ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

25 листопада 2008 року                            Київ                                  К-10173/07

Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі:

       головуючого: Сіроша М.В.

       суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Фадєєвої Н.М., Чалого С.Я.

       при секретарі: Капустинському М.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою  Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики на постанову господарського суду Одеської області від 26 січня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року у справі №1/295-06-8288А за позовом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики до закритого акціонерного товариства «Одеський коньячний завод» про стягнення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу, -

ВСТАНОВИЛА:

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Одеський коньячний завод» про стягнення до Державного бюджету України штрафних санкцій в сумі 224174,10грн. за порушення законодавства про рекламу.

Постановою господарського суду Одеської області від 26 січня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики просить скасуватирішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій  норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що в зображенні сюжету реклами «Шустов Преміум традиційні родинні цінності» відсутні елементи еротичного характеру, а тому у позивача були відсутні підстави для накладення штрафних санкцій на відповідача. Також, суд апеляційної інстанції, як на підставу необґрунтованості позову послався в своїй ухвалі на рішення Малиновського районного суду м. Одеси у справі №2-3410/06 від 21 вересня 2006 року, в якому зазначено про відсутність у вказаному вище сюжеті елементів еротичного чи сексуального характеру.

Однак, такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними з огляду на наступне.

Статтею 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:  рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом, у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами, у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом, у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами, у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами. Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було проведено перевірку відповідача з питань дотримання законодавства про рекламу, про що складено акт від 01.11.2005р. Серія ОР №0442. В зазначеному акті вказано про порушення відповідачем вимог ст.. 7 Закону України «Про рекламу» та ст.. 14 Закону України «Про захист суспільної моралі», а саме про те, що в жовтні 2005 року на зовнішніх рекламоносіях типу «Бек-лайт» в м. Одеса, відповідачем розповсюджено рекламу алкогольних напоїв «Шустов Преміум», сюжету «Шустов Преміум традиційні родинні цінності» з елементами еротики.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем було прийнято рішення від 26 квітня 2006 року №0004 «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу» у розмірі десятикратної вартості розповсюдженої реклами, як за повторне порушення.

Однак, судами не перевірено, чи було розповсюдження реклами алкогольних напоїв сюжету «Шустов Преміум традиційні родинні цінності» повторним, чи ні.

Крім того,  в матеріалах справи міститься експертний висновок №04/11-2005 експертної комісії при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнська рекламна коаліція», в якому вказано, що сюжет «Шустов Преміум традиційні родинні цінності» суперечить вимогам ст.. 14 Закону України «Про захист суспільної моралі».

Так, ч.5 ст. 14 названого Закону передбачено, що зовнішня реклама (відкриті вітрини, щити на будинках, вулицях тощо), що містить тексти і (або) зображення сексуального чи еротичного характеру, забороняється.

При ухваленні рішень судами не взято до уваги вимоги ст.. 29 Закону України «Про рекламу», абз.1 ч.1 якої передбачено, що об'єднання громадян та об'єднання підприємств у галузі реклами мають право, зокрема, здійснювати незалежну експертизу реклами та нормативно-правових актів з питань реклами щодо відповідності вимогам законодавства України та давати відповідні рекомендації рекламодавцям, виробникам і розповсюджувачам реклами.

Згідно ч.4 ст. 10 Закону України «Про захист суспільної моралі» експертну діяльність у сфері обігу продукції та видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру здійснюють виключно органи державної влади.

В матеріалах справи міститься експертний висновок №129 Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, статус якої визначено статтю 17 Закону України «Про захист суспільної моралі», частиною 2 якої передбачено, що Національна комісія є постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.

В згаданому вище експертному висновку комісії №129 зазначено, що рекламний сюжет містить елементи сексуально-еротичного характеру та забороняється до застосування у зовнішній рекламі.

Отже, судами попередніх інстанцій не перевірено, чи являється вчинене відповідачем порушення повторним, та не з’ясовано, чи може бути експертний висновок Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі належним доказом у справі, чи ні.

Згідно вимог ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Оскільки допущена судами попередніх інстанцій  неповнота в дослідженні доказів у  справі не може бути усунена судом касаційної інстанції, тому ця обставина  відповідно до ст.227 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень з направленням справи на новий  розгляд   до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства  України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики задовольнити частково.

Скасувати постанову господарського суду Одеської області від 26 січня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: