125/1388/14-ц
2/125/714/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.05.2014 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.
при секретарі Грабчак І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нікчемного правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, визнання права власності на нерухоме майно, -
ВСТАНОВИВ:
В заяві до суду позивачка вказала, що 10.12.2010 року вона купила в ОСОБА_3 житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Одразу після укладення договору відбулась передача грошей продавцю та відповідно позивачці було передано правовстановлюючі документи та ключі від будинку, вона ним користується. Однак, даний договір повинен бути посвідчений в нотаріальній конторі. ОСОБА_3 зобов'язався посвідчити даний договір в нотаріальній конторі на протязі місяця з моменту передачі грошей, що підтверджується розпискою. Після укладення договору позивачка неодноразово зверталася до нього про належне оформлення придбаного майна, але останній ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 є його дочка ОСОБА_2, якій було відомо про продаж нерухомого майна. Спадщину вона прийняла шляхом подачі заяви в нотаріальну контору, однак відмовилася від подальшого оформлення спадкових прав та від належного оформлення договору купівлі-продажу за браком коштів та часу. Фактично договір купівлі - продажу майна між позивачкою та ОСОБА_3 відбувся, але не оформлено в нотаріальному порядку. Як наслідок позивачка не може провести державну реєстрацію нерухомого майна та стати його власницею. А тому вона змушена звертатися до суду з позовом та просила постановити рішення, яким визнати нікчемний правочин купівлі-продажу житлового будинку, укладений між нею та ОСОБА_3 дійсним, визнати за нею право приватної власності на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву, в якій зазначила, що свої позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на їх задоволенні, просила справу розглянути без її участі.
Відповідачка по справі ОСОБА_2 позов визнала повністю, не заперечувала проти його задоволення, просила справу розглядати без її участі, про що зазначила в письмовій заяві до суду.
Відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, прийнявши визнання позову відповідачем, оскільки це не буде суперечити закону і не порушуватиме прав сторін та свобод чи інтересів інших осіб, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.
Так, згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 18.10.1991 року Матейківською сільською радою Барського району Вінницької області, зареєстрованого в Могилів-Подільському міжрайонному бюро технічної інвентаризації Вінницької області 18.10.1991 року за реєстровим № 180, власником жилого будинку з належними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_3.
Наявність та вартість нерухомого майна підтверджується долученою до матеріалів справи копією висновку КП «Барське районне бюро технічної інвентаризації» м. Бар Вінницької області № 9, виданого 05.05.2014 року.
Позивачка 10.12.2010 року купила в ОСОБА_3 вказаний житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами. Про отримання грошей він написав власноручно розписку. Після купівлі будинку позивачка отримала від нього ключі, правовстановлюючі документи, почала користуватися будинком, проживати в ньому.
Після укладення договору позивачка неодноразово зверталася до ОСОБА_3 про належне оформлення придбаного майна, але він ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Факт смерті підтверджується копією свідоцтва про його смерть Серія НОМЕР_1, виданого виконкомом Матейківської сільської ради Барського району Вінницької області 11.01.2011 року.
Спадкоємцем майна померлого є його дочка ОСОБА_2. Факт родинних відносин підтверджується копією свідоцтва про її народження. Зміна дошлюбного прізвища спадкоємця підтверджується копією свідоцтва про шлюб, яка також долучена до матеріалів справи. Дружина померлого ОСОБА_3 померла до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2.
ОСОБА_2 прийняла спадщину у встановленому законом порядку шляхом подачі заяви про прийняття спадщини в Барську державну нотаріальну контору Вінницької області 27.04.2011 року за № 508, однак в подальшому відмовилася від оформлення спадщини для належного оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна. Інших спадкоємців за законом та заповітним розпорядженням, а також осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадковому майні, немає. Тому вона є відповідачкою по справі.
Сторонами у справі вказані обставини не заперечуються і вони підтверджуються належними та допустимими доказами, що є у матеріалах справи. Крім того, відповідачка визнала позов і таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Однак, відповідачка, знаючи про продаж нерухомого майна її батьком, після його смерті прийняла спадщину, однак не отримала свідоцтва про право на спадщину та в подальшому відмовилася від виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна. Вона ухиляється від оформлення договору купівлі - продажу в нотаріальній конторі при тому, що гроші за проданий будинок передано згідно розписки. За таких обставин юридично оформити договір купівлі - продажу позивачка не має можливості. Як наслідок, вона позбавлена можливості вільно володіти, розпоряджатися та користуватися придбаним майном.
Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Враховуючи те, що придбані позивачкою об'єкти є нерухомим майном, до нього застосовуються положення ст. 657 ЦК України щодо форми договору купівлі - продажу, тобто при укладанні даного договору не може бути застосована проста письмова форма, а обов'язкове нотаріальне посвідчення.
Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Правова норма, а саме частина 3 статті 640 ЦК України, на час розгляду справи та на час звернення позивача до суду була змінена і положення щодо моменту укладення договору який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації - з моменту державної реєстрації, втратило силу з 1 січня 2012 року, згідно із Законом від 11 лютого 2010 року №1878- VІ, а в силу змін внесених Законом від 9 грудня 2011 року - з 1 січня 2013 року.
Після внесених змін до частини 3 статті 640 ЦК України її положенням встановлено, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення, а тому позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу за правилами частини 2 статті 220 ЦК України не суперечить цій нормі.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
В силу ст.215 ч.2 ЦПК України у разі, якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин є нікчемним, однак нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Судом встановлено, що волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, як вимагає ст. 203 п. 3 ЦК України. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Позивачкою виконано всі, передбачені законом, умови договору.
За таких обставин суд, керуючись ст.ст. 130, 174 ЦПК України, ст. 655, 657, 662, 629, 392, 203, 204, 215, 218,220, 331 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
В И Р I Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати нікчемний правочин купівлі-продажу житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок (літера "А"), загальною площею 82,2 кв.м., житловою площею 55,3 кв.м., з належними до нього будівлями та спорудами, а саме: веранда «а», літня кухня «Б», підвал «Б1», хлів «В», хлів-прибудова «В1», колодязь « 1», паркан « 2», паркан « 3», ворота « 4», хвіртка « 5», що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення, а неприсутніми особами в той же строк з дня отримання копії рішення, шляхом подачі апеляційної скарги в Апеляційний суд Вінницької області через Барський районний суд Вінницької області.
Суддя: