Справа     № 10-850 2006 р.                          Головуючий у І інстанції Заліщук М.С.

Категорія ст. 115 ч.І КК України                 Доповідач     ТкаченкоВЛ.

УХВАЛА

Іменем   України

12 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду  Житомирської області в складі:

головуючої                                        Мельничук  Н.М.,

суддів                                               Шеніна   П.О.,

Ткаченка   В.Л.

прокурора         Воронухи Д.С.

адвоката                                             ОСОБА_1

засудженого                                       ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 11 жовтня 2006 р.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимого в силу ст. 89 КК України

засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України на дванадцять років позбавлення волі. Цивільний позов по справі не заявлено.

Строк відбуття покарання     ОСОБА_2 обчислений з 16 травня 2006 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишений - взяття під варту.

Як встановив суд першої інстанції - 16 травня 2006 року, о 02 годині, в м.Житомирі, на вулиці Набережна під Скелями, під час спільного вживання спиртних напоїв в ході конфлікту з незначного приводу, ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 руками, ногами удари по тулубу, обличчю, по різним частинам тіла і коли ОСОБА_3 впав, ОСОБА_2 з метою умисного вбивства, підняв з землі бетонний уламок і двічі кинув на голову ОСОБА_3, потім підняв уламок асфальтового .покриття, яким наніс ОСОБА_3 близько 3-х ударів по голові.

Смерть ОСОБА_3, настала в результаті відкритої черепно- мозкової травми у вигляді множинних переломів кісток черепу з крововиливами під оболонки та речовину головного мозку.

В апеляції засуджений не оспорюючи доведеності вини і кваліфікації вчиненого злочину, просить пом'якшити призначене покарання, посилаючись на  щире     каяття  та  своє  активне      сприяння       розкриттю       злочину, позитивну характеристику  та сімейний стан - наявність на утриманні  хворих батьків похилого віку.

Потерпіла ОСОБА_4 просила вирок щодо ОСОБА_2 залишити в силі. Подана від імені ОСОБА_4 скарга за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 350 КПК України як апеляційна скарга, подана з порушенням строку на апеляційне оскарження. Апеляційний суд, при апеляційному розгляді даної кримінальної справи, вважає скаргу ОСОБА_4 як подане заперечення на апеляційну скаргу засудженого.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення без зміни призначеної міри покарання, доводи засудженого та його захисника, про те,що при призначенні покарання суд першої інстанції не в повній мірі врахував обставини, що пом'якшують покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає за можливе пом'якшити засудженому ОСОБА_2 призначене покарання.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину за обставин, зазначених у вироку, доведена матеріалами досудового слідства, які були всебічно перевірені в судовому засіданні і ніким з учасників процесу не оспорюється.

Проте покарання ОСОБА_2 за ст. 115 ч.І КК України у вигляді дванадцяти років позбавлення волі є надмірно суворим.

Частина 1 ст. 115 КК України передбачає відповідальність за вбивство без обтяжуючих обставин. Межі покарання санкції цієї частини передбачає позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Вказавши у вироку обставину, що пом'якшує покарання підсудному -його щире каяття, суд першої інстанції залишив поза увагою активне сприяння ОСОБА_2 розкриттю злочину і призначив несправедливе внаслідок суворості покарання.

Посилання засудженого в апеляційній скарзі про те, що він (ОСОБА_2) добровільно, своїми активними діями надав допомогу досудовому слідству в з'ясуванні таких обставин вчинення злочину, які були відомі лише йому ( ОСОБА_2) і він сам, добровільно, допоміг слідству зафіксувати надати ним речові докази ( предмет вбивства)-стверджують матеріалами справи.

Крім того, відсутність заявленого цивільного позову стверджують доводи сторони захисту про добровільність відшкодування заподіяних збитків.

Обставини, зазначені в пунктах 1-9 ст. 66 КК повинні бути враховані при призначенні покарання, оскільки це не право, а обов'язок суду.

При дослідженні даних, що як позитивно, так і негативно характеризують особу винного, суд залишив поза увагою віктивну поведінку ОСОБА_3, що вплинула на виникнення умислу, мотиву і мети вчиненого злочину.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що засуджений має на утриманні хворих, похилого віку батьків, колегія суддів вважає за можливе пом'якшити призначене ОСОБА_2 покарання.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Богунського районного суду міста Житомира від 11 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Зменшити покарання ГОСОБА_2, призначивши йому за ч. 1 ст. 115 КК України десять років позбавлення волі.

В решті вирок Богунського районного суду міста Житомира від 11 жовтня 2006 року залишити без зміни.