АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Роман О.А.
№ 22-ц/796/6929/2014 Доповідач: Шебуєва В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,
при секретарі Троц В.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Шуліки Аліни Володимирівни, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», на рішення Подільського районного суду м. Києва від 31 березня 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 31 березня 2014 року відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням положень норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу суду на те, що згідно з п. п. 9.12, 9.3 Умов надання банківських послуг, які є складовою договору про представлення банківських послуг, сторони визначили, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу про припинення договору, він автоматично пролонгується на такий же строк. Картковий рахунок було відкрито ОСОБА_2 на невизначений термін. Відтак, сторони фактично домовилися про збільшення строку позовної давності стосовно виконання умов договору згідно з ст. 259 ЦК України, встановивши строк дії договору, що рівний строку дії картрахунку. Крім того, звертає увагу на те, що відповідачка не зверталася до банку із заявою про закриття картрахунку, у зв'язку з чим дія її картки була продовжено на той саме строк. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» за спливом позовної давності. На сьогоднішній день відповідачка продовжує користуватися грошовими коштами банку, у зв'язку з чим правовідносини є продовженими.
В апеляційній інстанції представник ПАТ КБ «Приватбанк» підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 вересня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір шляхом приєднання. Відповідно до умов договору банк відкрив ОСОБА_2 кредитну картку «Універсальна» НОМЕР_1 із встановленням кредитного ліміту в сумі 10 000,00 грн. терміном дії до 30 вересня 2008 року зі сплатою 36% річних за користування кредитними коштами.
Згідно пункту 9.12 Умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він пролонговується на такий самий термін.
Відповідно до п. п. 3.1.1. та 3.1.3. правил користування платіжною картою Умов та правил надання банківських послуг строк дії карти вказується на лицевій стороні карти (рік та місяць). Карта дійсна до останнього календарного дня вказаного на картці. По закінченню строку дії відповідна карта продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту карти з новим строком дії) якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшла письмова заява держателя про закриття картрахунку, а також за умови наявності на картрахунку грошових коштів для оплати послуг по виконанню розрахункових операцій (а. с. 15-17).
ПАТ КБ «ПриватБанк» порушило перед судом питання про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання банківських послуг від 07 вересня 2005 року, яка відповідно до наданих суду розрахунків станом на 31 січня 2013 року становить 39 723,11 грн. та складається з: 8146,12 грн. заборгованості за кредитом; 29209,22 грн. заборгованості за процентами; 500,00 грн. штрафу (фіксована частина), 1867,77 грн. штрафу (процентна складова).
Установивши, що відповідачка належним чином зобов'язання за договором про надання банківських послуг від 07 вересня 2005 року не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» у зв'язку зі спливом позовної давності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Пунктами 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою визначено, що граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).
Таким чином, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору. Така правова позиція була висловлена Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року (справа № 6-14 цс 14).
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», враховуючи, що кінцевим строком повернення кредиту в повному обсязі відповідно до положень п. п. п. п. 3.1.1. та 3.1.3., 5.4 правил користування платіжною карткою є 30 вересня 2008 року. З позовом до суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося лише 10 квітня 2013 року.
Крім того, за змістом п. 3.1.3. Правил користування платіжною карткою продовження дії картки на новий строк здійснюється шляхом надання клієнту карти з новим строком дії, а також за умови наявності на картрахунку грошових коштів для оплати послуг по виконанню розрахункових операцій. В матеріалах справи відсутні докази надання ОСОБА_2 карти з новим строком дії відповідно до вищезазначених положень договору. Під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції відповідачка пояснила, що кредитну картку було заблоковано ще до закінчення строку її дії по причині втрати, нова кредитна картка їй не пропонувалася.
Посилання апелянта на те, що позовна давність не сплинула, оскільки строк договору не закінчився, строк дії картки відповідає строку дії договору, а також на те, що сторонами було укладено договір про збільшення позовної давності не ґрунтуються на умовах договору та обставинах справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Шуліки Аліни Володимирівни, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», відхилити, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 31 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді