Справа № 407/1485/14-ц

2/407/687/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:

головуючого-судді Лобарчук О.О.

при секретарі Ряполовій Д.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Антрациту цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Титан», третя особа - арбітражний керуючий Рачок Роман Володимирович про визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом та зобов'язання скласти акт по формі Н-1,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати нещасний випадок, який трапився з нею, ОСОБА_2, 04 лютого 1978 року у період роботи на Антрацитівському релейному заводі, правонаступником якого є ВАТ «Титан», в результаті якого вона отримала травму лівої руки і знаходилася на лікарняному з лютого 1978 року по березень 1979 року, пов'язаним з виробництвом. Зобов'язати ВАТ «Титан» скласти акт по формі Н-1 про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 04 лютого 1978 року.

В обґрунтування позову вказала, що з 18 січня 1977 року вона знаходилася у трудових відносинах з Антрацитівським релейним заводом, де працювала лаборантом вимірюваної лабораторії.

16 квітня 1982 року вона звільнилася з Антрацитівського релейного заводу з власної ініциативи за ст. 36 КЗПП УРСР.

На теперішній час правонаступником Антрацитівського релейного заводу є відкрите акціонерне товариство « Титан» згідно наказу № 1727 регіонального відділення ФДМ України в Луганській області.

Згідно наданої інформації арбітражного керуючого Рачок Романа Володимировича на адвокатський запит, ВАТ «Титан» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, а також постановою господарського суду Луганської області від 14.02.2012 р. відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Рачок Р.В.

На час перебування її у трудових відносинах з Антрацитівським релейним заводом її прізвище було ОСОБА_2. На теперішній час її прізвище ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про шлюб, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Антрацитівського міськрайонного управління юстиції у Луганської області від 15 грудня 2011 року.

В період роботи у відповідача вона і ще одна робітниця ОСОБА_6 були відправлені у відрядження до Харківського релейного заводу у м. Харків з 30 січня по 04 лютого 1978 року для виконання своїх професійних обов'язків.

У період відрядження 04 лютого 1978 року, коли вони поверталися на автобусі до свого основного місця роботи на автошляху Харків - Ростов в районі м. Чугуєв вони потрапили у дорожньо - транспортну пригоду, у результаті якої вона і ОСОБА_6 знаходились у лікарні м. Чугуєва. У неї була травма лівої руки.

На лікарняному з травмою руки вона знаходилася з лютого 1978 року по березень (включно) 1979 року. Також на лікарняному знаходилась і ОСОБА_6

На той період, у зв'язку з каліцтвом на виробництві їй сплачувалась допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

На період виплати їй допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності діяло Положення « Про порядок призначання та виплати допомоги по Державному соціальному страхуванню», затвердженому постановою Президії ВЦСПС від 05 лютого 1953 року, згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 22 січня 1955 року № 113 з подальшими змінами та доповненнями.

Вона має всі підстави стверджувати, що допомогу у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у період з лютого 1978 року по березень 1979 року, вона отримувала у зв'язку з нещасним випадком, зв'язаним з роботою.

У період лікування з травмою лівої руки, яка нею була отримана 04 лютого 1978 року, вона відмовилась проходити ВТЄК для визнання її інвалідом з тих причин, що була молода, а також тому, що хотіла заробляти більш ніж як інвалід.

У 2011 році у неї стала боліти ліва рука після травми, яка була отримана нею 04 лютого 1978 року. Вона декілька разів зверталася до лікарні з біллю у руці, і їй надали направлення до МСЕК, де 10.02.2012 року позивачці первинно встановили третю групу інвалідності загального захворювання, оскільки у неї не було документів, підтверджуючих зв'язок захворювання з нещасним випадком на підприємстві. У 2013 році їй повторно МСЕК встановив інвалідність третьої групи загального захворювання, а в 2014 році МСЕК встановив їй інвалідність третьої групи безстроково.

Вона не згодна з тим, що їй встановили інвалідність загального захворювання, але вона не змогла надати документів про нещасний випадок, який трапився з нею 04 лютого 1978 року у період виконання трудових обов'язків.

На її звернення к відповідачу у вересні 2012 року про надання акту про нещасний випадок, який трапився з нею 04 лютого 1978 року, їй надали довідку від 19.09.2012 року про те, що акт на підприємстві не зберігся, а також наказ про направлення її у відрядження відсутній. В цій довідці надали тільки дані про виплату лікарняних згідно особистих рахунків.

Для того, щоб підтвердити факт нещасного випадку, який трапився з нею 04 лютого 1978 року, вона зверталася з листом до ДП « Завод» РАДІОРЕЛЕ» з проханням надати будь-які документі про підтвердження її відрядження на Харківський релейний завод з 30.01.1978 року по 04.02.1978 року. Але отримала відповідь про те, що ДП « Харківський релейний завод « Радіореле» ліквідований, а підприємство ДП « Завод « Радіореле» створений у 2003 році і не є його правонаступником.

Також позивачка зверталася до Державного архіву Харківської області і їй надали відповідь про те, що до цього закладу документи, які цікавлять позивачку до них на зберігання не надходили.

З « Харківського народного архіву» на її звернення також надана відповідь про те, що документи, які підтверджують перебування позивачки у відрядженні на Харківському релейному заводі за період з 30 січня по 04 лютого 1978 року на зберігання у ТОВ « НПСЦ « Харківський народний архів» не надходили і їх місцезнаходження не відомо.

У липні 2012 року позивачка зверталася до Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківський області про прийняте рішення за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.02.1978 року поблизу місця Чугуєва Харківської області за участю автобусу Харків-Ростов. На звернення їй надали відповідь, що за давністю часу не має можливості надати відповідь.

10.02.2014 року позивачка зверталася до адміністрації КУ « 1- а міська лікарня» Антрацитівського міської ради про надання її історії захворювання по травматологічному відділенню за 1978 рік від нещасного випадку. Але з лікарні надали відповідь про те, що ці документі у архіві не збереглися, так як строк давності складає 25 років. Тобто з 1978 року пройшло більш 25 років.

17.02.2014 року позивачка зверталася письмово до арбітражного керуючого Рачок Р.В. з проханням про складання акту по формі Н - 1 про нещасний випадок, який стався з нею 04.02.1978 року на підприємстві, але їй було відмовлено з мотивів того, що відсутні будь-які документальні докази нещасного випадку на виробництві. Тобто відповідач не визнає факт нещасного випадку, який стався з позивачкою на виробництві.

За таких обставин у неї залишилась тільки одна лише можливість визнати у судовому порядку нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, який трапився з нею 04 лютого 1978 року у період роботи у відповідача.

В судовому засіданні позивачка підтвердила обставини, викладені в позовній заяві. Просить задовольнити позовні вимоги повністю. Додатково пояснила, що не зверталася відразу після отриманої травми до МСЕК для визначення наявності інвалідності, оскільки була молодою, було соромно, вважала, що буде далі працювати. Звернулася вже до МСЕК, коли досягла зрілого віку, оскільки почала сильно турбувати рука. Останній раз проходила огляд МСЕК 10 січня 2014 року. Встановили безстроково 3 групу інвалідності, обмеження руху лівої верхньої кінцівки. Це захворювання пов'язане з травмою 1978 року. Вона зверталася до підприємства, щоб взяти акт, бо в той час акт складався, але їй сказали, що на схоронності архіву акту форми Н-1 не має. Також вона зверталася до Чугуєвського РВ ГУМВС, але їй повідомили, що даних не збереглося.

Представник позивача - ОСОБА_1, підтримав пояснення позивачки та просить задовольнити її вимоги повністю.

Відповідач ВАТ «Титан» у судове засідання не з'явився, судом сповіщався про час та місце судового розгляду справи належним чином - судовими повістками, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про отримання судових повісток (а.с.31,32) , заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, причини неявки суду не відомі.

Третя особа - арбітражний керуючий Рачок Р.В. в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с.34) з зазначенням того, що складання акту про нещасний випадок на виробництві по формі Н-1 неможливе в зв'язку з відсутністю документальних доказів настання нещасного випадку (а.с.36).

В судовому засіданні свідки :

- ОСОБА_7 пояснила, що вона працювала на заводі «Титан» з 1969 року по 1999 рік, там вона працювала 30 років. Вона працювала разом з ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 - після шлюбу) , яка на той час працювала лаборанткою. ОСОБА_2 поїхала у відрядження разом з іншою працівницею - ОСОБА_6 Поїхали вони 30 січня 1978 року до Харкова на завод «Радіореле», вони були як філіал, а цей завод був їх головним підприємством. Поїхали вони по роботі до вимірювальної лабораторії. Їй виписували відрядження, отримували вони і гроші за відрядження. Відрядження було по 04.02.1979 року - це остання дата відрядження. В цей день вони повинні були повертатися. На підприємство повідомили, що сталася ДТП, в автобусі були ОСОБА_2 і ОСОБА_6. Коли з канцелярії їй повідомили, вона разом з Єфремовою виїхали на місце ДТП за власною ініціативою, щоб дізнатися, як все там. У них на підприємстві був відділ по охороні праці, і цим відділом було складено акт по формі Н-1. Протокол Н-1 вони оформляли після видужання ОСОБА_2 та ОСОБА_6. Акт склали, оскільки це є виробничою травмою, бо останній день відрядження - 04 лютого 1979 року. ОСОБА_2 були оплачені лікарняні листки. Акт по формі Н-1 один екземпляр зберігався у відділі техніки безпеки, а другий екземпляр віддавався самим постраждалим. Після одужання ОСОБА_2 повернулася на своє місце роботи. У відрядження необхідно було їхати за виробничою необхідністю. Для того, вона пише доповідну директору , після чого він виписує відрядження.

- ОСОБА_6 пояснила, що з 1976 року по 1986 роки вона працювала на підприємстві. ОСОБА_2 працювала разом з нею в одному відділі. 30 січня 1978 року по 04 лютого 1978 року вони знаходилися у відрядженні на Харківському релейному заводі у лабораторії по державній повірці приладів. Їм виписували відрядний лист. Знаходилися вони там по 03 лютого, а 04 лютого 1978 року -це був у них виїзний день о 07 годині ранку. По дорозі після Чугуєва вони потрапили у ДПТ. Вони були травмовані. Їх відправили у лікарню. Сама вона лікувалася місяць у Чугуєві, потім у м. Антрациті. ОСОБА_2 лікувалася разом з нею. 04 лютого - це була субота. Відрядження у них було по 03 лютого, а виїзд 04 лютого, тобто це також був день відрядження. Після даного ДТП у них на підприємстві були складені акти по формі Н-1. Однак вона його не забирала, оскільки на той час була молодою і не бажала отримувати цей акт. У неї залишилися медичні документи по її лікуванню в зв'язку з ДТП. Після ДТП вона продовжувала працювати на цьому підприємстві. ОСОБА_2 знаходилася на лікуванні приблизно один рік. ОСОБА_2 їй скаржилася про те, що травма у ДТП дає про себе знати.

- ОСОБА_8 пояснила, що вона на заводі «Титан» працювала з 1975 року по 1980 роки. Працювала разом з ОСОБА_2 у лабораторії лаборантами тепловотехнічних вимірювань. Щодо нещасного випадку на виробництві, то у 1978 році, 04 лютого, ОСОБА_2 з ОСОБА_6 поверталися з відрядження на автобусі і сталася ДТП . ОСОБА_2 лікувалася тривалий час, потім повернулася на роботу.

Суд, заслухав позивачку, представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до копії трудової книги серії НОМЕР_1, виданої на ім'я ОСОБА_2 від 15.10.1975 року, з 18.01.1977 року по 16.04.1982 року позивачка працювала на Антрацитівському релейному заводі. (а.с.5).

Згідно копії довідки від 14.06.2013 року, правонаступником Антрацитівського релейного заводу є Відкрите Акціонерне Товариство « Титан» згідно наказу № 1727 від 29.12.1995 року регіонального відділення ФДМ України в Луганській області.(а.с.6)

Згідно наданої інформації арбітражного керуючого Рачок Романа Володимировича на адвокатський запит, ВАТ « Титан» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, а також постановою господарського суду Луганської області від 14.02.2012 р. відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Рачок Р.В. (а.с.7, 38-39 )

На час перебування позивачки у трудових відносинах з Антрацитівським релейним заводом її прізвище було ОСОБА_2. На теперішній час її прізвище ОСОБА_2, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Антрацитівського міськрайонного управління юстиції у Луганській області від 15 грудня 2011 року. (а.с. 8)

Згідно копії довідки № 400 від 19.09.2012 року , виданої ВАТ «Титан», акт по формі Н-1 на ім'я ОСОБА_2 на підприємстві не зберігся, також відсутній наказ про направлення ОСОБА_2 у відрядження. (а.с.9)

Відповідно копії відповіді Державного архіву Харківської області до них документи, які підтверджують знаходження позивачки на направлення її у відрядження до них на зберігання не надходили.(а.с.16)

Згідно копії відповіді Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківський області про прийняте рішення за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.02.1978 року поблизу місця Чугуєва Харківської області за участю автобусу Харків-Ростов, не має можливості надати інформацію на звернення за давністю часу (а.с.18).

