ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

27 травня 2014 року Справа № 913/251/14

Провадження №28н/913/251/14

За позовом прокурора Старобільського району Луганської області, м.Старобільськ Луганської області, в інтересах держави

до 1. Старобільської районної державної адміністрації, м. Старобільськ Луганської області

2. Селянського (фермерського) господарства "Тетяна", с. Чмирівка Старобільського району Луганської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне Управління Держземагентства у Луганській області та Веселівська сільська рада Старобільського району.

про визнання недійсними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договорів оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію договорів оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки загальною вартістю 158010 грн 45 коп.

Головуючий суддя Семендяєва І.В., судді Смола С.В., Середа А.П.

Секретар судового засідання: Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Голоденко К.О., посвідчення № 020155 від 03.09.2013, прокурор відділу прокуратури м. Луганська;

від 1-го відповідача: представник не прибув;

від 2-го відповідача: представник не прибув;

від третьої особи (Головного Управління Держземагентства у Луганській області): Ковальов Д.М., довіреність № 31-12-0.8-140/2-14 від 10.01.2014, головний спеціаліст юридичного відділу;

від третьої особи (Веселівської сільської ради Старобільського району): представник не прибув.

суть спору: прокурором, який по даній справі має статус позивача, в інтересах

держави заявлено вимоги про:

- визнання недійсними та скасування розпоряджень Старобільської районної державної адміністрації Луганської області від 10.11.2011 року №617 "Про надання голові селянському (фермерському) господарству "Тетяна" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду" та від 30.01.2012 №60 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 49 років СФГ "Тетяна";

- визнання недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені 15.02.2012 між Старобільської районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством "Тетяна", зареєстрованих у Державному реєстрі земель за №442510004002122 від 15.02.2012 та №442510004002123 від 15.02.2013;

- скасування запису у Державному реєстрі земель про державну реєстрацію договорів оренди, укладених 15.02.2012 між Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області та СФГ "Тетяна" на земельні ділянки площею 1,7985 га та 6,9038 га, які розташовані за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Веселівській сільській раді Старобілського району Луганської області та зареєстровані у Відділі Держкомзему у Старобільському районі Луганської області за №442510004002122, №442510004002123;

- зобов'язання СФГ "Тетяна" повернути земельні ділянки площею 1,7985 га та 6,9038 га, що знаходяться в оренді Старобільської районної державної адміністрації загальною вартістю 158010 грн 45 коп. до земель запасу.

Запереченням на позовну заяву №299 від 05.02.2014 1-ий відповідач - Старобільська районна державна адміністрація проти позову заперечив з наступних підстав.

1-ий відповідач - Старобільська районна державна адміністрація вказав на те, що 21.10.2011 року за вх.№ 02-16-3711 на його адресу надійшло клопотання голови СФГ "Тетяна" Медведєва Є.І. про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації щодо надання в оренду терміном на 49 років земельних ділянок орієнтованою площею 6,9038 га та 1,7985 га для ведення фермерського господартсва, які розташовані за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Веселівській сільській раді.

1-ий відповідач - Старобільська районна державна адміністрація також зазначив, що 10.11.2011 було прийняте розпорядження Старобільської райдержадміністрації №617 "Про надання голові СФГ "Тетяна" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду"; відповідно до п.1 даного розпорядження СФГ "Тетяна" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду, терміном на 49 років, земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною орієнтованою площею 8,7023 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності, що розташовані за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Веселівській сільській раді.

Також 1-ий відповідач - Старобільська районна державна адміністрація вказав на те, що 25.01.2012 за вх.№ 02-16-314 на його адресу надійшла заява голови СФГ "Тетяна" Медведєва Є.І. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 49 років площею 8,7023 га ріллі для ведення фермерсьеого господарства за рахунок земель державної власності на території Веселівської сільської ради; 30.01.2012 Старобільською райдержадміністрацією винесено розпоряддження № 60, яким було затверджено даний проект землеустрою та надано в оренду земельні ділянки площею 1,7985 га та 6,9038 га ріллі для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності, що розташовані за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Веселівській сільській раді.

1-ий відповідач - Старобільська районна державна адміністрація вказав також, що статтею 134 Земельного кодексу України передбачено обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах); земельні торги проводяться у формі аукціону у порядку, встановленому законом, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2008 за №394 затверджено порядок проведення у 2008 земельних аукціонів, Указом Президента України від 21.07.2008 №639/2008 дію вказаної постанови зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2008 за №25рн/2008 у справі №1-46/2008 вказану постанову Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 №394 визнано неконституційною, оскільки питання щодо порядку відчуження, набуття і здійснення права власності, права тимчасового користування (оренди), функції, компетенції органів державної влади і місцевого самоврядування мають врегульовуватися тільки законом.

Крім того, 1-ий відповідач - Старобільська районна державна адміністрація зазначив, що лише 19.08.2012 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України" щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону, офіційно затверджено порядок проведення земельних торгів.

Тобто, як зазначив 1-ий відповідач - Старобільська районна державна адміністрація на момент прийняття розпоряджень №617 від 10.11.2011, № 60 від 30.01.2012 щодо передачі в оренду земельних ділянок державної власності СФГ "Тетяна" був відсутній визначений законом порядок проведення земельних аукціонов, що унеможливлювало його проведення.

1-ий відповідач - Старобільська районна державна адміністрація вказав також на те, що на підставі вищезазначених розпоряджень 15.02.2012 між ним та СФГ "Тетяна" були укладені договори відділом Держкомзему у Старобільському районі, які були зареєстровані №42510004002123 на площу - 1,7985 га та за №442510004002122 на площу - 6,9038 га. Дані договори, як зазначив 1-ий відповідач, виконуються належним чином, земельні ділянки використовуються згідно до умов договору, тому 1-ий відповідач вважає, що підстави для розірвання вищезазначиних договорів відсутні.

10.02.2014 2-ий відповідач - СФГ "Тетяна" надав відзив на позовну заяву №1 від 07.02.2014, яким позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що в період з 2003 по 2006 роки було проведено паювання наданих земель для ведення фермерського господарства мж членами СФГ "Тетяна"; на земельні ділянки площею 1,7985 га та 6,9038 га, розташованих на території Веселівської сільської ради Старобільського району, були видані Державні акти на право власності; вищезазначені земельні ділянки використовувались для ведення СФГ "Тетяна" з 1994 року як землі, що належать членам фермерського господарства і станом на жовтень 2011 були оброблені та засіяні; 21.10.2011 СФГ "Тетяна" звернулась з клопотанням до голови Старобільської райдержадміністрації про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення в оренду терміном на 49 років для ведення фермерского господарства за рахунок земель державної власності, які за даними державного земельного кадастру враховуються в Веселівській сільській раді; як зазначив 2-ий відповідач, був розроблений проект землеустрою.

Також 2-ий відповідач - СФГ "Тетяна" зазначив, що 25.01.2012 він звернувся до Старобільської райдержадміністрації з заявою про затвердження вищезазначеного проекту та надання земельних ділянок в оренду терміном на 49 років.

2-ий відповідач - СФГ "Тетяна" вказав, що порушень при винесенні розпоряджень від 30.01.2012 ні з його, ні зі сторони Старобільської райдержадміністрації не було, так як на момент передачі СФГ "Тетяна" земельних ділянок розпорядженням Старобільської райдержадміністрації № 60 від 30.01.2012 був відсутній визначений законом порядок проведення земельних аукціонів.

Також 2-ий відповідач - СФГ "Тетяна" не згоден з посиланням прокурора (позивача) на те, що відсутність у договорі оренди зазначення розміру орендної плати є підставою для його розірвання, зазначивши про те, що довідка Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області №53 від 06.02.2014 свідчить про належне виконання СФГ "Тетяна" умов договору, а саме своєчасної сплати орендної плати.

Запереченням на відзив 1-го відповідача №93/761вих-14 від 21.02.2014 позивач (прокурор) не погоджується з доводами 1-го відповідача з наступних підстав.

Позивач (прокурор) посилається на ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), в якій зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону; ст. 123 Земельного кодексу України, в якій зазначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою; ст. 124 Земельного кодексу України, в якій зазначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Тобто, як зазначає позивач (прокурор) згідно з вказаними нормами підставою для надання в оренду земельної державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору (договорів) є рішення особи, яка здійснює розпорядження нею від імені власника.

Також позивач (прокурор) послався на ст. 134 Земельного кодексу України, якою визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: зокрема передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Також позивач прокурор зазначає, що виходячи з вимог Перехідних положень Земельного кодексу України, які регулюють питання передачі в оренду земельних ділянок із земель державної та комунальної власності і, зокрема, визначених в абз. 2 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок із земель державної та комунальної власності могла здійснюватись без проведення земельних торгів (аукціонів) тільки у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року, тоді як розпорядження №617 про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки Старобільською районною державною адміністрацією приймалось 10.11.2011, а проект відведення затверджувався розпорядженням №60 від 30.01.2012, тобто після 1 січня 2008 року.

Щодо твердження 1-го відповідача про те, що відсутність в договорах оренди землі, укладених з СФГ "Тетяна", розміру орендної плати не є підставою для визнання їх недійсними, позивач (прокурор) вказує на те, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, ч.2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі"; істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 ЗУ "Про оренду землі).

Таким чином, як вказує позивач (прокурор), у разі виявлення факту відсутності у договорі хоча б однієї істотної умови, після проведення його державної реєстрації, такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Також позивач (прокурор) зазначає, що посилання 1-го відповідача на положення постанови КМУ №1724 від 13.12.2006 є недоречним, оскільки ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом; п 44 договору оренди землі від 15.02.2012 не передбачено, що невід'ємною частиною вказаних договорів є розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності, таким чином, як вказує позивач, розрахунки розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності, додані до договорів оренди землі від 15.02.2012, не є невід'ємною частиною договорів або істотною умовою договорів, а тому не впливають на вирішення питання про їх недійсність.

Позивач також зазначає, що доводи 1-го відповідача про те, що сторонами не допущено істотних порушень договорів оренди землі від 15.02.2012, є необгрунтованими, оскільки його позовні вимоги мотивовані порушенням ст. 15 Закону України "Про оренду землі" в частині недодержання наявності всіх істотних умов договору оренди землі.

Запереченням на відзив 2-го відповідача №93/762вих-14 від 21.02.2014 позивач (прокурор) не погоджується з доводами 2-го відповідача з наступних підстав.

Позивач (прокурор) посилається на ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), в якій зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону; ст. 123 Земельного кодексу України, в якій зазначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості); надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою; ст. 124 Земельного кодексу України, в якій зазначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Тобто, як зазначає позивач (прокурор), згідно з вказаними нормами підставою для надання в оренду земельної державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору (договорів) є рішення особи, яка здійснює розпорядження нею від імені власника.

Також позивач (прокурор) послався на ст. 134 Земельного кодексу України, якою визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: зокрема передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Також позивач (прокурор) зазначає, що виходячи з вимог Перехідних положень Земельного кодексу України, які регулюють питання передачі в оренду земельних ділянок із земель державної та комунальної власності і, зокрема, визначених в абз. 2 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок із земель державної та комунальної власності могла здійснюватись без проведення земельних торгів (аукціонів) тільки у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року, тоді як розпорядження №617 про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки Старобільською районною державною адміністрацією приймалось 10.11.2011, а проект відведення затверджувався розпорядженням №60 від 30.01.2012, тобто після 1 січня 2008 року.

Також позивач (прокурор) вказує на те, що відсутність в договорах оренди землі, укладених з СФГ "Тетяна", розміру орендної плати є підставою для визнання їх недійсними. Позивач (прокурор) вказує на те, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, ч.2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 ЗУ "Про оренду землі).

Таким чином, як вказує позивач (прокурор), у разі виявлення факту відсутності у договорі хоча б однієї істотної умови, після проведення його державної реєстрації, такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Щодо посилання 2-го відповідача на те, що відсутність в договорах оренди землі, укладених з СФГ "Тетяна", розміру орендної плати не є підставою для визнання їх недійсними, позивач (прокурор) вказує на те, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, ч.2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; згідно із ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 ЗУ "Про оренду землі).

Таким чином, як вказує позивач (прокурор), у разі виявлення факту відсутності у договорі хоча б однієї істотної умови, після проведення його державної реєстрації, такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Позивач (прокурор) надав лист № 93/776вих-14 від 21.02.2014, в якому зазначив, що згідно з актами приймання - передачі об'єкта оренди, які є невід'ємною частиною договорів оренди, орендодавець земельної ділянки - Старобільська районна державна адміністрація передала орендарю - СФГ "Тетяна" в оренду земельні ділянки загальною площею 1,7985 га та 6,9038 га.

Позивач (прокурор), посилаючись на ч. 1 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, ст. ст. 17, 34 Закону України "Про оренду землі" зазначає, що земельні ділянки площею 1,7985 га та 6,9038 га, які знаходяться в користуванні 2-го відповідача, підлягають поверненню 2-им відповідачем 1-му відповідачу на підставі рішення суду за актом приймання-передачі до земель запасу.

Позивач також зазначає, що доказом віднесення земельних ділянок площею 1,7985 га та 6,9038 га до земель запасу є витяг з технічної документації від 17.01.2014 №03-02-21/0073, наданий відділом Держземагентства у Старобільському районі, що згідно вказаного витягу земельні ділянки площею 1,7985 га та 6,9038 га надані в оренду 2-му відповідачу із земель сільськогосподарського призначення (земель запасу), розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Веселівській сільській раді.

25.02.2014 прокурор м.Луганська надав пояснення №176-251вих-14 від 24.02.2014 щодо порядку передачі земельних ділянок в оренду шляхом проведення земельних торгів, посилаючись на ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України ( в редакції від 13.01.2012) та на ст.ст. 135-138 Земельного кодексу України, якими передбачено форму та порядок проведення земельних торгів.

Прокурор зазначає, що відповідно до положень Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 08.10.2010 за №724 "Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення земельних торгів" визначено орган ліцензування на провадження господарської діяльності щодо проведення земельних торгів, яким є Державний комітет України із земельних ресурсів; тобто, як зазначає прокурор, відповідно до норм законодавства, яке діяло на момент укладення оспорюваних договорів, порядок проведення земельних торгів був вже визначений Земельним кодексом України.

Прокурор також вказує на те, що правовою основою проведення земельних торгів на той час є постанова КМУ від 22.12.1997 "Про затвердження Положення про порядок проведення аукціону з реалізації заставленого майна".

13.03.2014 2-ий відповідач подав додаткове заперечення на позов № 5 від 12.03.2014, в якому зазначає наступне.

Щодо визнання недійсним та скасування розпоряджень Старобільської райдержадміністрації 2-ий відповідач вказав, що при прийнятті 1-им відповідачем розпоряджень №617 від 10.11.2011 року та № 60 від 30.01.2012 року порушень закону та прав позивача не було; 1-ий відповідач, отримавши клопотання голови СФГ "Тетяна" Медведєва Є. І. про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації щодо надання в оренду терміном на 49 років земельних ділянок орієнтовною площею 6.9038 га та 1,7985 га для ведення фермерського господарства, прийняв розпорядження 10.11.2011 року № 617 "Про надання голові селянського (фермерського ) господарства "Тетяна" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду" та від 30.01.2012 року №60 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 49 років СФГ "Тетяна", тобто, як зазначає 2-ий відповідач у такий спосіб здійснив волевиявлення райдержадміністрації, що відповідає приписам: пункту 2 частини 1 ст. 21 Закону України від 09.04.1999 № 586-Х1 У " Про місцеві державні адміністрації", згідно якому місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону; частини 1 ст. 41 даного Закону, відповідно до якої голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно з законодавством.

2-ий відповідач також вказує на те, що твердження позивача, що відповідно до ст. ст. 135-138 ЗК України передбачено форму та порядок проведення земельних торгів, не відповідає чинному законодавству, так як 19.08.2012 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Земельного Кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону" від 05.07. 2012 року №5077-У1, яким статті 135-139 зазначеного Кодексу визначені в новій редакції, в них деталізовано порядок та форми проведення земельних торгів. На думку 2-го відповідача це означає, що до 19.08.2012 року процедуру та порядок проведення земельних торгів (аукціонів) законодавчо врегульовано не було.

Крім того, як зазначає 2-ий відповідач, частиною другою ст. 134 ЗКУ визначено випадки, у яких не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, - до числа яких, зокрема, віднесено: передачу громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства; в даному спірному випадку має місце надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства (п. 15 договорів оренди землі). Також 2-ий відповідач зазначає, що на момент прийняття розпорядження головою Старобільської РДА існувала лише одна заява на оренду спірних земельних ділянок і тому підстав для проведення 1-им відповідачем аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки не було.

Щодо визнання недійсними договорів оренди землі 2-відповідач вважає, що при укладанні договорів оренди землі між Старобільською РДА та СФГ "Тетяна" сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Також 2-ий відповідач вказує на те, що з 1 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності передані до Держземагентства України та його територіальних органів та на те, що державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки не проведена; у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" здійснюється реєстрація саме речових прав (в т.ч. і права оренди) на земельні ділянки, а не договорів оренди, як це було до 01.01.2013 року; органами реєстрації речових прав виступають відповідні реєстраційні служби, утворені Міністерством юстиції України; реєстрація прав здійснюється в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

2-ий відповідач також зазначає, що відповідні реєстраційні служби Міністерства юстиції України не є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Держземагентства щодо реєстрації будь-яких прав, а, отже, не уповноважені вносити зміни або скасовувати реєстраційні записи Державного реєстру земель.

Крім того, 2-ий відповідач зазначає, що до Віддлу Декржземагентства у Старобільському районі не можуть заявлятись позовні вимоги, доки даний орган знаходиться в статусі третьої особи по справі, адже позовні вимоги можуть пред'являтись лише до відповідачів по справі.

13.03.2014 прокурор м. Луганська надав лист №176-251вих-14 від 12.03.2014, в якому вказує про те, що згідно із актами приймання - передачі об'єкта оренди, які є невід'ємною частиною договорів оренди, орендодавець земельної ділянки - Старобільська районна державна адміністрація передала орендарю - СФГ "Тетяна" в оренду земельні ділянки загальною площею площею 1,7985 га та 6,9038 га та послався на ст. 17 Закону України "Про оренду землі", якою передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Також прокурор м. Луганська зазначає, що доказом віднесення земельних ділянок площею 1,7985 га та 6,9038 га, що знаходяться СФГШ "Тетяна" до земель запасу є Витяг з технічної документації від 17.01.2014 №03-02-21/0073, наданий Відділом Держземагенства у Старобільському районі.

Прокурор м. Луганська також вказує на те, що наявність державної реєстрації права держави на оспорювані земельні ділянки не обов'язкова, посилаючись на ст.41 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (із змінами, внесеними Законом України №233-УІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв'язку з їх розмежуванням") де зазначено, що рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

13.03.2014 1-ий відповідач подав відзив на позовну заяву №538 від 12.03.2014, в якому зазначає, що до набрання чинності Закону України "про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності на земельні ділянки, що перебували у розпорядженні райдержадміністрації не передбачалася; з 01.01.2013 повноваження по розпорядженню земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення віднесено до Головного управління Держземагентства у Луганській області.

18.03.2014 прокурор м.Луганська надав пояснення №176-1889вих-14 від 17.03.2014, в якому зазначає, що відповідно до п.3.1. Рішення КСУ від 11.11.2008 №25-рп/2008 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів, встановлено, що у Основному Законі України зазначається, що Україна є правовою державою (стаття 1), органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6), закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8). За приписом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; крім того, як зазначає прокурор у Конституції України зазначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Прокурор також вказує про те, що відповідно до Конституції України правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном (землею) визначаються законом.

Також прокурор зазначає, що земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельні торги), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі (стаття 134 Кодексу); у частині п'ятій статті 137 Кодексу передбачено, що земельні торги проводяться у порядку, встановленому законом та врегульовуватися тільки законом.

Прокурор зазначає, що на момент укладення договорів оренди землі (15.02.2012) діяли положення Земельного кодексу України від 13.01.2012, які чітко врегулювали порядок проведення земельних торгів.

17.04.2014 від третьої особи - Веселівської сільської ради Старобільського району надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає про те, що згідно зі ст. 12 п. в Земельного кодекса України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; при вирішенні цього питання, як зазначає 3-особа, рада дійсно діє як суб'єкт власних повноважень.

Також третя особа - Веселівська сільська рада Старобільського району посилається на ч. ІІ заключних та перехідних положень Закону України №5254-УІ від 06.09.2012 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", яким передбачено, що землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Третя особа - Веселівська сільська рада Старобільського району також вказує на те, що спірні земельні ділянки знаходяться за межами населених пунктів підпорядкованих раді, тобто не відносяться до земель комунальної власності та на те, що при розгляді даної справи сільська рада не є суб'єктом повноважень.

Відзивом на позовну заяву б/н, б/д третя особа - Головне управління Держземагентства у Луганській області зазначає наступне.

Щодо надання доказів реєстрації права власності на земельні ділянки площею 1,7985 га та 6,9038 га третя особа - Головне управління Держземагентства у Луганській вказує на те, що за інформацією відділу Держземагентства у Старобільському районі Луганської області згідно із даними Державного земельного кадастру вищезазначені земельні ділянки до Національної кадастрової системи не внесені, у зв'язку з цим, інформацією щодо державної реєстрації права власності на дані земельні ділянки відділ не володіє.

Щодо можливості повернення земельних ділянок державі третя особі - Головне управління Держземагентства у Луганській вказує на те, що згідно з Положенням про Головне управління Держземагентства у Луганській області, затвердженим наказом Держземагентства України від 14.06.2013 №270 Головне управління є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане; є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Також третя особа - Головне управління Держземагентства у Луганській у відзиві на позовну заяву посилається на ст. ст.116, 125, 126 Земельного кодексу України та зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Крім того, третя особа - Головне управління Держземагентства у Луганській посилається на ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використання та охороною земель", яка містить визначення термінів, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Тобто, як зазначає третя особа - Головне управління Держземагентства у Луганській, самовільним зайняттям єзаволодіння земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, здійснюване без відведення землі в натурі й одержання документа, що засвідчує право на землю.

Також третя особа - Головне управління Держземагентства у Луганській посилається на ст. 212 Земельного кодексу України, якою передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Головне управління Держземагентства у Луганській також вказує на те, що відповідно до абз.1 ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використання та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а відповідно до абз. 3 цієї ж статті моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

Таким чином, третя особа - Головне управління Держземагентства у Луганській області вважає можливим повернення самовільно зайнятих земельних ділянок на підставі рішення суду шляхом приведення їх у придатний для використання стан.

05.05.2014 2-й відповідач надав додаткові заперечення на позовну заяву №7 від 29.04.2014, в якому не визнає позовні вимоги, вважає їх необгрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

2-ий відповідач вказує на те, що при прийнятті 1-им відповідачем розпоряджень №617 від 10.11.2011 року та № 60 від 30.01.2012 порушень закону, прав позивача та інтересів держави не було та зазначає, що законодавство передбачає дві підстави набуття громадянами та юридичними особами права користування земельними ділянками, а саме або за результатами аукціону, або за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, посилаючись на ст. 17 Земельного Кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України від 09.04.1999 № 586-Х1 У "Про місцеві державні адміністрації", ч. 1 ст. 41 названого Закону, пункт 1, 2 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на момент винесення першим відповідачем спірних розпоряджень та укладення відповідачами спірних договорів оренди землі).

Також 2-ий відповідач зазначає, що розпорядження землями від імені Українського народу здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень відповідно до ст. 13 Конституції України.

Крім того, 2-ий відповідач, посилаючись на статті 124, 134, 135 Земельного кодексу України, ч. 5 статті 137 цього кодексу, Постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.2008 №394, якою затверджено порядок проведення у 2008 році земельних аукціонів, Указ Президента України від 21.07.08 р. №639/2008, рішення Конституційного Суду України від 11.11.2008 року за № 25-рн/2008 у справі № 1-46/2008, Постанову КМУ №85 "Про затвердження порядку продажу у 2010 році земельних ділянок несільськогосподарського призначення на земельних торгах вважає доводи позивача щодо порядку передачі земельних ділянок в оренду шляхом проведення земельних торгів відповідно до положень Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 08.10.2010 за №724 "Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення земельних торгів" , яким визначено тільки орган ліцензування на провадження господарської діяльності щодо проведення земельних торгів та відповідно до Постанови КМУ від 22.12.1997 "Про затвердження Положення про порядок проведення аукціону з реалізації заставленого майна" (яка визначає порядок проведення аукціонів з реалізації заставленого майна на яке згідно з законодавством звернено стягнення) та відповідно до ст. ст. 135- 138 ЗК України безпідставними та необгрунтованими, так як 19.08.2012 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Земельного Кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону" від 05.07.2012 року №5077-У1, яким статті 135-139 зазначеного Кодексу визначені в новій редакції, в них деталізовано порядок та форми проведення земельних торгів, тобто, як зазначає 2-ий відповідач, на момент виникнення спірних правовідносин між першим та другим відповідачами та до 19.08.2012 року процедуру та порядок проведення земельних торгів (аукціонів) взагалі законодавчо врегульовано не було.

Таким чином 2-ий відповідач вважає, що порушень земельного законодавства при винесенні розпоряджень ні з його боку, ні з боку 1-го відповідача допущено не було.

Також 2-ий відповідач зауважує на тому, що СФГ "Тетяна" в якості юридичної особи зареєстроване 16.11.1992 року. 01.02.1994 року на підставі рішення Старобільської райради народних депутатів Старобільського району Луганської області голові СФГ "Тетяна" як громадянину України , була надана земельна ділянка площею 24.15 га для розширення СФГ, яка знаходилась на території Веселівської сільської ради Старобільського району. В склад цієї ділянки входили спірні земельні ділянки площею 1,7985 га та 6,9038 га.; в період з 2003 по 2006 роки земельна ділянка площею 24.15 га була розпайована між членами СФГ"Тетяна" та на спірні земельні ділянки площею 1,7985 га та 6,9038 га, які розташовані на території Веселівської сільської ради були видані державні акти на право власності члену СФГ Медведєвій О.Є. , які в подальшому були визнані недійсними в зв'язку з допущеною помилкою. Тобто, як зазначає 2-ий відповідач, вищезазначені земельні ділянки знаходились у використанні СФГ "Тетяна" з 1994 року по 2011 рік і згідно розпорядження голови Старобільської РДА №60 від 30.01.2012 року були правомірно надані в оренду СФГ терміном на 49 років для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності , що розташовані на території Веселівської сільської ради Старобільського району.

Отже 2-ий відповідач вважає, що 1-й відповідач мав правові та фактичні підстави видати спірні розпорядження.

ІЦодо вимог позивача (прокурора) про визнання недійсними договорів оренди землі оскільки в них відсутній розмір орендної плати, 2- відповідач зазначає наступне.

Договори оренди землі були зареєстровані відділом Держкомзему у Старобільському районі Луганської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.02.2012 року за № 44251 0004002122 та за № 442510004002123; при реєстрації порушення істотних умов, як вказує 2-ий відповіда, встановлено не було. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди; орендна плата сплачувалась в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, так як при підписанні договору було досягнуто згоди між СФГ "Тетяна" та Старобільською РДА як раз такого розміру орендної плати, про що було підписано обома сторонами ; розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки на 2012 рік, згідно якого вказано, що цей розрахунок є додатком до договору оренди землі від 15.01,2012року.

Також 2-ий відповідач зазначає, що обов'язковість оформлення розрахунків орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності передбачена ПКМУ від 13.12.2006 р. №1724 "Деякі питання оренди земель". Дані розрахунки, як вказує 2-ий відповідач, заповнюються під час укладання договорів оренди землі, тому посилання позивача (прокурора) на відсутність розміру орендної плати на думку 2-го відповідача, не заслуговує на увагу, так як 1-ий та 2-ий відповідач, укладаючи дані договори, поставили свої підписи та печатки, погодилися на його умови та поставили підписи і печатки на розрахунках розміру орендної плати як додатках до договорів; сплачена орендна плата згідно наданих розрахунків і є схваленням орендаря наявності домовленості відносно істотної умови договорів оренди землі, а саме розміру орендної плати.

На думку 2-го відповідача, позивачем не спростовано, що СФГ "Тетяна", протягом дії спірних договорів належним чином виконувала всі зобов'язання за договорами оренди землі, в тому числі здійснило державну реєстрацію спірних договорів оренди, використовувала земельні ділянки за цільовим призначенням, своєчасно та в повному обсязі сплачувала орендну плату.

Крім того, 2-ий відповідач вказує на те, що з 1 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності передані до Держземагентства України та його територіальних органів та те, що на сьогоднішній день державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки не проведена та посилається на Закон України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" згідно з яким, здійснюється реєстрація саме речових прав (в т.ч. і права оренди) на земельні ділянки, а не договорів оренди, як це було до 01.01.2013 року; органами реєстрації речових прав виступають відповідні реєстраційні служби, утворені Міністерством юстиції України; реєстрація прав здійснюється в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також 2-ий відповідач зазначає, що відповідні реєстраційні служби Міністерства юстиції України не є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Держземагентства щодо реєстрації будь-яких прав, а, отже, не уповноважені вносити зміни або скасовувати реєстраційні записи Державного реєстру земель.

Крім того, 2-ий відповідач наголошує на тому, що ні до Відділу Держземагентства у Старобільському районі, а ні до Реєстраційної служби Старобільського районного управління юстиції не заявлені позовні вимоги як до відповідачів по справі, Тобто, як вказує 2-ий відповідач, в позовній заяві позивачем не визначено та не обгрунтовано хто повинен скасувати запис у Державному реєстрі земель про державну реєстрацію договорів оренди, укладених 15.02.2012 року між Старобільською РДА та СФГ "Тетяна" на земельні ділянки площею 1,7985 га та 6,9038 га, які розташовані за межами населених пунктів, на території Веселівської сільської ради Старобільського району та зареєстровані у Відділі Держкомзему у Старобільському районі Луганської області за № 44250004002122 та за №44250004002123.

В частині вимог позивача про зобов'язання 2-го відповідача повернути спірну земельну ділянку до земель запасу Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області 2-ий відповідач також не погоджується, посилаючись на те, що в силу приписів Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" з дня набрання чинності даним Законом (01.01.13) у державній власності залишаються, зокрема, усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" п.З цього розділу; що державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із ст. 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

13.05.2014 позивач (прокурор) надав письмове пояснення №93/3999вих-14 від 12.05.2014, в якому зазначає, що згідно з нормами законодавства підставою для надання в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору (договорів) є рішення особи, яка здійснює розпорядження нею від імені власника, згідно ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), ст. 123, 124, частини 1, 3ст. 134 цього кодексу.

Крім того, як вказує прокурор (позивач), виходячи з вимог Перехідних положень ЗК України, які регулюють питання передачі в оренду земельних ділянок із земель державної та комунальної власності і, зокрема, визначених в абз. 2 розділу X Перехідних положень ЗК України, передача в оренду земельних ділянок із земель державної та комунальної власності могла здійснюватись без проведення земельних торгів (аукціонів) тільки у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року, тоді як розпорядження № 617 про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки Старобільською районною державною адміністрацією приймалось 10.11.2011, а проект відведення затверджувався розпорядженням № 60 від 30.01.2012 тобто - після 1 січня 2008 року.

Щодо посилання 2-го відповідача на те, що відсутність у договорі оренди зазначеного розміру орендної плати не є підставою для недійсності договору оренди, прокурор (позивач) зазначає, що у разі виявлення факту відсутності у договорі хоча би однієї істотної умови, після проведення його державної реєстрації, такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Також прокурор (позивач) вказує на те, що відповідно до ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державний земельний кадастр базується поміж іншого на об'єктивності, достовірності та повноті відомостей у Державному земельному кадастрі; що виходячи з положень п.16 ч. 24 постанови Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", до Державного земельного кадастру вноситься інформація, у тому числі про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, як зазначає прокурор (позивач) у разі відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди землі та не скасування запису про державну реєстрацію договорів оренди, укладених 15.02.2012 між Старобільською райдержадміністрацією та СФГ "Тетяна", на земельні ділянки площею 1,7985 га та 6,9038 га, які розташовані за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Веселівській сільській раді Старобільського району Луганської області та зареєстровані у Відділі Держкомзему у Старобільському районі Луганської області за №№442510004002122, 442510004002123, буде допущена недостовірність даних Державного земельного кадастру, оскільки СФГ "Тетяна" у такому випадку вже не буде користувачем земельної ділянки, що не буде відповідати даним Державного земельного кадастру.

Щодо зобов'язання СФГ "Тетяна" повернути земельні ділянки площею 1,7985 га та 6,9038 га до земель запасу прокурор (позивач) зазначає наступне.

Сторонами за договорами оренди землі від 15.02.2012 є Старобільська районна державна адміністрація та селянське (фермерське) господарство "Тетяна"; згідно із актами приймання - передачі об'єкта оренди, які є невід'ємною частиною договорів оренди, орендодавець земельної ділянки - Старобільська районна державна адміністрація передала орендарю - СФГ "Тетяна" в оренду земельні ділянки загальною площею площею 1,7985 га та 6,9038 га.

Як зазначає прокурор (позивач), відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі тощо; ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця; передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ст.17 Закону України "Про оренду землі").

Прокурор також вказує, що відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тобто, як вказує прокурор (позивач), загальним наслідком недійсності правочину є реституція.

Також прокурор (позивач) зазначає, що пунктом 21 обох договорів оренди землі від 15.02.2012 передбачено, що після припинення дії договору орендар у 10-денний строк повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду; таким чином, прокурор (позивач) вважає, що земельні ділянки площею 1,7985 га та 6,9038 га, які знаходяться в користуванні СФГ "Тетяна", підлягають поверненню селянським (фермерським) господарством "Тетяна" - однією із сторін за договорами оренди землі від 15.02.2012, Старобільській районній державній адміністрації - іншій стороні, на підставі рішення суду за актом приймання передачі до земель запасу.

27.05.2014 третьою особою - Головним управлінням Держземагенства у Луганській області надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що Головне управління Держземагенства у Луганській області підтримує позовні вимоги, посилаючись на те, що ч. 3 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» (у редакції чинній на час вчинення дій станом на 16.06.2011) визначено, що земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Також третя особа, посилаючись на ст. ст. 134 Земельного кодексу України (у редакції станом на 08.07.2011) 116, 123, ч. 2 ст. 134, 135-138, цього Закону зазначає, що розпорядженням районної державної адміністрації від 10.11.2011 №617 про надання голові ФГ «Тетяна» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 49 років СФГ «Тетяна» прийняті з порушенням ст.ст. 116, 123, 134 Земельного кодексу України; на думку третьої особи підстави для передачі цієї землі не на конкурентних засадах відсутні.

Крім того, третя особа підтримує позовні вимоги щодо визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладені 15.02.2012 між Старобільської районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством "Тетяна", зареєстрованих у Державному реєстрі земель за №442510004002122 від 15.02.2012 та №442510004002123 від 15.02.2013, посилаючись на ст. 4-6, 11, 15, 17, 19 Закону України «Про оренду землі» та згодна з доводами прокурора стосовно застосування положень статтей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Також третя особа повідомила про те, що ведення Державного реєстру земель здійснювалося відповідно до Наказу Державного комітету України по земельним ресурсам від 02.07.2003 №174 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003р. за №641/7962) Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства №408 від 07.07.2012.

Третя особа також вказує на те, що ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень є обов'язковою; що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 цього Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів,уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право оренди земельної ділянки; що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону виникають з моменту такої реєстрації (ч. 3 ст. 3 Закону, ст. 125 Земельного кодексу України); що відповідно до ч. 7 ст. 3 цього Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті; що згідно зі ст. 6 ч. 1 цього Закону систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав), тобто, третя особа вважає за необхідне скасування інформації у реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо права оренди на земельні ділянки, що є предметом спору.

Також третя особа зазначає, що саме Головне управління Держземагентства у Луганській області на теперішній час реалізує повноваження зазначені у ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, тобто, є органом, який уповноважений виконувати функції держави у спірних правовідносинах.

26.05.2014 1-ий відповідач подав клопотання від 21.05.2014 №967, в якому зазначає, що з метою приведення у відповідність до чинного законодавства договорів оренди землі між Старобільської районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством "Тетяна", зареєстрованих у Відділі Держкомзему у Старобільському районі Луганської області 15.02.2012 за №442510004002122 та №442510004002123 та для подальшої їх реєстрації у Реєстраційній службі Старобільського районного управління юстиції, 19 травня між Старобільської районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством "Тетяна" підписані додаткові угоди про внесення змін до вищезазначених договорів оренди землі; вказані додаткові угоди направлені для узгодження та підписання до Головного управління Держземагентства у Луганській області.

Також 1-ий відповідач, посилаючись на п. 2.4 Постанови Пленуму ВГСУ України № 11 від 29.05.2013, в якому зазначено, що сторони також не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом зазначає, що укладені між Старобільської районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством "Тетяна", договори оренди землі від 15.02.2012 за №442510004002122 та №442510004002123 відповідають приписам чинного законодавства.

26.05.2014 2-ий відповідач подав клопотання від 21.05.2014 №11 такого ж змісту, як і 1-ий відповідач.

1-ий, 2-ий відповідач та третя особа - Веселівська сільська рада Старобільського району до судового засідання не прибули, хоча про дату та час слухання справи були належним чином повідомлені.

Для з'ясування фактичних обставин справи її розгляд слід відкласти.

Керуючись ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

у х в а л ив :

1. Розгляд справи відкласти на 17.06.2014, о 12 год 00 хв.

2. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2, 6-й поверх, каб. № 603.

3. Зобов'язати позивача (прокурора) надати: витяг з Державного земельного кадастру по земельним ділянкам площею 1,7985 га та 6,9038 га, які розташовані за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Веселівській сільській раді Старобілського району Луганської області та зареєстровані у Відділі Держкомзему у Старобільському районі Луганської області за №442510004002122, №442510004002123 та з Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно вищезазначених земельних ділянок; надати письмові пояснення щодо відсутності органу, уповноваженого подавати даний позов з урахуванням повноважень третьої особи - Головного управління Держземагенства у Луганській області.

4. Зобов'язати третю особу (Головне управління Держземагенства у Луганській області) надати: витяг з Державного земельного кадастру по земельним ділянкам площею 1,7985 га та 6,9038 га, які розташовані за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Веселівській сільській раді Старобілського району Луганської області та зареєстровані у Відділі Держкомзему у Старобільському районі Луганської області за №442510004002122, №442510004002123 та пояснення щодо можливості витяг з Державного земельного кадастру по земельним ділянкам площею 1,7985 га та 6,9038 га та пояснення щодо можливості Головного управління Держземагенства у Луганській області звернутись з даним позовом.

5. Відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у Луганській області (91016, Луганська обл., м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 9, каб. 323 б) надати відомості щодо державної реєстрації речового права на земельні ділянки площею 1,7985 га та 6,9038 га, які розташовані за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Веселівській сільській раді Старобілського району Луганської області та зареєстровані у Відділі Держкомзему у Старобільському районі Луганської області за №442510004002122, №442510004002123 з зазначенням документів, на підставі яких здійснено державну реєстрацію.

Звертається увага учасників судового процесу про необхідність надіслання поштової кореспонденції в даній справі на адресу: 91016, м.Луганськ, вул. Коцюбинського, 2.

Присутність повноважних та компетентних представників сторін у судовому засіданні на їх розсуд.

Суд вважає за необхідне попередити сторони, що за ненадіслання витребуваних судом документів і за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторони, на підставі п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України з них може бути стягнутий штраф у сумі до 1700 грн.

Головуючий суддя І.В. Семендяєва

Суддя С.В. Смола

Суддя А.П. Середа