Судове рішення #37101414

Справа № 357/18278/13ц Головуючий у І інстанції Дубановська І.Д.

Провадження № 22-ц/780/2473/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко

Категорія 50 21.05.2014

УХВАЛА

Іменем України



21 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю,М.,

при секретарі: Химинець Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ДП "Підприємство Білоцерківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київської області №35" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2014 року за позовом ОСОБА_1 до ДП "Підприємство Білоцерківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київської області №35" про зміну формулювання причин звільнення та дати звільнення,-

ВСТАНОВИЛА:


В грудні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 30.12.2008 року відповідно до наказу №58 о/с його було призначено на посаду начальника виробничо-технічного відділу по вільному найму з 01 січня 2009 року. Наказом №44 о/с від 23.08.2011 року був призначений провідним інженером. Наказом №41 о/с від 01.08.2012 року був переведений на посаду начальника виробничо-технічного відділу. 25.10.2013 року позивач звернувся до відповідача через пошту з заявою про звільнення його з роботи за власним бажанням, 28.10.2013 року його заява була отримана відповідачем. 19.11.2013 року через пошту він отримав від відповідача лист з копією наказу №35 о/с від 11.11.2013 року про його звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП України, у зв'язку з втратою довіри з 11.11.2013 року. У зв'язку з цим просив суд винести рішення, яким змінити формулювання причин звільнення його з роботи із «звільнений за втратою довіри» на «звільнений за власним бажанням» з датою звільнення 08.11.2013року.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2014 року позовні вимоги задоволено частково, змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з «звільнений за втратою довіри, п. 1 ст. 41 КЗпП України» на «звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України» із зазначенням дати звільнення 11 листопада 2013 року та стягнуто з відповідача судовий збір в розмірі 229,40 грн.

У апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати в частині зміни формулювання причини звільнення та ухвалити нове рішення, переглянути правильність суми судового збору в розмірі 229,40 грн., яка підлягає сплаті з Підприємства БВК №35 згідно з рішенням суду та стягнути з ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 121,80 грн., посилаючись на його незаконність, необґрунтованість та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що факт заподіяння підприємству шкоди повинні доводити органи досудового слідства у кримінальному провадженні, а витребувати документи необхідні повинен був сам суд.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов заявлений частково правомірно, оскільки відповідачем не доведено заподіяння підприємству позивачем шкоди, що стало причиною втрати довіри до позивача та подальшого його звільнення. В свою чергу позивачем буда подана заява відповідачу про звільнення за власним бажанням, яка відповідно до ст. 38 КЗпП України підлягала задоволенню. Разом з цим останній робочий день позивача після спливу двотижневого строку є 10.11.2013р., а днем звільнення 11.11.2013року.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно п. 1 ч.1 ст.134 КЗпП України вiдповiдно до законодавства працiвники несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у повному розмiрi шкоди, заподiяної з їх вини пiдприємству, установi, органiзацiї, у випадках, коли: мiж працiвником i пiдприємством, установою, органiзацiєю вiдповiдно до статтi 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договiр про взяття на себе працiвником повної матерiальної вiдповiдальностi за незабезпечення цiлостi майна та iнших цiнностей, переданих йому для зберiгання або для iнших цiлей.

Згідно п.4 постанови пленуму ВСУ N 14 від 29.12.92 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» за правилами ст.132 КЗпП ( 322-08 ) за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але

не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається

на нього відповідно до умов контракту.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести

зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати. Згідно зі ст.130 КЗпП ( 322-08 ) не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов'язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов'язків

(так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Згідно п.28 постанови пленуму ВСУ від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» звільнення з підстав втрати довір'я (п. 2 ст. 41 КЗпП) суд може визнати обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.

Згідно ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Згідно ч.3 ст.235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Встановлено,що відповідно до наказу №58 о/с від 30.12.2008 року позивача було призначено на посаду начальника виробничо-технічного відділу по вільному найму в ДП "Підприємство Білоцерківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київської області №35" з 01 січня 2009 року. Наказом №44 о/с від 23.08.2011 року був призначений провідним інженером. Наказом №41 о/с від 01.08.2012 року був переведений на посаду начальника виробничо-технічного відділу.

23 жовтня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №116 про повну матеріальну відповідальність.

11 листопада 2013 року відбулось засідання профкому Білоцерківської виправної колонії №35, розглядали питання про звільнення начальника виробничо-технічного відділу підприємства ОСОБА_1 за ст..41 п.2 КЗпП (у зв'язку з втратою довіри). У вказаному протоколі зазначено, що питання про звільнення ОСОБА_1 потрібно розглянути, так як 11 листопада 2013 року останній робочий день з моменту реєстрації заяви ОСОБА_1 про звільнення (заява надіслана по пошті - зареєстрована вх. №158 від 28.10.2013р.). В результаті проведеного засідання профкомом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 у зв'язку втратою довіри.

11 листопада 2013 року, ОСОБА_1 звільнений з посади начальника виробничо- технічного відділу підприємства з 11 листопада 2013року, підставою звільнення є аудиторський звіт фінансово-господарскьої діяльності державного підприємства та акт контрольної перевірки матеріальних цінностей державного підприємства БВК №35. Акт комісії в складі представників управління та співробітників БВК №35 від 23.10.2013 року.

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку, що позов заявлений частково правомірно, оскільки відповідачем всупереч вимогам трудового законодавства не доведено заподіяння підприємству позивачем шкоди, що стало причиною втрати довіри до позивача та подальшого його звільнення, отже формулювання причини звільнення не відповідає чинному законодавству, та з урахуванням поданої позивачем заяви про звільнення за власним бажанням є підстави для змінити формулювання звільнення на « звільнення за власним бажанням , ст. 38 КЗпП України» із зазначенням дати звільнення 11 листопада 2013року.

За таких обставин, суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст.. ст.. 303, 307, 308, 313-315, 517, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу ДП "Підприємство Білоцерківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київської області №35"відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.



Головуючий:

Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація