СПРАВА № 2-57/08

РІШЕННЯ

 ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

11 січня 2008року                         Антрацитівський   міськрайонний  суд    Луганської

області  в складі :

головуючого-                  судді Ходирєвої І.В.,

при секретарі                   Левшукової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.  Антрацит справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ " Антрацитівське управління по ремонту та наладці гірничошахтного устаткування " про стягнення коштів за користування побутовим газом та відшкодування моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Антрацитівське управління по ремонту і наладці ГШУ " про стягнення коштів за користування побутовим газом в сумі 581, 49 гр. за 2006 р. і в сумі 939, 86 гр. за 11 місяців 2007 р.,  а також у відшкодування моральної шкоди 450, 0 гр.

У обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав,  що він працював у вугільній промисловості,  а тому відповідно до Гірничого Закону відповідач має оплачувати йому комунальні послуги.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов та пояснив,  що він 22 роки 7 місяців пропрацював на підприємствах вугільної промисловості,  зокрема знаходився в трудових відносинах з відповідачем з 1976 р. по 1993 р.

Щорічно підприємство  безкоштовно надавало йому  вугілля на побутові потреби по 3 тн. у  рік,  згідно колективного договору,  що діяв на підприємстві.

У 2005 р. він газифікував житлове будівництво і з цього часу проводив оплату за побутовий газ за власні кошти.Відповідач відмовив йому відшкодувати його витрати на оплату комунальних послуг,  тому він змушен був звернутися до суду із проханням компенсувати ці витрати. Рішенням суду від 4.05.2006 р.його позовні вимоги було задоволено і з відповідача на його користь стягнуто 357, 03 гр.у відшкодування витрат на оплату побутового газу за 2005 р.У серпні 2006 р. він звернувся до відповідача з проханням компенсувати комунальні витрати за 2006 р. і 11 місяців 2007 р.,  але останній знову відмовив. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вартість понесених за вищевказаний період витрат на комунальні послуги в сумі відповідно 581, 49 гр. і  939, 86 гр.,  а також у відшкодування моральної шкоди - 450, 0 гр.

Представник відповідача-бухггалтер ОСОБА_2 -В судовому засіданні позов не визнала і пояснила,  що підприємство не відноситься до числа вугледобувних виробництв,  тому для забезпечення пенсіонерів безкоштовним побутовим паливом вимушено закупляти вугілля. В даний час підприємство зазнає фінансово-економічні труднощі,  впродовж 7 місяців не працювало,  тому для закупівлі вугілля немає засобів. Крім того,  на даний час не розроблено механізму виконання вимог ч.8 с. 43 ГірничогоЗакону України,  оскільки не вироблено порядку сплати коштів до місцевих бюджетів на зазначені цілі.

Представник відповідача -заступник голови правління ОСОБА_3- у судовому засіданні позов не визнав та пояснив,  що на підприємстві є 3 пенсіонера,  які

мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби,  в тому числі і позивач ОСОБА_1 Вони забезпечили вугіллям 2-х пенсіонерів,  видавши їм для побутових потреб вугілля з виробничої котельні / виробничі будівлі не опалюються навіть взимку/,  а позивачу рішенням правління і профспілкового комітету в поставці побутового палива відмовлено,  зважаючи на газифікацію житлового будівництва. Моральна шкода позивачуОСОБА_1також не спричинена і позивач не вказав: в чому полягає ця шкода.

Суд,  дослідивши матеріали справи,  вважає,  що позов підлягає  частковому задоволенню.

Позивач дійсно з 1976 року  по 1993 рік   працював на підземних роботах на вугільних підприємствах і користувався безкоштовним  вугіллям для побутових потреб

(а.с.  15-20)

Відповідно до  ст.  43 Гірничого Закону України підприємства безкоштовно надають вугілля на побутові потреби в розмірі,  визначеного колективним договором,  пенсіонерам,  що пропрацювали на підприємствах по видобутку вугілля на підземних роботах не менше 10 років.

Позивач відноситься до  категорії таких осіб і має право на отримання побутового вугілля,  оскільки це передбачене  ст. 43 Гірничого Закону України і п.11.7 Колективного договору,  діючого на підприємстві.

(а. с.  10-12)

У зв'язку з тим,  що позивач має право на безкоштовне забезпечення паливом,  а його житлове будівництво газифіковане,  то відповідач повинен відшкодувати витрати по оплаті газу для побутового палива в межах вартості 3 тн. вугілля,  оскільки ця норма (3 тони на рік) передбачена Колективним договором,  діючим на підприємстві.

(ас.  12)

Вартість 3 тн. вугілля по розцінках на 18.12.06 р. складає 990 гр.(330х3).

(а.с. 13)

В рамках трирічного строку позовної давності витрати позивача по оплаті поставленого для опалювання газу складають:

-за 2006 рік -469, 56 гр.,  ( лютий 120, 18+березень 90, 8+квітень77, 0 травень 39, 29+червень без виплати+липень 2, 73+серпеньЗ, 0 +вересень 4, 51+жовтень14.3+листопад 6, 15+грудень 111, 6),

-за 11 місяців 2007 р.-899, 79 гр. (січеньї 11, 93+лютий 165, 54+березень136, 8+квітень237, 29+травень 95, 4+червень 57, 12+липень 3, 94+серпень 6, 45+вересень6, 45+жовтень 6, 45+листопад 72, 42) /тобто в межах передбаченої колдоговором суми/,

а всього 1369, 35 гр.,  тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача.

(а.с. 8-9)

Не заслуговує на увагу заперечення відповідача про неможливість таких виплат через відсутність встановленого Законом механізму перерахунку коштів,  оскільки частина 8 статті 43 Гірничого Закону є нормою прямої дії і відсилочних положень не містить.

Фінансово-економічні труднощі відповідача також не може бути підставою для відмови в реалізації права людини,  встановленого Законом.

Що стосується позову в частині відшкодування моральної шкоди на суму 450, 0 гр.,  то суд вважає,  що ця вимога є необгрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 не надав доказів,  які б підтвердили факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру,  не вказав: за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.

Таким чином,  позивач не надав доказів моральної шкоди,  не вказав: в чому полягає ця шкода.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  212-215 ЦПК України,   ст.   ст.  15, 526 ЦК України,   ст.   ст.  43, 48 Гірничого Закону України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1   задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ "Антрацитівське управління по ремонту і наладці гірничошахтного устаткування " на користь ОСОБА_1 понесені їм витрати по оплаті за побутовий газ за 2006 рік-469, 56 гр.,  за 11 місяців 2007 р.-899, 79 гр.,  а всього в сумі 1369, 35 гр.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30, 0 гр. та судовий збір у розмірі 51 гр.,  в решті вимог- відмовити за необґрунтованістю.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів від дня його проголошення в апеляційний суд Луганської області через Антрацитівський міськрайсуд.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви.