Справа № 161/18967/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Черняк В.В.

Провадження № 22-ц/773/853/14 Категорія: 28 Доповідач: Стрільчук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - Стрільчука В.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Бовчалюк З.А.,

при секретарі - Шоцькій О.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ВІР К», третя особа на стороні позивача ОСОБА_5, до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором генпідряду за апеляційною скаргою позивача ТОВ «ВІР К» на рішення Луцького міськрайонного суду від 08 квітня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2013 року ТОВ «ВІР К» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 08 квітня 2013 року між цим товариством як генпідрядником, ОСОБА_5 як підрядником та ОСОБА_3 як замовником був укладений договір генпідряду № б/н. Відповідно до п. 1.1. договору його предметом є виконання генпідрядником та підрядником робіт по будівництву та введенню в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_1 та зобов'язання замовника оплатити дані роботи.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що договірна ціна складає 810000,00 грн.

На виконання умов договору ТОВ «ВІР К» та ОСОБА_5 здійснили будівельні роботи, після чого у липні 2013 року надали відповідачу акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт у двох примірниках. Проте замовник відмовився його підписати.

На день звернення до суду ОСОБА_3 здійснив оплату за виконані роботи лише частково в сумі 697300,00 грн. Дані гроші були передані ОСОБА_5 08 квітня 2013 року як передоплата на виконання будівельних робіт. Решта суми в розмірі 112 700,00 грн. залишається неоплаченою.

Крім того, 08 квітня 2013 року між ТОВ «ВІР К» та ОСОБА_6 був укладений договір поруки, за яким ОСОБА_6 поручився перед товариством за виконання ОСОБА_3 обов'язку щодо оплати вартості робіт по будівництву та введенню в експлуатацію вищевказаного житлового будинку в межах суми 300,00 грн. 11 вересня 2013 року позивач пред'явив усну вимогу до ОСОБА_6 про оплату цих грошових коштів. Однак той відмовився їх сплатити.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за договором генпідряду в розмірі 113 283,57 грн., з яких 112,700,00 грн. - сума заборгованості по оплаті за виконані будівельні роботи та 583,57 грн. - три відсотки річних, а також стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 300,00 грн., по 150,00 грн. з кожного, за договором поруки.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 08 квітня 2014 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ТОВ «ВІР К» просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, покликаючись на неповноту з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

В запереченні відповідач ОСОБА_3, покликаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 квітня 2013 року між ТОВ «ВІР К», ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір, який сторони назвали договором генпідряду № б/н. Предметом цього договору було виконання генпідрядником та підрядником робіт по будівництву та введенню в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_1 та зобов'язання замовника оплатити дані роботи. Договірна ціна складає 810000,00 грн. (а. с. 4).

Правовою підставою своїх позовних вимог ТОВ «ВІР К» зазначив ст. 837 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, яка міститься в параграфі 1 (Загальні положення про підряд) глави 61 цього Кодексу, згідно з ч. 1 якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Однак частиною 4 цієї статті передбачено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 глави 61 ЦК України, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Правовідносини, пов'язані з укладенням і виконанням договору підряду в будівництві, врегульовані параграфом 3 (будівельний підряд) глави 61 ЦК України (ст. ст. 875-886).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Відповідно до п. 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01 серпня 2005 року, договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови.

Укладений між сторонами договір генпідряду вказаним вимогам законодавства не відповідає, оскільки в ньому взагалі не згадується про проектно-кошторисну документацію. Більше того, всі сторони в суді визнали, що така документація не розроблялася, а будівництво здійснювалося без цієї документації. Також вони визнали, що на момент укладення договору частина будівництва, в тому числі фундамент, стіни та покрівля вже була проведена. Відтак ці роботи не могли бути включені в проектну документацію і не підлягають оплаті на підставі договору генпідряду, хоча позивач зазначив їх в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт (а. с. 6-24), який, на його думку, є підставою для стягнення з відповідача обумовленої договором суми грошових коштів.

Крім того, пунктом 2.1 договору генпідряду № б/н від 08 квітня 2013 року передбачено, що протягом 30 днів з моменту отримання авансового платежу підрядник бере на себе зобов'язання виконати будівельні роботи, що будуть обумовлені додатковою угодою.

Вказаний авансовий платіж в сумі 697300 грн. був сплачений замовником ОСОБА_3 підряднику ОСОБА_5 08 квітня 2013 року (а. с. 5).

В цей же день між ОСОБА_5 як продавцем та ОСОБА_3 як покупцем був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_3 придбав земельну ділянку площею 0,1001 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану на території Лищенської сільської ради, сплативши продавцю 31700 грн. (а. с. 68-69). Саме на вказаній ділянці і був споруджений спірний будинок.

Розмір коштів, сплачених ОСОБА_3 ОСОБА_5, становить 729000 грн. (697300 + 31700), тобто суму, встановлену пунктом 3.2 договору генпідряду як авансовий платіж.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч наведеним правовим нормам позивач не надав суду обумовлену договором генпідряду додаткову угоду, в якій було б передбачено перелік будівельних робіт, що мають бути виконані підрядником. Сторони в суді визнали, що така додаткова угода ними не укладалася.

Отже, враховуючи, що позивачем не доведено, за які конкретно роботи відповідач зобов'язаний був заплатити йому 810000 грн., його вимоги про стягнення частини цих коштів є безпідставними.

Більше того, підрядником не в повному обсязі виконані навіть ті зобов'язання, які він взяв на себе за договором генпідряду. Зокрема, пунктами 2.1, 5.1 договору було передбачено, що в строк до 08 травня 2013 року підрядник повинен був передати замовнику будівництво шляхом пред'явлення акту готовності та документації на житловий будинок. Однак підрядник цього не зробив, а документацію на будинок виготовляв замовник ОСОБА_7, що визнано сторонами.

Таким чином, сторонами не було дотримано вимог закону, що пред'являються до договорів будівельного підряду, а відтак позивач і з цієї підстави не вправі вимагати від відповідача стягнення коштів, передбачених договором генпідряду № б/н від 08 квітня 2013 року.

Оскільки відсутні зобов'язання замовника по оплаті коштів за договором генпідряду, то не підлягають задоволенню і заявлені позивачем вимоги до поручителя ОСОБА_6 про стягнення частини цих коштів за укладеним між ним та ТОВ «ВІР К» договором поруки від 08 квітня 2013 року (а. с. 28).

Виходячи з викладеного, давши вірну правову оцінку обставинам справи, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

З матеріалів справи вбачається, що 18 лютого 2013 року між дочкою директора ТОВ «ВІР К» ОСОБА_8 (що визнано представником позивача) та ОСОБА_3 в агентстві нерухомості «Імперія нерухомості» було укладено попередній договір або договір завдатку, за яким сторони домовилися про передачу права власності на нерухоме майно, а саме - земельну ділянку та будинок, що знаходяться в АДРЕСА_1, шляхом оформлення до 25 квітня 2013 року нотаріального договору купівлі-продажу за ціною 810000 грн. (100000 доларів США). При укладенні цього договору ОСОБА_3 передав ОСОБА_8 завдаток в розмірі 81000 грн. (а. с. 67). Наведені обставини підтвердили в суді допитані як свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_9, працівники агентства нерухомості, які були присутні при підписанні попереднього договору.

Враховуючи вказану грошову суму, а також кошти, які були сплачені ОСОБА_3 ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу земельної ділянки та як авансовий платіж за договором генпідряду, загальна сума сплачених відповідачем коштів збігається із ціною нерухомості, вказаною в попередньому договорі від 18 лютого 2013 року - 810000 грн. (81000 + 31700 + 697300).

Аналізуючи наведені вище обставини справи в їх сукупності, зокрема, співпадіння ціни нерухомості, визначеної сторонами у попередньому договорі, із сумою, сплаченою за неї відповідачем, факт укладення між дочкою керівника позивача та відповідачем попереднього договору із сплатою завдатку, укладення між підрядником і замовником договору купівлі-продажу земельної ділянки, на якій розміщений спірний будинок, співпадіння договірної ціни за договором генпідряду з ціною нерухомості за попереднім договором, наявність вже спорудженої частини будинку на час укладення договору генпідряду, відсутність проектно-кошторисної документації та додаткової угоди з переліком будівельних робіт, які мав виконати підрядник, колегія суддів приходить до висновку, що в дійсності між сторонами виникли правовідносини, які випливають не з договору підряду (будівельного підряду), а - з договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

І хоча всупереч досягнутим за попереднім договором від 18 лютого 2013 року домовленостям сторони не уклали в передбаченій законом формі договір купівлі-продажу будинку, однак відповідач виконав усі свої зобов'язання за цим договором, сплативши повну вартість придбаного ним нерухомого майна, а позивач та підрядник передали йому це майно.

Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача додаткових коштів понад обумовлені попереднім договором за умови невідповідності вимогам законодавства договору генпідряду, на підставі якого він ці кошти просить стягнути, та невиконання ним ряду умов, передбачених цим договором, не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції вірно відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про призначення будівельно-технічної експертизи, оскільки питання, які пропонувалося винести на її вирішення, а саме - яка вартість будівництва спірного житлового будинку та чи дійсно виконані роботи згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт і яка їх вартість, не входять в предмет доказування у даній справі, так як позивач не довів, що сторони узгодили між собою саме той перелік робіт, які вказані в акті, і що відповідач зобов'язався оплатити саме ці роботи. Крім того, значна частина вказаних в акті робіт виконана до укладення договору генпідряду, а відтак не підлягає оплаті на підставі цього договору.

Той факт, що судом першої інстанції не було проаналізовано договір поруки, укладений 08 квітня 2013 року між ТОВ «ВІР К» і ОСОБА_6, не вплинув на правильність вирішення спору по суті, а тому не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення (ч. 2 ст. 308 ЦПК України).

Таким чином, доводи апеляційної скарги повністю спростовуються вищенаведеними обставинами справи та дослідженими судом доказами.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ТОВ «ВІР К» відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 08 квітня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: