АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/796/4934/2014 Головуючий в суді 1 інстанції - ГайдукС.В.

Доповідач - Ящук Т.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Чобіток А.О., Стрижеуса А.М.

при секретарі Лужецькій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Київського бюро Reuters, компанії Thomson Reuters, третя особа - компанія «Ройтерс Лімітед» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, видачу трудової книжки, відшкодування моральної шкоди,

встановила:

В грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Київського бюро Reuters, компанії Thomson Reuters про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, видачу трудової книжки, відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12 червня 1997 року шеф-кореспондент Представництва Рейтер в Україні ОСОБА_3 незаконно звільнив його з роботи під час перебування у відрядженні. До сьогоднішнього дня йому не видали копію наказу про звільнення та трудову книжку, тому встановлений законом строк для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі ще не розпочався. 15.02.2008 року рішенням суду у задоволенні його позову до Київського бюро агентства Рейтер про поновлення на роботі було відмовлено. Однак, вважає, що раніше суди розглянули його позов до неналежного відповідача, а тому на даний час він пред'явив позов до Київського бюро Reuters, компанії Thomson Reuters та просив суд постановити рішення, яким поновити позивача на посаді кореспондента Київського бюро Reuters з 12 червня 1997 року; стягнути солідарно з обох відповідачів середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з суми 450 доларів на місяць за курсом Національного банку України на день рішення суду; зобов'язати обох відповідачів оформити та видати позивачу трудову книжку, оскільки це було його першим місцем роботи після закінчення в червні 1996 року Білоруського держуніверситету; стягнути солідарно з обох відповідачів відшкодування моральної шкоди в сумі 500 тисяч гривень.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року провадження по справі закрито.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість.

Вказував, що відповідно до довіреності, виданої Компанією «Ройтерс Лімітед» 26.06.2012 року на уповноважених осіб, яка діє до 01.06.2014 року, компанія зареєстрована у Реєстраційній палаті компаній Англії та Уельсу під номером 145516, має юридичну адресу: будівля «Томсон Ройтерс», 30 Саут Колоннейд, Кенері Уорф, Лондон Е 14 ЕР, Англія, у особі своєї довіреної особи на території Республіки Україна (юридична адреса Представництва: вул. Б. Хмельницького, 17/52А, офіс 412-А, м. Київ). Однак на запит суду була надана неправдива відповідь про те, що у вказаному бізнес-центрі немає нумерації приміщень. Зазначав, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про витребування відповідних відомостей щодо знаходження юридичної особи.

Крім того, посилання суду на те, що по справі вже вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є безпідставними, оскільки на даний час жодним судом не розглянуто його позов та сторони по справі є іншими.

В судове засідання апелянт не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, колегією суддів визнано за можливе розглянути справу у відсутності апелянта.

Представник третьої особи вважав доводи апеляційної скарги безпідставними та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції на підставі поданих запитів до Головного управління регіональної статистики Державної служби статистики України встановлено, що Київське бюро Reuters, компанія Thomson Reuters, до яких пред'явив позов ОСОБА_2, не значаться у ЄДРПОУ та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців Державної реєстраційної служби України, тобто таких юридичних осіб в Україні не зареєстровано.

Крім того, судом достовірно встановлено, що позивач неодноразово звертався до Шевченківського районного суду м. Києва з ідентичними позовними вимогами до тих самих відповідачів - Київського бюро Reuters, компанії Thomson Reuters.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.12.2011 року у справі № 2-11985/11 та ухвалою суду від 11.04.2012 року у справі №2610/8116/2012 за позовом ОСОБА_2 до Київського бюро Reuters, компанії Thomson Reuters про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, було відмовлено у відкритті провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про тай самий предмет і з тих самих підстав. Ухвала суду від 11.04.2012 року залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2012 року.

Крім того, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.07.2012 року було закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до тих же відповідачів про поновлення на роботі, визнання дійсним трудового договору від 01.07.1996 року.

Також ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2012 року у справі № 2610/7237/2012 за позовом ОСОБА_2 до Київського бюро Reuters, компанії Thomson Reuters про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди було закрито провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.08.2013 року зазначена ухвала залишена без змін.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.п. 1,2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки позивачем вказані відповідачами Київське бюро Reuters, компанія Thomson Reuters, які не зареєстровані у встановленому порядку та не мають статусу юридичної особи, а також з тих підстав, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2012 року провадження по справі у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав - закрито.

Виходячи із наявних у матеріалах справи доказів та копій судових рішень, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо підстав для закриття провадження у справі відповідають обставинам справи та положенням процесуального закону.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд ухилився від встановлення місцезнаходження відповідачів, оскільки матеріалами справи встановлено, що Компанія «Ройтерс Лімітед», яка зареєстрована у Реєстраційній палаті компаній Англії та Уельсу та знаходиться у м. Лондоні, надала довіреність на уповноважених осіб із зазначенням юридичної адреси Представництва у м. Києві.

Проте зазначені доводи колегія суддів не приймає до уваги та вважає їх необґрунтованими, оскільки матеріалами справи достовірно встановлено, що таких юридичних осіб як Київське бюро Reuters, компанія Thomson Reuters у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України - не зареєстровано.

Посилання апелянта на те, що юридичні особи можуть бути зареєстровані в інших державах, зокрема в Англії, а у м. Києві знаходяться їх представництва, висновків суду не спростовують, оскільки позивачем не надано доказів реєстрації Київського бюро Reuters, компанії Thomson Reuters як юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2008 року, що набуло законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Представництва Компанії «Ройтерс Лімітед», Компанії «Ройтерс Лімітед» про відновлення строків для звернення до суду, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що даний позов ОСОБА_2 був пред'явлений до Київського бюро агентства «Ройтерс Лімітед», з посиланням на наявність укладеного між позивачем та Київським бюро агентства «Ройтерс Лімітед» трудового контракту від 01.07.1996 року. Судом відповідно до ст. 33 ЦПК України було здійснено заміну неналежного відповідача - Київське бюро агентства «Ройтерс Лімітед» на належного - Представництво Компанії «Ройтерс Лімітед» і залучено в якості співвідповідача Компанію «Ройтерс Лімітед».

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2011 року було скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2011 року, а провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Київського бюро агентства Рейтер про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, видачу трудової книжки та відшкодування моральної шкоди - закрито з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2008 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Представництва компанії «Ройтерс Лімітед» в Україні, Компанії «Ройтерс Лімітед» про відновлення строків для звернення до суду, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Київського бюро агентства Рейтер, апеляційний суд в ухвалі від 14.09.2011 року зазначив, що не зважаючи на те, що судом при розгляді справи не було проведено заміну відповідача на належного, оскільки позивач відмовився від заміни відповідача, заявлений у даній справі позов є тотожним із позовом, за яким є рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2008 року, і яке набрало законної сили. У даному випадку не змінились ні підстава, ні предмет позову. Суд при вирішенні вказаної справи та ухваленні рішення вже аналізував та досліджував факти, які викладені позивачем у позовній заяві до Київського бюро агентства Рейтер. Сам контракт від 01.07.1996 року, який наданий позивачем, був предметом розгляду у справі, по якій є рішення, що набрало законної сили. Про будь-яку іншу трудову угоду у даному спорі не йдеться. Заміна позивачем суб'єктного складу у поданій позовній заяві не свідчить про наявність спору між іншими сторонами, оскільки позивачем не доведено, що організація, яку він зазначив відповідачем, є юридичною особою.

Посилання апелянта у даній апеляційній скарзі на те, що у справі, по якій ухвалено рішення Шевченківським районним судом м. Києва 15.02.2008 року, Представництво «Ройтерс Лімітед» було неналежним відповідачем і не могло бути стороною у справі, висновків суду не спростовують, оскільки стороною у вказаній справі була юридична особа - Компанія «Ройтерс Лімітед».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2011 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Компанії «Ройтерс Лімітед» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, видачу трудової книжки та відшкодування моральної шкоди - було закрито, оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2008 року був вирішений спір між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Залишаючи без змін ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в ухвалі від 28 серпня 2013 року погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Київського бюро Reuters, компанії Thomson Reuters про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2008 року спір вирішено по суті.

Таким чином, постановляючи оскаржувану ухвалу від 16 січня 2014 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав наявне рішення суду, яке набрало законної сили, і дана обставина не потребує доказування, оскільки встановлена ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2012 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2012 року, якою відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Київського бюро Reuters, компанії Thomson Reuters про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Така сама обставина встановлена ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28 серпня 2013 року, про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Київського бюро Reuters, компанії Thomson Reuters про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: