ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

27 травня 2014 року Справа № 14/44/08

Кредитор: Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області, 55213, м. Первомайськ, вул. Революції, 36

Банкрут: Акціонерне товариство відкритого типу "Гілєя", 55204, Миколаївська область, м. Первомайськ, бульвар Миру, 4.

Ліквідатор: арбітражний керуючий Мегеря Артур Валерійович, АДРЕСА_1

Суддя Ржепецький В.О.,

представники:

від кредитора: не з'явився,

від банкрута: Юрченко В.Я. за довіреністю від 22.05.2014р.,

ліквідатор: не з'явився

Суть спору: про визнання кредиторських вимог

встановив:

13.05.2014р. на адресу суду надійшла заява кредитора №4722/07 від 06.05.2014р. про визнання поточних кредиторських вимог до боржника в сумі 3568,81 грн. зі сплати витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Ухвалою суду від 16.05.2014 року розгляд заяви кредитора призначено на 27.05.2014 року об 11.00 год.

Представник кредитора та ліквідатор в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Повідомленням від 19.05.2014 року за вих. №01-34/214 ліквідатор Мегеря А.В. кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області не визнає. Заперечення обґрунтовано тим, що після визнання боржника банкрутом зобов'язання щодо виплати та доставки пенсій не виникають.

Представник банкрута кредиторські вимоги не визнає, просить суд їх відхилити.

Вивчивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представника банкрута, суд дійшов таких висновків.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 13.11.2012 року боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Мегерю А.В.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999 року (далі - Закон) встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

У зв'язку з цим здійснюється капіталізація платежів за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 "Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Що стосується платежів до Пенсійного фонду України, то виходячи з встановленого в п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та враховуючи, що відповідно до норм п. 1 ст. 25 Закону про банкрутство з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.

З викладеного випливає, що в ліквідаційній процедурі в банкрута не з'являється ніяких додаткових поточних зобов'язань, у тому числі зі сплати обов'язкових платежів, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів у порядку статей 14, 23 Закону про банкрутство.

У зв'язку з цим відповідні нарахування боржнику можуть здійснюватись лише до моменту прийняття постанови про визнання останнього банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.03.2014 у справі № 6/108-09, яка згідно зі ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України).

Що ж до витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, то їх капіталізація чинним законодавством не передбачена. У ліквідаційній процедурі в установлений Законом строк можуть бути заявлені лише ті вимоги щодо витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, які виникли в процедурах розпорядження майном та санації, оскільки після визнання боржника банкрутом відповідні зобов'язання не виникають (аналогічна позиція міститься в п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (з наступними змінами та доповненнями).

Заявник просить суд визнати поточні грошові вимоги до банкрута в сумі 3568,81 грн. - сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за квітень 2014р.

Свою заяву кредитор обґрунтовує посиланням на розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2014 року, відповідно до якого АТВТ «Гілєя» необхідно відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області в квітні 2014 року - 3568,81 грн., лист від 17.02.2014р. направлений управлінням на адресу банкрута про відшкодування пільгових пенсій, розрахунок по відшкодуванню пільгових пенсій за квітень 2014 року.

Таким чином, грошові вимоги кредитора не мають характеру поточних у розумінні статті 1 Закону про банкрутство, оскільки нараховані після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку частини 1 статті 23 Закону про банкрутство.

З наведеного витікає, що нормативні підстави для визнання грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області відсутні.

Розглянувши заяву та керуючись ст. ст. 1, 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999 року, ст. 86 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області № 4722/07 від 06.05.2014р. відмовити.

2. Кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області в сумі 3568,81 грн. - відхилити.

3. Ухвалу надіслати на адреси кредитора, банкрута, ліквідатора.

Суддя В.О.Ржепецький