Справа № 370/2812/13-ц Головуючий у І інстанції Тандир О.В.
Провадження № 22-ц/780/2863/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П.
Категорія 1 21.05.2014
УХВАЛА
Іменем України
21 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю,М.,
при секретарі: Химинець Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 березня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до Громадського об'єднання жителів, забудовників села Миколаївка та садових товариств, розташованих в межах Колонщицької сільської ради "Миколаївська громада", третя особа: Відділ державної виконавчої служби Макарівського районного управління юстиції Київської області про визнання права спільної сумісної власності на газопровід,-
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання права спільної сумісної власності на газопровід, обґрунтовуючи його тим, що 22.09.2005 року між ним та ГО «Миколаївська громада» був укладений договір на пайову участь у фінансуванні газифікації.
З даного договору вбачається, що після завершення будівництва, газопровід слід вважати спільною сумісною власністю співвласників, за кошти яких будувався вищезазначений газопровід. На виконання статутної цілі 18.08.2005 року відповідач та ЗАТ «Агрогаз» був укладений генеральний договір підряду на будівництво газопроводу. Співвласників у газопроводу 1203 особи, оскільки частки кожного не визначені, слід вважати, що газопровід належить співвласникам в рівних частинах. Проте, як стало відомо позивачу, у межах виконавчого провадження, боржником у якому є відповідач, збудований газопровід готують до продажу, а можливо, вже продали. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених майнових прав.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 19 березня 2014 року позовні вимоги залишені без задоволення.
У апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначив, що підставою для задоволення його вимог уже було те, що представником відповідача в судовому засідані було визнано право сумісної власності за ним на збудований газопровід, а доводи суду стосовно того, що він не надав належних та допустимих доказів та не просив їх витребувати, на підтвердження своїх вимог, спростовуються його клопотанням про витребування доказів.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстаїщії в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов заявлений не правомірно, оскільки позивачем не доведено порушене право спільної сумісної власності на газопровід. Позивачем дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.
Згідно ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються зокрема річ,сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі
документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
Відповідно до п.1.1 договору на пайову участь у фінансуванні газифікації позивач приймав пайову участь у фінансуванні будівництва газопроводу, а відповідач виконував весь комплекс робіт територій садових товариств та села Миколаївка, на яких мають земельні ділянки члени Об'єднання.
Відповідно до п. 1.2 договору на пайову участь у фінансуванні газифікації під виразом «весь комплекс робіт» слід вважати, зокрема, комплекс робіт для проектування, будівництва підвідного та розподільчого (середнього тиску) газопроводів з подальшою передачею на баланс Макарівському відділенню «Київоблгаз» при збереженні прав співвласників та забезпечення їх майнових інтересів в подальшому користуванні газопроводу.
Встановлено, що 22.09.2005 року між позивачем і відповідачем був укладений договір на пайову участь у фінансуванні газифікації, відповідно до умов якого позивач як співвласник приймає пайову участь у фінансуванні, а відповідач виконує весь комплекс робіт для газифікації територій садових товариств та с. Миколаївка, на яких мають земельні ділянки члени ГО «Миколаївська громада».
05.07.2013 року Начальник ВДВС Макарівського РУЮ направив сторонам виконавчого провадження (ГОЖБ «Миколаївська громада» та ЗАТ «Агрогаз») висновок оцінки газопровіда високого тиску та розводящої магістралі середнього тиску, без урахувань підключень договорів(будинку) до магістралі с. Марьянівка, Миколаївка та СТ розташованих в межах Колонщинської сільської ради.
З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку, що позов заявлений не правомірно, оскільки позивачем в супереч вимогам ст.ст. 10,60 ЦПК України не надано доказів щодо виконання зі свого боку умов договору на пайову участь у фінансуванні газифікації (винесення пайових коштів) та порушення відповідачем його права спільної сумісної власності.
За таких обставин, суд дійшов вірного висновку про відмову узадоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвлено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: