У Х В А Л А

Іменем України

           24 квітня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Павліченка С.В.,

суддів: Бондаренка Ю.О., Собослоя Г.Г.,

при секретарі Гаврилко В.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державного підприємства “Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 6 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Закарпатський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою» про стягнення заробітної плати невиплаченої при звільненні ,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ДП «Закарпатський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою» про стягнення заробітної плати невиплаченої при звільненні. Вказала, що наказом №64 к від 26.07.2013 року була звільнена з посади заступника директора ДП «Закарпатський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою» за власним бажанням.

Проте, всупереч вимог трудового законодавства (ст.116 КЗпП України), відповідач не провів з нею розрахунку при звільненні.

Зазначила, що сума боргу, яку відповідач їй боргує, встановлена за результатом звернення до суду за її заявою та видано судовий наказ про стягнення з відповідача суми заборгованості по заробітній платі за період січень-вересень 2012 року, яка складала 35830,0 грн.

Під час примусового виконання судового наказу між сторонами укладено мирову угоду, яка відповідачем не виконується. При звільненні позивача така виплачена не була та станом на час розгляду справи становить 31281,30 грн., яку вона просить стягнути на її користь з відповідача.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 6 лютого 2014 року Стягнути з Державного підприємства «Закарпатський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою» на користь ОСОБА_1 31281 (тридцять одна тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 30 коп.

В апеляційній скарзі Державного підприємства “Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення ухвали про закриття провадження по справі, оскільки даний спір вже вирішено.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Факт наявності та розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед ОСОБА_1 сторонами не заперечується.

Сторони перебували в трудових відносинах, які регулюються нормами КЗпП України. Наказом № 64 к від 26.07.2013 року, позивача звільнено з роботи з посади заступника директора за власним бажанням.

У січні 2013 року між сторонами укладено мирову угоду на предмет погашення заборгованості позивача перед відповідачем, яка була розірвана 19.09.2013 року за ініціативою ОСОБА_1

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні копіями мирової угоди та заяви про розірвання мирової угоди від 19.09.2012 року.

Оскільки судовим рішенням, на яке посилається апелянт, була затверджена мирова угода, а на момент розгляду даної справи ця мирова угода скасована, суд не мав підстав для закриття провадження по справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду, зазначених у оскарженому рішенні, не спростовують.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись ст. 307, 308, 313 – 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 6 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді