Справа № 2-432/2008 p. Заочне рішення
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2008 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Поймай Ю.С.
при секретарі - Махлай С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в ОСОБА_1 справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2007 року ОСОБА_4 звернулась в суд з вищеназваним позовом.
В своїй позовній заяві вказувала, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 14.03.1986 року, даний шлюб для сторін є першим. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені декілька років тому, по причині, того, що між ними втратилось почуття взаємопорозуміння, внаслідок чого в сімї виникали сварки, які призвели до втрати почуття любові та взаємної поваги. А тому позивач просила суд шлюб розірвати, витрати, пов'язані з розірванням шлюбу покласти на відповідача.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити.
Відповідач повторно в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду v справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка, про причини неявки суд не повідомляв.
Суд, заслухавши пояснення позивача, давши аналіз і оцінку наданим доказам, знаходить, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони 14 березня 1986 року зареєстрували шлюб, котрий для сторін є першим. Від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Шлюбно-сімейні стосунки між ними були припинені в вересні 2001 року, і з цього часу вони ніяких сімейних стосунків не підтримують. Небажання підтримувати сімейні стосунки, викликане не випадковими причинами і підтверджено в судовому засіданні серйозними доводами.
На підставі встановлених фактів суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам позивача по справі.
Витрати по розірванню шлюбу необхідно покласти на відповідача у вигляді необхідності сплати мита на користь держави у розмірі 17 грн. 00 коп. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу. Позивача у зв'язку з цим необхідно звільнити від сплати мита на користь держави.
Керуючись ст.ст. 14,57-59,208,209,212-215,218, 224-228,233 ЦПК України, ст.ст. 104,105,110,112 Сімейного Кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Шлюб, зареєстрований 14 березня 1986 року в ОСОБА_5 шлюбів між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Кахно (дошлюбне прізвище -Кругляк) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис за № 248 -розірвати.
2
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_3 держмито на користь держави в сумі 17 грн. 00 коп.
ОСОБА_2 від даного виду платежу звільнити.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом після подання заяви про перегляд рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. .ОСОБА_1 шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у випадку їх спільного чи окремого неподання або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.