ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 рокум. Львів№ 9104/55318/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Хобор Р.Б.

суддів: Сеника Р.П., Попка Я.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 09 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В :

14.09.2011 року позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача в якому просив, зобов'язати його провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком за період з 23.02.2011 року по 23.08.2011 року

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що йому як особі, яка віднесена до 3-ої категорії осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинна проводитись виплата щомісячного підвищення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком. Однак, як вказує позивач, відповідач таку виплату проводив у значно меншому розмірі.

Оскарженою постановою прийнятою в порядку письмового провадження, адміністративний позов задоволено частково. Суд зобов'язав пенсійний орган провести перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії відповідно до ч.2 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в порядку передбаченому ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 14 березня 2011 року по 23 серпня 2011 року включно, із урахуванням уже виплачених сум.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що оскільки відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, то відповідно нарахування та виплата позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, здійснювались в межах виділених на це коштів та згідно чинного на момент проведення виплати бюджетного законодавства.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Враховуючи те, що від осіб, які беруть участь у справі, клопотань про розгляд справи за їх участю до суду не надходило, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач по справі є потерпілим від Чорнобильської катастрофи та віднесений до 3-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 3 призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частиною третьою ст. 67 цього ж Закону визначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.

Враховуючи викладені положення Закону, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання щомісячного підвищення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Однак, із матеріалів справи суд вбачає, що відповідач дану пенсію позивачу нараховував та виплачував у значно меншому розмірі, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача та зобов'язання його здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, суд першої інстанції не обґрунтовано та з порушенням норм процесуального права, не залишив частину позовних вимог позивача без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач із адміністративним позовом до суду звернувся 14.09.2011 року, тобто із пропуском строку звернення до суду та не просив його поновити.

Враховуючи те, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідності до ст. 100 КАС України позовні вимоги в частині пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, а саме за період з 23.02.2011 року по 13.03.2011 року, слід залишити без розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягаю до задоволення за період з 14.03.2011 року по 22.07.2011 року включно, оскільки відповідно до постанови КМУ N 745 від 06.07.2011 року (набрала чинності з 23.07.2011 року), яка прийнята на виконання Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», норми і положення ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Також суд першої інстанції правильно вказав, що нарахування та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідачу слід проводи з урахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, в системі національного законодавства немає. Відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд не може взяти до уваги посилання апелянта на те, що відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, а фінансування виплат, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться із державного бюджету, оскільки відсутність фінансування з державного бюджету коштів на витрати пов'язані із виплатою позивачу передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплат, не може бути підставою для невиконання вимог Закону.

Дана правова позиція суду, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року в справі «Кечко проти України» зазначив, що держава самостійно визначає, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити, припиняти або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (п. 23). Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Керуючись ст. ст. 11, 99, 100, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області задовольнити частково.

Постанову Городоцького районного суду Львівської області від 09 грудня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 14.03.2011 року по 22.07.2011 року включно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеного відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 14.03.2011 року по 22.07.2011 року включно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеного відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених за вказаний період сум.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, в частині позовних вимог за періоди з 23.02.2011 року по 13.03.2011 року включно - залишити без розгляду.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий-суддя :Хобор Р.Б.

Судді : Сеник Р.П.

Попко Я.С.