10.02.2014 року позивачка зверталася до адміністрації КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівського міської ради про надання її історії захворювання по травматологічному відділенню за 1978 рік від нещасного випадку. Але їй надали відповідь про те, що ці документі у архіві не збереглися, так як строк давності 25 років. Тобто з 1978 року пройшло більш 25 років. (а.с. 19)

17.02.2014 року позивачка зверталася письмово до арбітражного керуючого Рачок Р.В. з проханням про складання акту по формі Н - 1 про нещасний випадок, який стався з нею 04.02.1978 року на підприємстві, але їй було відмовлено з мотивів того, що відсутні будь-які документальні докази нещасного випадку на виробництві. (а.с.20)

Суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову, оскільки в судовому засіданні факт наявності нещасного випадку на виробництві, який стався з позивачкою, підтверджено, і також представлені позивачкою медичні документи, а саме - виписки від 27.12.2011 року (а.с.10), епікриз № 649 від 31.07.2012 року.(а.с.11)

Крім того, позивачці з 18.01.2012 року встановлена третя група інвалідності до 10.01.2013 року, про що вказано у копії довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 095874 (а.с.12), з 01.02.2013 року по 10.01.2014 року встановлена третя група інвалідності, про що вказано у копії довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 320959 (а.с.13), і наданий час позивачці встановлена третя група інвалідності безстроково, про що вказано у копії довідки до акут огляду МСЕК серії 10ААВ № 411884 (а.с. 14)

Згідно п.59 Положення «Про порядок призначання та виплати допомоги по Державному соціальному страхуванню», затвердженому постановою Президії ВЦСПС від 05 лютого 1953 року, згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 22 січня 1955 року № 113 з подальшими змінами та доповнюваннями, допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у зв'язку трудового каліцтва ( травми, витравлення, обмороження) призначається при наявності акту про нещасний випадок. А також в другому абзаці цього пункту значиться, що коли нещасний випадок зв'язаний з роботою ( п. 63 ) трапився не на території підприємства чи закладу, чи в іншому місті виконання робітником його трудових обов'язків, то допомога призначається після ретельного вияснення комісією по соціальному страхуванню обставин нещасного випадку.

У п. 63 цього Положення значиться, що при призначені допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, трудовим каліцтвом вважається ушкодження здоров'я при нещасних випадках, зв'язаних з роботою, згідно доданому переліку ( додаток 2 ).

Згідно додатку 2 к п. 63 Положення про порядок призначення і виплати допомоги по державному соціальному страхуванню мається перечень нещасних випадків, які вважаються зв'язаними з роботою. В п.а додатку 2, нещасний випадок вважається зв'язаний з роботою, коли він стався при виконанні трудових обов'язків ( у тому числі в період відрядження), а також при здійснюванні будь- яких дій в інтересах підприємства чи закладу, хоча і без доручення адміністрації.

Рішення у повному обсязі складено 29 травня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3,8,124 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про охорону праці», ст.ст. 10,11,60, 88, 213-215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Титан», третя особа - арбітражний керуючий Рачок Роман Володимирович про визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом та зобов'язання скласти акт по формі Н-1- задовольнити повністю .

Визнати нещасний випадок, який трапився з ОСОБА_2 04 лютого 1978 року у період роботи на Антрацитівському релейному заводі, правонаступником якого є ВАТ «Титан», в результаті якого вона отримала травму лівої руки і знаходилася на лікарняному з лютого 1978 року по березень 1979 року, пов'язаним з виробництвом.

Зобов'язати ВАТ «Титан» скласти акт по формі Н-1 про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 04 лютого 1978 року.

Стягнути з ВАТ «Титан» судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 (шістдесят) коп. на користь держави.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачi апеляцiйної скарги.

Суддя Антрацитівського

міськрайонного суду О. О. Лобарчук