Справа №2-482/08

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  

УКРАЇНИ

(заочне)

17 березня 2008 року     м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого     судді Бондаренко О.Ю.

при секретарі     Мочарко М. М.

з участю:

позивача     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Київської патріархії Української православної церкви Київського патріархату,  третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування будинку,  договору дарування каплиці та договору дарування земельної ділянки,  -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Київської патріархії Української православної церкви Київського патріархату,  третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування будинку,  договору дарування каплиці та договору дарування земельної ділянки.

Позов мотивує тим,  що між ним та Київською патріархією Української православної церкви Київського патріархату в особі патріарха Київського і всієї Росі України Філарета -ОСОБА_3,  представник - ОСОБА_4,  5 травня 2006 року ,  були укладені договори дарування нерухомого майна:

договір дарування будинку ,  серія ВСТ № 519972 ,  по вул. . Санаторній,  151 «а»,  розташованого в с. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області ,  позначений на плані під літерою «Б»,  житловою площею 26, 5 кв.м. ,  загальною площею 90, 5 кв.м,  вартістю 59600 грн.; договір дарування каплиці на честь ОСОБА_5,  серія ВСТ № 519973 ,  по вул. . Санаторній,  151,  розташованої в с. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області ,  позначений на плані під літерою «А»,  загальною площею 27, 3 кв.м,  вартістю 23700 грн.; договір дарування земельної ділянки,  серія ВСТ № 519971,  по вул. . Санаторній,  151,  в с. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області,  загальною площею 0, 1000га.

Договори були посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_2

Будівлі та земля були даровані з метою облаштування в ньому чоловічого монастиря,  настоятелем якого він мав стати,  однак відповідачем ніякі дії щодо облаштування монастиря не проводились,  земельна ділянка і будівлі навіть не були прийняті в дар,  в зв'язку з чим позивач рахує,  що він був введений в оману щодо подальшого використання дару. Земельну ділянку з спорудами він подарував лише тому,  щоб на цьому місці облаштували монастир,  в іншому разі він би і не дарував.

В судовому засіданні позивач просив позов задоволити з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився надіславши суду заяву про визнання позову.

Третя особа на стороні відповідача в судове засідання не з'явилась ,  про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Заслухавши думку позивача,  дослідивши матеріали справи,  судом встановлено,  що між позивачем та Київською патріархією Української православної церкви Київського патріархату в особі патріарха Київського і всієї Росі України Філарета - ОСОБА_3,  представник - ОСОБА_4,  5 травня 2006 року ,  були укладені договори   дарування нерухомого майна,  а саме договір дарування будинку ,  серія

2

ВСТ № 519972 ,  по вул. . Санаторній,  151 «а»,  розташованого в с. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області ,  позначений на плані під літерою «Б»,  житловою площею 26, 5 кв.м. ,  загальною площею 90, 5 кв.м,  вартістю 59600 грн. ( а.с.  9); договір дарування каплиці на честь ОСОБА_5,  серія ВСТ № 519973 ,  по вул. . Санаторній,  151,  розташованої в с. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області ,  позначений на плані під літерою «А»,  загальною площею 27, 3 кв.м,  вартістю 23700 грн.; ( а.с. 6) договір дарування земельної ділянки,  серія ВСТ № 519971,  по вул. . Санаторній,  151,  в с. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області,  загальною площею 0, 1000га. ( а.с.  4)

Відповідач звернувся до суду з письмовою заявою про визнання позову.

Стаття 174 ЦПК України визначає,  що відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається,  що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права,  свободи чи інтереси інших осіб.

Беручи до уваги встановлені судом обставини та відповідні їм правовідносини суд приходить до переконання що позов підлягає до задоволення.

На підставі вказаного і керуючись  ст.  ст. 183,  210,  215,  230 ЦК України,   ст.  ст.  10,  60,  61,  88,  174,  214,  215, 224-226 ЦПК України суд,  -

рішив:

Визнати недійсними:

договір дарування будинку ,  серія ВСТ № 519972 ,  по вул. . Санаторній,  151 «а»,  розташованого в с. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області ,  позначений на плані під літерою «Б»,  житловою площею 26, 5 кв.м. ,  загальною площею 90, 5 кв.м,  вартістю 59600 грн.;

договір дарування каплиці на честь ОСОБА_5,  серія ВСТ № 519973 ,  по вул. . Санаторній,  151,  розташованої в с. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області ,  позначений на плані під літерою «А»,  загальною площею 27, 3 кв.м,  вартістю 23700 грн.;

договір дарування земельної ділянки,  серія ВСТ № 519971,  по вул. . Санаторній,  151,  в с. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області,  загальною площею 0, 1000га.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції,  який ухвалив оскаржуване судове рішення.