Київський районний суд м. Одеси

_________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 520/13542/13-ц

Провадження № 2/520/1448/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Куриленко О.М.

за участю секретаря – Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Коляєвича, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2013 року позивач звернулася до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким усунути перешкоди у здійсненні права власності на нерухому майно: домоволодіння №10, що знаходиться по вул. Чубаївська в м. Одесі з боку ОСОБА_2, ОСОБА_3 Коляєвича, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та інших осіб, які знаходяться у вищезазначеному домоволодінні шляхом їх виселення з нього.

Свої вимоги мотивувала тим, що їй на праві власності належить будинок № 10, що знаходиться по вул. Чубаївська в м. Одесі. Позивач стверджує, що разом з нею на спірній житловій площі також проживають відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яким вона тимчасово дозволила пожити у неї, однак, жодних правових підстав для цього вони не мають.

Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового засідання сповіщені належним чином у порядку ст.74,76,77 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в заяві. Також пояснила, що жодних домовленостей у позивача з відповідачами щодо проживання у спірному будинку на теперішній час немає.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, про час та місце його проведення сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від них до суду не надійшло.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, які сповіщені про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідачів.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником домоволодіння № 10, яке знаходиться в місті Одесі по вулиці Чубаївська, що підтверджується Договором купівлі-продажу від 29 червня 2006 року, посвідченим державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори, та зареєстрованим в реєстрі за № 5-947.

Згідно довідок адресно – довідкового бюро, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 , зняті з реєстрації 15.05.2013 року за рішенням суду.

У судовому засіданні позивач пояснила, що в 2006 році відповідачі, які були її добрими знайомими, звернулись до неї з проханням надати їм можливість пожити деякий час в її будинку, посилаючись на те, що вони посварились зі своїми родичами та не мали фактично де жити. Позивач вказує на те, що вона пожаліла відповідачів та дозволила їм розташуватися у будинку, з умовами що останні виїдуть з будинку не пізніше чим через 4-6 місяців.

Позивач стверджує, що на сьогоднішній день, не маючи ані дозволу власника, а ні прописки за цією адресою, а ні жодних правових підстав для перебування в будинку, відповідачі категорично відмовляються звільнити будинок. На неодноразові прохання виселитися вони відповідають погрозами та сварками.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст. 319 ЦК України), усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч.3 ст. 319 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у праві користування та розпорядженням своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усуненні перешкод у користуванні власністю.

Крім того, статтею 150 ЖК України, передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Також у статті 41 Конституції України вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

При викладених обставинах суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є обґрунтованим та підлягають задоволенню, тому що інтереси позивача порушені, вона не має змоги користуватися та розпоряджатися належним їй майном за своїм розсудом, а доказів законності перебування у спірному житловому приміщенні (договору найму тощо) відповідачі суду не надали.

Приймаючи дане рішення, суд бере до уваги, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 31.10.2013 року ОСОБА_5 ОСОБА_6 не перешкоджати відповідачам у користуванні будинком №4/1 по вул. Університетській у м. Одесі шляхом забезпечення вільного доступу до будинку та надання можливості проживання у будинку. Також вирішено питання щодо повороту виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2013 року шляхом поновлення реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_3 Коляєвича, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за адресою: м. Одеса, пров. Університетський,4/1.

Порядок виконання рішення про виселення передбачений ст.78 Закону України «Про виконавче провадження». Частина 4 названої статті встановлює, що виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому листі.

Зважаючи на те, що позивач не надав суду доказів того, що разом з відповідачами в будинку мешкають будь-які інші особи, дані особи судом не встановлювались та до участі у справі не залучались, суд приходить до висновку про те, що у даній частині позову слід відмовити, так як не можливо вирішувати питання про права та обов`язки осіб, які взагалі не брали участь при розгляді справи.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 317, 319, 391 ЦК України (у редакції 2003 року), ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215,224, 226, 228 ЦПК України , суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Коляєвича, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності – задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю – будинком №10, що розташований за адресою: м.Одеса, вул. Чубаївська, шляхом виселення з нього ОСОБА_2, ОСОБА_3 Коляєвича, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

В решті позов залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Суддя                                                                       Куриленко О. М.