АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/5215/2014 Головуючий у І інстанції - Юзькова О.Л.
Доповідач - Андрієнко А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Онищенко О.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 3 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору купівлі-продажу холодильної станції 4НВ512/НSN 7471-75 VBITZER, конденсатор Gutner, 2007 року випуску, укладеного 31.08.2012 року між її чоловіком ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_5, мотивуючи тим, що у серпні 2013 року їй випадково стало відомо про укладення вищезазначеного договору. Оскільки холодильна станція придбана в період шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя, вона як співвласник своєї згоди не надавала на укладення договору купівлі-продажу майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, тому звернулася до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 3 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, зібраним доказам не дав належної оцінки та допустив порушення норм матеріального і процесуального закону .
В судовому засіданні представник апелянта та представник ОСОБА_4 просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити.
Представник СПД ОСОБА_3 просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Як вбачається із свідоцтва про одруження, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського району м. Києва, ОСОБА_4 перебуває у шлюбі з позивачем ОСОБА_2 з 27.12.1997 року.
26.10.2011 року ОСОБА_4 було придбано спірне майно на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ «Гранд Медіа Груп».
31.08.2012 року між СПД ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_3 було укладено договір № 1 купівлі-продажу холодильної станції 4НВ512/НSN 7471-75 VBITZER, вартість холодильної установки за домовленістю сторін складає 568 800 грн. і дорівнює 70 000 доларів США.
Відповідно до ст.. 65 ч.2 СК України при укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним , як такого, що укладений другим із подружжя без їїйого згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу холодильної установки між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 недійсним із тих підстав, що позивач як дружина не надавала згоду на укладання правочину, який виходить за межі дрібних побутових , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що договір купівлі-продажу холодильної установки був укладений між двома суб'єктами підприємницької діяльності, а не між фізичними особами, а тому майно, яке належало фізичній особі-підприємцю не може бути розцінено як спільна сумісна власність подружжя, а відповідно позивач не може ставити питання про визнання цього договору недійсним.
В разі, якщо спірне майно було придбане за спільні кошти подружжя, однак, подружжя передало його до майна суб'єкта підприємницької діяльності,то майно перейшло у власність цього СПД і втратило статус спільної сумісної власності подружжя.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги щодо пояснень подружжя ОСОБА_4 про те, що холодильна установка не була майном фізичної особи- підприємця , а є спільною сумісною власністю подружжя, так як їх пояснення спростовуються таким достовірним письмовим доказом по справі як договір купівлі-продажу, де ОСОБА_4 при укладанні договору зазначив себе саме як суб'єкт підприємницької діяльності.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 308 , 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 3 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді :