зазначеними діями істотної шкоди державним інтересам чи інтересам окремих громадян.
Підлягає більш ретельному з'ясуванню взагалі - питання заволодіння майновими приватизаційними сертифікатами працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 та членів їх сімей саме ОСОБА_1
У зв'язку з цим необхідно провести ряд процесуальних дій по допиту відповідних осіб, проведенню очних ставок, для встановлення об'єктивної істини по справі та визначитись щодо можливості пред'явлення ОСОБА_1 конкретного обвинувачення і за якою статтею КК.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Сарненського районного суду від 25 березня 2005 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу повернути прокурору Сарненського районного суду на додаткове розслідування.
Головуючий:
Судді: