АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/455/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/1736/14

Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В. П.

Доповідач Кривчун Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Кривчун Т.О.,

суддів: Дряниці Ю.В., Карнауха П.М.

при секретарі - Філоненко О.В.,

за участю: відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3

позивача - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2014 року стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, працюючого оператором ЗС-2 ТзОВ «Кременчукнафтопродукт», індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_2, у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи утримання з 25 березня 2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки АДРЕСА_3, непрацюючої, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_2, у розмірі 1/8 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25 березня 2014 року.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Вирішено питання стягнення судового збору.

Вказане рішення оскаржив відповідач ОСОБА_1, який в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та встановити розмір аліментів на утримання непрацездатної матері у розмірі 1/12 частини всіх видів заробітку.

Зазначає, що при вирішенні спору місцевий суд не врахував, що він перебуває у шлюбі, має на утриманні дочку ОСОБА_6, яка навчається у вищому навчальному закладі та проживає у гуртожитку на платній основі.

Вказує, що річна вартість навчання дочки складає 6940,00 грн., а за її проживання у гуртожитку він сплачує 200,00 грн. щомісяця.

Зазначає, що він, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС та дочка, яка має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи, потребують додаткових коштів на постійне оздоровлення.

Також посилається на те, що його мати ОСОБА_4 щомісяця отримує пенсію за віком у розмірі 1143,80грн. та проживає разом із сином ОСОБА_1, який є працездатним та може надавати матері посильну допомогу та нести додаткові витрати на її утримання.

Оскільки загальний сукупний дохід сім»ї відповідача складає 2367,03 грн., інших видів доходу він не має, витрачає також частину коштів на оплату комунальних послуг, відтак вважає, що має можливість надавати допомогу непрацездатній матері у розмірі 1/12 частини всіх видів заробітку.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримали та прохали її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 при винесенні рішення поклалася на розсуд суду.

Позивач проти апеляційної скарги заперечувала, прохала її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до повторно виданих Свідоцтв про народження серії НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, є матір»ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8-10).

Згідно Договору купівлі-продажу від 15.05.1999 року позивач ОСОБА_4 є власником жилого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.61).

На даний час ОСОБА_4 є пенсіонером за віком, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_6, виданого 23.04.2003р., та, відповідно до довідки Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області від 25.02.2014 р. за №0225/86, проживає сама (а.с.5,11).

Згідно Акту обстеження проживання ОСОБА_4 від 25.02.2014 року, затвердженого сільським головою с. Бригадирівка, ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, та проживає в сім»ї свого сина ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, який нею опікується, утримує та здійснює догляд (а.с. 13).

Як убачається з довідки Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області від 18.02.2014р. за №98/04-03, розмір пенсії ОСОБА_4 за період з вересня 2013р. по лютий 2014р. становить 6686,25 грн. (а.с.12).

З наявних у матеріалах справи Виписок із медичної карти амбулаторного хворого вбачається, що ОСОБА_4 тяжко хворіє та їй рекомендовано обстеження в онкологічному диспансері та лікування (а.с.14-16).

З матеріалів справи вбачається, що син позивача відповідач ОСОБА_1 перебуває у шлюбі із ОСОБА_8, який зареєстрований 22.09.1985 року у відділі ЗАГС м. Хорол Полтавської області, що підтверджується актовим записом за №90 в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу відповідно до Свідоцтва серії НОМЕР_7 (а.с.29), та згідно посвідчення серії А №028099, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорія 3 (а.с.30).

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_8, ОСОБА_6 є дочкою відповідача ОСОБА_1 та згідно Посвідчення серії НОМЕР_9, має статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (а.с.34, 35).

Згідно Довідки від 04.04.2014 за №442, ОСОБА_6 навчається у Полтавській державній аграрній академії на факультеті «Економіка та менеджмент» по спеціальності «Менеджмент організацій» денної форми, та у 2013 році проведена оплата у сумі 10350,00 грн. За 2-й семестр 3 курсу: 09.04.2013 року - 3500,00 грн., за 1-й семестр 2 курсу: 03.09.2013 р. - 3450,00 грн., 17.12.2013 р. - 3400,00 грн. Річна вартість навчання становить 6940,00 грн. Термін навчання - 10 місяців (а.с.36).

Окрім того, ОСОБА_6 як студентка Полтавської державної аграрної академії 4 курсу з 01.09.2012 року та по даний час проживає у гуртожитку. Оплата за проживання у гуртожитку становить 200,00 грн. щомісячно. За перший семестр 2013-2014 р.р. оплачено 03.09.2013р. - 1200,00 грн., 17.12.2013 р. - 1200,00 грн., що підтверджується Довідкою від 04.04.2014р. за №443 (а.с.37).

За Довідкою №152 від 27.02.2014р. відповідач ОСОБА_1 з 05.08.2010 р. працює оператором ЗС 2р. та його загальна сума доходу за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. становить 23223,72 грн., загальна сума утриманих соціальних податків - 836,05 грн., загальна сума утриманого податку на ДФО становить 3358,15 грн. (а.с.39).

Згідно Довідки про доходи від 05.03.2014р. за вих. №30, дружина відповідача ОСОБА_8 працює прибиральником службових приміщень та її заробітна плата за період з вересня 2013р. по лютий 2014р. становить 3000,00 грн. (а.с.38).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що позивач доводиться матір»ю відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, позбавлена батьківських прав не була, від виховання дітей не ухилялася, на даний час є тяжко хворою непрацездатною особою, що потребує догляду та лікування; допомоги своїй непрацездатній матері відповідачі не надавали, хоча мають систематичний стабільний дохід, аліментних зобов'язань не мають, є працездатними та мають можливість сплачувати аліменти на утримання своєї непрацездатної матері.

Главою 17 Сімейного кодексу України встановлено обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків.

Так, згідно ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Відповідно до ст.204 СК України, дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.

У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

За приписом ст.205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Як роз'яснено у п.21 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 N3, обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст.202 СК (2947-14), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст.204 СК).

Установлено, що позивач ОСОБА_4 батьківських прав відносно своїх дітей не позбавлялася та не ухилялася від їх виховання, виконання своїх обов'язків щодо них.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у мотивувальній частині рішення, не спростовують та були предметом розгляду і їм дана належна оцінка у судовому рішенні. Таким чином, додаткового спростування вони не потребують.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження того, що аліменти у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) є для них занадто великими та поставлять їх у скрутне матеріальне становище.

Не надано таких доказів відповідачами і в суді апеляційної інстанції, відтак, прохання в апеляційній скарзі щодо встановлення розміру аліментів на утримання непрацездатної матері відповідачів ОСОБА_4 у розмірі 1/12 частини всіх видів заробітку (доходу) є безпідставним та не заслуговує на увагу.

При визначенні розміру аліментів судом першої інстанції, у відповідності до вимог закону, було враховано як матеріальний, так і сімейний стан відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також та обставина, що позивачем не пред'являвся позов до іншого сина - ОСОБА_1, на утриманні якого вона фактично перебуває.

Таким чином, суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5,- відхилити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2014 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ /підпис/ Ю.В. Дряниця

/підпис/ П.М. Карнаух

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області: Т.О. Кривчун