номер провадження справи 19/17/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2014 Справа № 908/891/14

За позовом Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» (69015, м. Запоріжжя, вул. Таганська, 16)

про стягнення 259369,82 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники сторін:

Від позивача: Подсвірова Н.С. - представник за довіреністю № 31 від 17.01.14.

Від відповідача: Дерев'янко Л.Л. - представник за довіреністю № б/н від 12.01.12.

Рішення прийнято 19.05.14., після оголошеної на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні перерви, з 17.04.14. по 19.05.14.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 19.03.14. звернулось Комунальне підприємство «ВОДОКАНАЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» про стягнення 259369,82 грн. вартості розрахованої кількості води.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв'язку з тим, що на водопроводі відповідача відбувся виток питної води, Товариству з обмеженою відповідальністю «ПГС» нараховано суму витрат води за період з 30.10.13. по 29.11.13.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.03.14. порушено провадження у справі № 908/891/14, справі присвоєно номер провадження 19/17/14, судове засідання призначено на 17.04.14. о 10-00.

Через канцелярію господарського суду Запорізької області 17.04.14. від відповідача надійшов письмовий відзив, відповідно до якого відповідач позов визнає частково в частині стягнення 8369,48 грн., в зв'язку з тим, що період безоблікового витоку води склав одну добу, за яку і має бути нараховано суму витоку води, а не за місяць, як зазначено позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 17.04.14. оголошено перерву до 19.05.14. о 16-30.

Від відповідача через канцелярію господарського суду Запорізької області 13.05.14. надійшли письмові пояснення на позов, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «ПГС» зазначило, що початком безоблікового водокористування є 29.11.13, а кінець 30.11.13., в зв'язку з чим, на думку відповідача, плата за безоблікове користування складає 8369,48 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 19.05.14. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.05.14. визнав позовні вимоги частково, в частині стягнення 8369,48 грн., в іншій частині просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково…

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/891/14.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

28.05.09. між Комунальним підприємством «Водоканал» (далі - Водоканал) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПГС» (далі - Абонент) укладено Договір № 8845 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації (далі - Договір).

За вказаним вище Договором, Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС»: Торгівельний комплекс по вул. Дудикіна, 28 (п. 1.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що представниками Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» було здійснено технічне обстеження водопроводу відповідача, про що складено акти технічного обстеження водопроводу від 29.11.13. №№ 227, 228.

Як вбачається з акту технічного обстеження водопроводу № 227 від 29.11.13., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи, при обстеженні водопроводу за адресою: вул. Дудикіна, 28 м. Запоріжжя, представниками позивача встановлено, що Абонент споживає питну воду від мережі Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» по одному водопровідному вводу діаметром 100 мм, на мережі Абонента до засобу обліку відбувається виток питної води. Згідно даного акту позивачем було надано припис Абоненту про негайне усунення витоку води.

Вказаний вище акт № 227 від 29.11.13. був підписаний представниками Водоканалу з зазначенням, що представник Абонента з актом ознайомлений, від підпису відмовився.

29.11.14. представниками Водоканалу складений акт технічного обстеження водопроводу № 228, відповідно до якого зазначено, що згідно п.п. 3.3, 10.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.08. № 190 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.08. за № 936/15627 (далі - «Правила користування…»), розрахунок визначається за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води 2 м/с та дією її повним перерізом протягом 24 години на добу, в зв'язку з чим Абоненту розраховано витрати води, згідно п. 3.3 «Правил користування…». Від підпису даного акту представник Абоненту відмовився.

На підставі актів технічного обстеження від 29.11.13. №№ 227, 228 складений акт-рахунок № 8845/1 від 29.11.13., відповідно до якого розраховано вартість кількості води, що становить 259369,82 грн.

Отже, позивач вказує на те, що Водоканалом було зроблено розрахунок об'ємів води за пропускною спроможністю труби вводу діаметром 100мм в розмірі 1356,48 куб.м на добу, за період з 30.10.13. по 29.11.13. - 42050,88 куб.м, з наступного дня після останнього виставленого відповідачу акту-рахунку № 67907 від 29.10.13.

На підставі вказаних вище актів від 29.11.13. №№ 227, 228 Водоканалом складено акт-рахунок № 8845/1 від 29.11.13., в якому виконано розрахунок суми до сплати в розмірі 259369,82 грн. за період з 30.10.13. по 29.11.13.

Позивач вказує на те, що представник відповідача ознайомився з даним актом, але відмовився від його підпису.

Враховуючи вищевикладене, позивачем листом № 19884 від 10.12.13. було надіслано на адресу відповідача акт технічного обслуговування № 227 від 29.11.13., акт технічного обслуговування № 228 від 29.11.13. та акт-рахунок № 8845/1 від 29.11.13. з 30.10.13. по 29.11.13., що підтверджується фіскальним чеком № 7959 від 11.12.13. з описом вкладення, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач вартість води за актом-рахунком № 8845/1 від 29.11.13. за період з 30.10.13. по 29.11.13. в сумі 259369,82 грн. не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до розділу 2 Договору, цей Договір укладається з 28.05.08. до 31.12.11.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією зі сторін.

У разі, якщо Абонент не виконує свої обов'язки за Договором, Водоканал має право припинити дію Договору, письмово попередив Абонента за 30 календарних днів.

Таким чином, у зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні звернення сторін чи заяви про розірвання Договору, судом встановлено, що цей Договір був автоматично пролонгований на той саме строк і на тих самих умовах.

З пояснень відповідача, які не спростовуються позивачем вбачається, що 29.11.13. о 08 год. 30 хв. працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» було виявлено виток води у колодязі, про що негайно було повідомлено Комунальне підприємство «Водоканал»,- а саме здійснено заявку за телефоном. Викладене підтверджується листом Комунального підприємства «Водоканал» № 19884 від 10.12.13.

Як вбачається з матеріалів справи, представниками Водоканалу 29.11.13. було здійснено технічне обстеження водопроводу на мережі Абонента, встановлено, що на мережі Абонента до засобу обліку (в точці підключення) стався виток питної води, в зв'язку з чим представниками Водоканалу складено акт технічного обстеження водопроводу № 227 від 29.11.13. При обстеженні водопроводу на мережі Абонента, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, 28 представниками позивача встановлено, що Абонент споживає питну воду від мережі Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» по одному водопровідному вводу діаметром 100 мм, на мережі Абонента до засобу обліку відбувається виток питної води. Даним актом позивачем був наданий припис Абоненту про негайне усунення витоку води.

Вказаний вище акт № 227 від 29.11.13. був підписаний представниками Водоканалу із зазначенням, що представник Абонента з актом ознайомлений від підпису відмовився.

Пунктом 10.1 «Правил користування…» встановлено, що в разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил.

Розрахунок з виробником за нераціональне використання води внаслідок витоків здійснює споживач, у якого на балансі, в експлуатації, обслуговуванні перебуває внутрішньобудинкова система водопостачання.

Виробник має право разом із споживачем здійснювати відповідно до умов договору вибіркову перевірку технічного стану внутрішньобудинкової системи водопостачання споживача, про що складається акт.

Відповідно до п. 3.3 «Правил користування…» зазначено, що в разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Згідно з п. 3.4 «Правил користування…» встановлено, що розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

З матеріалів справи вбачається, що 29.11.14. представниками Водоканалу складений акт технічного обстеження водопроводу № 228, відповідно до якого зазначено, що відповідно до п.п. 3.3, 10.1 «Правил користування…» розрахунок визначається за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води 2 м/с та дією її повним перерізом протягом 24 години на добу, в зв'язку з чим Абонентом розраховано витрати води, згідно п. 3.3 «Правил користування…». Від підпису даного акту представник Абонента відмовився.

Отже, позивач вказує на те, що Водоканалом було зроблено розрахунок об'ємів води за пропускною спроможністю труби вводу діаметром 100 мм в розмірі 1356,48 куб.м на добу, за період з 30.10.13. по 29.11.13. - 42050,88 куб.м, з наступного дня, після останнього виставленого відповідачу акту-рахунку № 67907 від 29.10.13.

На підставі вказаних вище актів від 29.11.13. №№ 227, 228 Водоканалом складено акт-рахунок № 8845/1 від 29.11.13., в якому виконано розрахунок суми до сплати безоблікового використання води в розмірі 259369,82 грн. за період з 30.10.13. по 29.11.13.

Згідно з п. 6.1 Договору вказано, що сторони несуть відповідальність за невиконання зобов'язань у відповідності з чинним законодавством та вказаними в цьому Договорі нормативними документами.

Абонент сплачує об'єм витрат питної води в мережах Абонента внаслідок їх пошкодження, нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини Абонента…(п. 6.4 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача, ознайомився з даним актом, але відмовився від його підпису, в зв'язку з чим позивач листом № 19884 від 10.12.13. було надіслано на адресу відповідача акт технічного обслуговування № 227 від 29.11.13., акт технічного обслуговування № 228 від 29.11.13. та акт-рахунок № 8845/1 від 29.11.13. за період з 30.10.13. по 29.11.13., що підтверджується фіскальним чеком № 7959 від 11.12.13. з описом вкладення.

Сторонами не заперечується той факт, що представниками відповідача 29.11.13. було виявлено виток води у колодязі на мережі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» після чого одразу було сповіщено про виток води Комунальне підприємство «Водоканал», що також підтверджується листом № 19884 від 10.12.13., згідно якого зазначено, що представниками Водоканалу, згідно заявки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» був виявлений факт витоку води по майданчику за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, 28.

Крім того, дана інформація підтверджується довідкою позивача, яка була подана суду Товариством з обмеженою відповідальністю «ПГС», відповідно до якої зазначено, що 29.11.13. поступила заявка на 1580 про виток води за адресою: вул. Дудикіна, 28 та вказано, що 29.11.13. виток води локалізований, належним чином засвідчена копія даної заявки міститься в матеріалах справи.

Також інформація щодо витоку води 29.11.14. міститься в журналі огляду сантехобладнання та комунікацій у води міститься в журналі огляду сантехобладнання та комунікації Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС».

Суд вважає період нарахування позивачем суми витрат за виток води починаючи саме з 30.10.13. по 29.11.13. хибним, оскільки ним належними засобами доказування не доведено суду, що початок періоду витоку води встановити неможливо і внаслідок цього в розрахунку слід застосовувати місячний термін та пропускну спроможність ДУ 100 мм за цей період.

В обґрунтування заявленого періоду безоблікового водокористування з 30.10.13. по 29.11.13., за який нараховано суму в розмірі 259369,82 грн., позивач посилається на те, що розрахунок було здійснено з наступного дня після останнього акту-рахунку № 67907 від 29.10.13.

Відповідно до п. 5.1 Договору встановлено, що основним документом на оплату є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному Абоненту з позначенням споживачів представником Водоканалу, при наявності особистого посвідчення.

Акти виписуються 17-19 числа кожного місяця. Абонент зобов'язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу в сумі, вказаній в акті. Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається Абоненту поштою.

Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Слід зазначити, що акт-рахунок № 67907 від 29.10.13. є рахунком, згідно якого Водоканалом було нараховано відповідачу до сплати вартість поданої питної води та прийнятих стічних вод за жовтень 2013 р., відповідно до умов п. 5.1 Договору.

Тобто, зазначений вище акт не є актом технічного обстеження водопроводу, а тому з наведеного вбачається, що дата, яку визначив позивач початком нарахування вартості витрат питної води - 30.10.13. (наступний день після останнього акту-рахунку № 67907 від 29.10.13.) є необґрунтованою та безпідставно вважати, що саме з цієї дати потрібно здійснювати таке нарахування.

В судовому засіданні 19.05.14. представник позивача в усних поясненнях також підтвердив той факт, що акт-рахунок № 67907 від 29.10.13. не є актом технічного обстеження водопроводу.

Таким чином, застосування п. 3.4 «Правил користування…» щодо розрахунку періоду в один місяць є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що обов'язок доказування покладається законом на позивача.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, посилаючись на норми п.п. 3.3, 3.4 «Правил користування…» належними та допустимими засобами доказування не довів суду, що початок безоблікового користування питної води встановити неможливо, в зв'язку з чим суд зазначає, що сума витрат за нераціональне використання води нараховується лише за одну добу, - 29.11.13., з моменту, коли відповідач звернувся до позивача з заявкою про виток води.

Таким чином, судом встановлено, що сума вартості витрат води Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» перед Комунальним підприємством «Водоканал» за Договором повинна нараховуватись за 1 добу, що складається з помноження об'єму води за пропускною спроможністю труби вводу діаметром 100 мм за добу на тариф за добу (1356,48х5,14) та складає 6972,31 грн.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума вартості нераціонального використання води в розмірі 6972,31 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Водоканал» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» (69015, м. Запоріжжя, вул. Таганська, 16, код ЄДРПОУ 31637822) на користь Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121) 6972 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 31 коп. - суми вартості витрат води, 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 45коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.05.14.

Суддя І.В. Давиденко