10.4.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3227/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А.А.;

при секретарі судового засідання: Горбачової Г. Є.,

за участю сторін: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Первомайського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення в сумі 4300,25 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Первомайського міського центру зайнятості (далі-Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач або ОСОБА_1) про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення в сумі 4300,25 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач звернувся до Первомайського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи. 06.09.2013 року позивач був зареєстрований як особа, яка шукає роботу.

Згідно листа управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську від 08.04.2014 року за № 3264/02-25 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.01.2014 року. Одночасно з тим, відповідач перебував на обліку у центрі зайнятості у якості безробітного, остання явка до спеціаліста з працевлаштування була 19.03.2014 року про звернення до Пенсійного фонду з приводу призначення пенсії на пільгових умовах спеціаліста на прийомі не повідомив.

Тобто, відповідачем було порушено вимоги п.2 та п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», оскільки саме громадянин, який стає на облік служби зайнятості повинен своєчасно повідомляти про себе усі обставини, які можуть впливати на умови виплати їм забезпечення та соціальних послуг, а в разі умисного невиконання такою особою своїх обов`язків сума виплаченого забезпечення та вартість соціальних послуг стягується з неї у повному обсязі.

Стосовно ОСОБА_1 було прийнято рішення про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення за період з 02.01.2014 року по 20.02.2014 року (наказ від 09.04.2014 року за № 67) до 28.04.2014 року загальна сума якого складає 4300,25 грн.

11.04.2014 року ОСОБА_1 з'явився до центру зайнятості де йому був вручений наказ від 09.04.2014 року за № 67 для ознайомлення про повернення матеріального забезпечення у сумі 4300,25 грн. до 28.04.2014 року, але від підпису він відмовився, що було зафіксоване у наказі.

Станом на момент подання позову відповідач у добровільну порядку зазначені кошти не сплатив.

Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Первомайського міського центру зайнятості незаконно отримане матеріальне забезпечення у сумі 4300,25 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю (аркуш справи 24).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявку суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини у справі та надані на їх підтвердження докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до ст.8 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі-Закон № 1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Відповідно до ст.2 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (далі-Закон № 803) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із ст.25 Закону № 803, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Частиною 1 ст.33 Закону № 1533 передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 06.09.2013 року відповідач звернувся до Первомайського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю на займається, пенсію не отримує, не є членом особистого селянського господарства (аркуш справи 7).

ОСОБА_1 був зареєстрований в Первомайському міському центрі зайнятості як шукаючий роботу 06.09.2013 року, у статусі безробітного перебував з 06.09.2013 року (аркуші справи 5-7).

Згідно листа управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську від 08.04.2014 року за № 3264/02-25 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.01.2014 року (аркуш справи 9).

Вказану обставину відповідач центру зайнятості не повідомив.

Первомайським міським центром зайнятості було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до п.18 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення» та складений акт за № 36 від 09.04.2014 року (аркуш справи 8).

Стосовно ОСОБА_1 позивачем було прийнято рішення про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення за період з 02.01.2014 року по 20.02.2014 року (наказ від 09.04.2014 року за № 67) до 28.04.2014 року загальна сума якого складає 4300,25 грн.(аркуш справи14).

09.04.2014 року за № 9/02-909 ОСОБА_1 був надісланий лист-запрошення до центру зайнятості на 14.04.2014 року для ознайомлення з прийнятим рішенням про повернення незаконно отриманих коштів у 15-ти денний строк (аркуші справи 12,13).

11.04.2014 року ОСОБА_1 з'явився до центру зайнятості, де головним спеціалістом - юрисконсультом Дерік Л.В. у присутності головного спеціаліста з відділу організації працевлаштування населення Гриценко Л.Ф. йому був вручений наказ від 09.04.2014 року за № 67 для ознайомлення про повернення матеріального забезпечення у сумі 4300,25 грн. до 28.04.2014 року, але від підпису відповідач відмовився, що було зафіксоване у наказі (аркуші справи 10,11).

Протягом періоду перебування у статусі безробітного відповідачу було нараховано та виплачено матеріальне забезпечення на суму 4300,25 грн. що підтверджується довідкою від 24.04.2014 (аркуш справи 15).

З викладеного вбачається, що відповідач з 02.01.2014 року належав до категорії зайнятого населення, а відтак матеріальне забезпечення на суму 4300,25 грн. отримане відповідачем безпідставно. У встановлений строк кошти відповідачем не повернуті, рішення оскаржене не було.

Згідно ч.2 ст.36 Закону № 1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону № 1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, у зв'язку з їх обґрунтованістю, та стягнути з ОСОБА_1 (ідентиф.номер НОМЕР_1) на користь Первомайського міського центру зайнятості незаконно отримане матеріальне забезпечення у сумі 4300, 25 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 87, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Первомайського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення в сумі 4300,25 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентиф. номер НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1) на користь Первомайського міського центру зайнятості (93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 16, код 13392964) незаконно отримане матеріальне забезпечення в сумі 4300,25 грн.(чотири тисячі триста гривень двадцять п'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 29 травня 2014 року.

Суддя А.А. Лагутін