Справа    № 11а-834 2006 р.                                Головуючий у І інстанції

Іонніков В.М.

Категорія сг.125   КК України      Доповідач   Михайловський В.І.

УХВАЛА

Іменем   України

19 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду   Житомирської області в складі:

головуючої   судді                            Мельничук Н.М.,

суддів                                                Михайловського В.І.,

Ткача С.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м.Житомира  від 11 вересня 2006 року.

Цією постановою відмовлено в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_2 за ст.ст. 125 ч.І, 125 ч.2 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Згідно змісту постанови суду ОСОБА_1 просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за нанесені їй тілесні ушкодження 14.12.2004 року АДРЕСА_1, що потягло короткочасний розлад здоров'я   та втрату працездатності.

Мотивуючи відмову у порушенні кримінальної справи, суд першої інстанції послався на те, що потерпілій ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості та вилучене майно у вигляді фотоапарату, а тому вирішення питання щодо порушення кримінальної справи знаходиться у компетенції органів внутрішніх справ та прокуратури.

В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду від 11.09.2006 року, посилаючись на те, що питання про наявність в діях особи складу злочину, передбаченого ст. 125 ч.І, ч.2 КК України не вирішувалося, що не позбавляє права потерпілу звернутися в суд в порядку ст. 27 КПК України.

Оскільки, на думку ОСОБА_1, суду були надані саме такі докази, які вказують на вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 125 КК України, а суд, у свою чергу, не перевірив цих доказів, відмовивши у порушенні кримінальної справи.

Заслухавши  доповідача по справі, обговоривши  доводи   апеляції та вивчивши  матеріали справи,   колегія суддів вважає, що апеляція     задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.

З матеріалів справи вбачається, що громадянка ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до Житомирського МВ від 14.12.2004 року,в якій вказала на вчинення щодо неї злочину ОСОБА_2, який цього ж дня близько 11-ї години біля будинку АДРЕСА_1 спричинив ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження та протиправно заволодів її особистим фотоапаратом.

Вказані обставини підтверджені поясненнями свідків, а також висновком судово- медичного освідування, поясненнями під час вказаного освідування самої потерпілої, згідно яких після виниклого 14.12. 2004 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 конфлікту АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню важкості за ознакою довготривалого порушення функції лівої верхньої кінцівки, а також садна на правій руці та лівій нозі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.

Виходячи зі змісту ст. 27 КПК України суд може порушити справу за скаргою потерпілого за злочини, передбачені статтею 125, ч.І ст. 126, статтею 356 КК України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян.

Надані по справі дані та докази вказують на вчинення певних дій та виникнення наслідків, які не охоплюються диспозицією статей 125 ч.ч 1,2, 126 ч.І, або ст. 356 КК України, у зв'язку з чим суд першої інстанції був позбавлений можливості порушити кримінальну справу за скаргою ОСОБА_1; кваліфікувавши протиправні дії за ч.ч. 1,2 ст. 125 КК України.

Згідно акту НОМЕР_1 та висновку судово- медичного освідування у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження середнього ступеню важкості за ознакою довготривалого порушення функції лівої верхньої кінцівки. З матеріалів справи також вбачається, що під час виниклого конфлікту 14.12.2004 року у ОСОБА_1 вилучався особистий фотоапарат АДРЕСА_1.

Перевірка вказаних обставин та вирішення питання щодо порушення кримінальної справи, у даному випадку, знаходиться у компетенції органів внутрішніх справ та прокуратури.

А тому, враховуючи наведене, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції обгрунтованою та не вбачає підстав для її скасування.

Посилання апелянта на ті обставини, що суду надані дані і докази, які вказують на вчинення щодо неї злочину, передбаченого    ст. 125 КК України та потребують перевірки є безпідставними, вони не узгоджуються з фактично    представленими доказами та не можуть досліджуватися відповідно до ст. 27 КПКУкраїни. Керуючись   ст.ст. 365, 366  КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м.Житомира від 11 вересня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_2 за ст. 125 ч.І. ст. 125 ч.2 КК України - без зміни.