У Х В А Л А

Іменем України

           27 травня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі Савариній Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рахівського районного суду від 24 січня 2014 року по справі за позовом виконуючого обов’язки прокурора Рахівського району в інтересах ОСОБА_3 до відділу реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’єю,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2013 року в.о. прокурора Рахівського району звернувся до суду в інтересах інваліда першої групи ОСОБА_3 з указаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 із ОСОБА_5 проживала у фактичному шлюбі з грудня 1977 року по день смерті останнього.

За цей час вони проживали однією сім’єю у його будинку по вул. Борканюка у смт. Великий Бичків, Рахівського району, Закарпатської області, де і були зареєстровані. Нам`як О.Ф. зареєстрована у вказаному будинку по теперішній час.

Удвох вони вели спільне господарство, несли спільні витрати, вважали себе однією сім’єю, але державної реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану не здійснили.

З 2002 року ОСОБА_3 була змушена переїхати до села Верхнє Водяне і фактичне подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5 неповні 10 років проживали у селі Верхнє Водяне, у будинку сина позивачки - ОСОБА_6

           Посилаючись на дані обставини прокурор просив встановити факт проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_5 однією сім’єю з 1977 року по дату смерті останнього 06.01.2011 року. Встановлення такого юридичного факту необхідне для подальшого оформлення спадкових прав ОСОБА_3

          Рішенням Рахівського районного суду від 24 січня 2014 року позов задоволено частково. Встановлено факт проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_5 однією сім’єю без реєстрації шлюбу з 01.12.1977 року по 2002 рік.

          В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову прокурора в повному обсязі.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності представника прокуратури, ОСОБА_3, її представників, відповідача ОСОБА_4 та представника відділу реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, а повідомлення представника ОСОБА_7 про причини неявки в судове засідання колегією визнані неповажними.

Заслухавши представника відповідача ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, згідно вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

          Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 з 01.12.1977 року проживала у фактичному шлюбі з ОСОБА_5 в смт. В. Бичків, вул. Борканюка №158, Рахівського району Закарпатської області, де вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет та були пов’язані спільним побутом.

У 2002 році через незадовільний стан здоров’я ОСОБА_3 вона була переселена її сином - ОСОБА_6 до його будинку, розташованого по вул. Жовтневій № 7 в с. В.Водяне, де позивачка проживає по даний час.

Дані обставини повністю узгоджуються з матеріалами справи, визнаються всіма сторонами судового процесу, підтверджуються поясненнями свідків, допитаних у ході розгляду справи.

Також у матеріалах справи містяться довідки виконкому Великобичківської селищної ради № 5129/02-04 та № 5128/02-04 від 14.11.2013 року, згідно яких ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично не проживає в будинку де зареєстрована, більше 10 років. Догляд за ОСОБА_5 до дня його смерті (06.01.2011 року) вела його племінниця - ОСОБА_4 Вона несла витрати на його лікування та за свій рахунок провела його поховання (т. 1, а.с. 121, 122) .

На думку колегії суддів місцевий суд вірно не взяв до уваги як доказ довідку Верхньоводянської сільської ради № 312 від 26.01.2012 року про те, що ніби ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 у період з січня 2002 року по грудень 2010 року проживали у сина позивачки - ОСОБА_6І в с. В.Водяне по вул. Жовтневій, 7, оскільки дана довідка відкликана сільською радою, як така що видана помилково (т. 1а.с. 44, 106, 107).

Встановлено, що ОСОБА_3 зверталася до суду з позовом до відділу реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, Рахівської державної нотаріальної контори Закарпатської області, третя особа на стороні відповідачів ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно.

Вказана справа розглядалася судами різних інстанцій та в результаті рішенням апеляційного суду від 22.03.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено внаслідок пред’явлення позову до неналежних відповідачів. (т. 1 а.с. 210-219).

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Прокурор та ОСОБА_3 не надали суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт проживання однією сім’єю з ОСОБА_5, у період з 2002 року по 06.01.2011 (день смерті останнього).

          За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову є правильним.

          Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

           Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Рахівського районного суду від 24 січня 2014 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: