АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1983/14 Справа № 2-2368/11 Головуючий у 1 й інстанції - Березюк В. В. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Гайдук В.І., Калиновського А.Б.

при секретарі - Сінченко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства Страхова компанія «Астарта», ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про стягнення страхового відшкодування та матеріальних збитків,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ВАТ СК «Астарта», ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про стягнення страхового відшкодування та матеріальних збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що 05 жовтня 2010 року на автодорозі Харків - Сімферопіль, 1 км.+ 100 метрів на автошляху м. Новомосковськ, водій ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом автомобілем Івеко, д/н НОМЕР_5 з причепом KOGEL, д/н АК 5489 XT, не вибрав безпечну швидкість, не врахував обстановку, не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Мерседес Даймлер Бенц, д/н НОМЕР_2, що належить їй, який в свою чергу продовжував некерований рух та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2104, д/н НОМЕР_6, що їхав у попутному напрямку. Внаслідок даного ДТП транспорті засоби зазнали механічних пошкоджень. Згідно звіту спеціаліста автотоварознавця про вартість матеріального збитку, завданого їй, як власнику пошкодженого автомобіля Мерседес Даймлер Бенц, д/н НОМЕР_2, складає 46 055 грн. 86 коп. Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 10 листопада 2010 року та довідкою Кримського республіканського центру зайнятості від 24 грудня 2010 року винним у ДТП визнано ОСОБА_5, який перебував у трудових відносинах та працював водієм у власника автомобіля Івеко, д/н НОМЕР_5 - ОСОБА_3 Крім того, згідно довідки ДАІ від 15 грудня 2010 року, джерело підвищеної небезпеки - автомобіль Івеко, д/н НОМЕР_5, при експлуатації якого заподіяний збиток, належить ОСОБА_3 Разом із цим довідкою про обставини ДТП встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Івеко, д/н НОМЕР_5 застрахована страховою компанією «Астарта». Ліміт відповідальності страховика за заподіяний збиток майну потерпілих складає 25 500 грн. Розмір збитку, який невідшкодований на цей час складає 46 055 грн. 86 коп., а тому вважає, що страхова компанія має сплатити їй 25500 грн., тобто максимальний ліміт відповідальності за заподіяну майну шкоду, а ОСОБА_3 залишок невідшкодованої страховиком суми збитку в розмірі 20 555 грн. 86 коп. Крім того, нею понесено додаткові збитки у розмірі 600 грн. за проведення експертного дослідження вартості заподіяного збитку, та 2500 грн. на оплату послуг адвоката. Тому просила суд стягнути з ВАТ СК «Астарта» на її користь суму несплаченого страхового відшкодування у розмірі 25 500 грн., стягнути з ОСОБА_3 на її користь матеріальні збитки у розмірі 20 555 грн. 86 коп., стягнути солідарно з відповідачів 600 грн. вартості послуг експертного дослідження та витрати на оплату правової допомоги у розмірі 2500 грн.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ВАТ СК «Астарта» на корить ОСОБА_4 матеріальну шкоду, спричинену пошкодженням транспортного засобу в розмірі 16 029 грн. 42 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на корить ОСОБА_4 матеріальну шкоду, спричинену пошкодженням транспортного засобу в розмірі 20 555 грн. 86 коп. Стягнуто з ВАТ СК «Астарта» на корить ОСОБА_4 судові витрати по справі у вигляді сплаченого державного мита в сумі 45 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн., витрати на дослідження спеціаліста в сумі 300 грн. гривень та витрати на правову допомогу в сумі 1 250 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на корить ОСОБА_4 судові витрати по справі у вигляді сплаченого державного мита в сумі 45 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн., витрати на дослідження спеціаліста в сумі 300 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1 250 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2014 року виправлено описку в вказаному рішенні суду (а.с.222).

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2014 року виправлено описку в ухвалі суду від 15 січня 2014 року (а.с.228).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 - представник ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_3, ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 20 555 грн. 86 коп. та 1250 грн. витрат на правову допомогу відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. В іншій частині рішення суду не оскаржувалося.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи згідно постанови Феодосійського міського суду АР Крим від 10 листопада 2010 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. У вказаній постанові зазначено, 05 жовтня 2010 року о 23.00 год. на 100 км. на автодорозі Харків - Сімферопіль, водій ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом автомобілем Івеко, д/н НОМЕР_5 з напівпричепом KOGEL, д/н АК 5489 XT, не вибрав безпечну швидкість, не врахував обстановку, не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Мерседес Даймлер Бенц, д/н НОМЕР_2, що рухався у попутному напрямку, який в результаті цього здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2104, д/н НОМЕР_6. Внаслідок ДТП транспортим засобам було спричинено механічні пошкодження (а.с.6).

Зазначені обставини також підтверджуються довідкою про дорожньо-транспортну пригоду Новосковської ДАІ (а.с.11, 12).

Позивач ОСОБА_4 є власником автомобіля Мерседес Даймлер Бенц, д/н НОМЕР_2 (а.с.8).

Згідно Довідки Феодосійського міського центру зайнятості №04-04/67 від 06 січня 2011 року, між СПД - фізичною особою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено трудовий договір № 2975 від 12 серпня 2010 року (а.с.9).

Відповідно довідки ДАІ від 15.12.2010 року, джерело підвищеної небезпеки - автомобіль Івеко, д/н НОМЕР_5, рухаючись на якому водій ОСОБА_5 скоїв ДТП, належить ОСОБА_3 (а.с.11,12

Згідно звіту спеціаліста автотоварознавця від 11 листопада 2010 року про вартість матеріального збитку, завданого позивачу як власнику пошкодженого автомобіля Мерседес Даймлер Бенц, д/н НОМЕР_2 становить 46 055 грн. 86 коп. (а.с.13-21).

Вартість зазначеного дослідження складає 600 грн. у відповідності до платіжного доручення (а.с.22-23).

З матеріалів справи вбачається цивільно-правова відповідальність відповідача як власника автомобіля Івеко, д/н НОМЕР_5 застрахована страховою компанією «Астарта». Згідно полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13 жовтня 2010 року ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25 500 грн. (а.с.11, 12, 115).

З висновку експертного дослідження, наданого ВАТ СК «Астарта» від 10 грудня 2010 року вбачається, розмір матеріальної шкоди, враховуючи тільки пошкодження, локалізовані в задній частині КТС, спричиненої володільцю транспортного засобу - автомобіля «Daimler Benz 814 D», реєстрований номерний знак НОМЕР_2, пошкодженого в результаті ДТП, складає 20 910,81 гривень (а.с. 96-102).

Однак, як вбачається з наданих до матеріалів справи доказів автомобіль «Daimler Benz 814 D», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачеві, отримав пошкодження не лише в задній частині автомобіля, а і в передній частині автомобіля (а.с.7).

З матеріалів справив вбачається ТОВ СК «Астарта» перерахувала позивачеві суму страхового відшкодування, згідно платіжних доручень, у розмірі 9 470 грн. 58 коп. (а.с.117-119).

Ухвалою суду від 17 січня 2012 року по справі призначалася судова автотоварознавча експертиза, однак, така експертиза поведена не була (а.с.84, 85).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд правильно, у відповідності до ст.ст.22, 1166, 1172 ЦК України позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив частково та, враховуючи ліміт відповідальності ТОВ СК «Астарта» і сплачену ними суму страхового відшкодування, звіт спеціаліста автотоварознавця про вартість матеріального збитку від 11 листопада 2010 року, стягнув з відповідача ОСОБА_3, в трудових відносинах з яким перебував водій ОСОБА_5 на час скоєння останнім ДТП, на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої в результаті ДТП, 20 555 грн. 86 коп.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що сума, яку витратила позивач на ремонт належного їй автомобіля може бути іншою, ніж зазначено у звіті спеціаліста автотоварознавця, жодними належними доказами по справі не підтверджуються.

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд першої інстанції правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов вірного висновку про підставність позову ОСОБА_4 у цій частині.

В той же час, вирішуючи питання про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача судові витрати, з яких: сплачене державне мито в сумі 45 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн., витрати на дослідження спеціаліста в сумі 300 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1250 грн., суд, у порушення ст.ст.212, 214 ЦПК України, не звернув уваги на граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних із правовою допомогою, передбачені ст.84 ЦПК України, та які передбачені Законом України від 01 січня 2012 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», де у ст.1 зазначено, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб»єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Стягнуті судом першої інстанції з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 1250 грн. є недоведеними та не відповідають вищезазначеним вимогам закону.

За таких обставин, у суду першої інстанції не було підстав стягувати з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача 1250 грн. витрат на правову допомогу.

Враховуючи вищевикладене рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про стягнення на користь позивача з відповідача ОСОБА_3 судових витрат підлягають зміні шляхом зменшення стягнутої суми судових витрат та стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача судові витрати по справі у вигляді сплаченого державного мита в сумі 45 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн. та витрати на дослідження спеціаліста в сумі 300 грн., відмовивши у задоволенні вимог про стягнення 1250 грн. на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства Страхова компанія «Астарта», ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про стягнення страхового відшкодування та матеріальних збитків змінити, відмовивши у задоволенні вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1250 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді