Справа №1-12-07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2007 р. Кролевецький районний суд
в складі - судді Сірої Г.І.
при секретарі Калій Н.М.
з участю прокурора Сніди Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кролевець справу про обвинувачення ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, невійськовозобов'язаного, непрацюючого, раніше судимого Кролевецьким районним судом:
· 2 листопада 1996 року за ст. 206 ч.І КК України до 8 місяців виправних робіт;
· 4 лютого 1997 року за ст. 206 ч.2 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 24 квітня 1998 року;
· 24 квітня 2001 року за ст. 81 ч.З КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 16 липня 2002 року;
- 9 серпня 2005 року за ст. 296 ч.З, 162 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців
позбавлення волі, звільнився 6 травня 2006 року, відповідно до постанови Перевальського
райсуду Луганської області від 28 квітня 2006 року, невідбутий строк замінено на виправні
роботи - 7 місяців 9 днів з відрахуванням 20% заробітку в доход держави, не відбуто 6
місяців 18 днів,-
- за ст.389 ч.2 КК України,-
встановив:
ОСОБА_1 вчинив ухилення від відбування виправних робіт як особа, засуджена до цього покарання, за таких обставин.
9 серпня 2005 року ОСОБА_1 засуджений Кролевецьким районним судом за ст. 296 ч.З, 162 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до постанови Перевальського районного суду Луганської області від 28 квітня 2006 року ОСОБА_1 невідбута частина покарання за вказаним вироком суду замінена на 7 місяців 9 днів виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в доход держави. Звільнився ОСОБА_1 з місць позбавлення волі 6 травня 2006 року. З врахуванням положень ст. 72 КК України невідбуте покарання склало 6 місяців 18 днів. При звільненні від ОСОБА_1 було відібрано зобов'язання з'явитися до органу виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі і він був попереждений про відповідальність в разі недотримання зобов'язання. Незважаючи на це, ОСОБА_1, ставши на облік в Кролевецькому РВ УМВС, не з'явився в Кролевецький районний підрозділ кримінально-виконавчої інспекції, де він був поставлений на облік лише 8.06.2006 р. після надходження відповідних матеріалів з Перевальської ВК-15. Підсудний неодноразово викликався в КВІ, однак на виклики не з'являвся, за місцем реєстрації не проживав, в зв'язку з чим лише 25 серпня 2006 року йому було роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді виправних робіт, він був ознайомлений з постановою про встановлення відносно нього днів реєстрації, роз'яснені положення ст. 41 КВК України, попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 389 ч.2 КК України. Однак, ОСОБА_1 не працевлаштувався, мір до працевлаштування не прийняв, маючи реальну можливість для цього. 11.09.2006 р. ОСОБА_1 не з'явився на реєстрацію згідно постанови від 25.08.2006 р. Того ж дня він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 178 ч.2 КУпАП. Після винесення 8.09.2006 р. попередження за неприйняття заходів до працевлаштування 11.09.2006 р. йому повторно було винесено попередження про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 ч.2 КК України. Аналогічне попередження йому було винесено 21.09.2006 р. 15.10.2006 р. ОСОБА_1 підданий штрафу за ст. 178 ч.З КУпАП Таким чином, після звільнення з місць позбавлення волі, роз'яснення йому порядку відбування покарання у виді виправних робіт, ОСОБА_1, незважаючи на застосовані до нього заходи впливу, не прийняв мір до працевлаштування, маючи для цього реальну можливість, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 гарантувало йому працевлаштування в разі заміни покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи.
Однак він не звернувся з заявою про працевлаштування в ІНФОРМАЦІЯ_3, не звернувся за працевлаштуванням в Кролевецький районний центр зайнятості населення, хоча йому було роз'яснено можливість як працевлаштування таким чином так і можливість перебування на обліку в РЦЗ на час пошуків роботи. Крім того, він ухилився від відбування покарання у виді виправних робіт, про що свідчить невиконання встановлених обов'язків, вчинення адміністративних правопорушень, за що він був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Допитаний в судовому засіданні підсудний визнав свою вину та пояснив, що при звільненні з місць позбавлення волі йому було роз'яснено його обов'язок з'явитися в кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання. 8 травня 2006 року він з'явився для постановки на облік в Кролевецький РВ УМВС, однак в кримінально-виконавчу інспекцію не з'явився. Він не пам'ятає, чи передавали йому повістку в КВІ до 25.08.2006 р. 25.08.2006 р. в центрі м.Кролевець він зустрів інспектора КВІ ОСОБА_2, який в приміщенні КВІ роз'яснив йому порядок відбування покарання у виді виправних робіт, встановив йому дні явки для реєстрації в КВІ, попередив про відповідальність за порушення порядку та умов відбування виправних робіт, про відповідальність за ст. 389 ч.2 КК України. ІНФОРМАЦІЯ_3 йому гарантувала роботу в разі звільнення. Він деякий час працював в ІНФОРМАЦІЯ_3 після звільнення без оформлення на роботу. Так як директор товариства не надав йому роботи в якості водія, він не став працевлаштовуватися в СТОВ, хоча інша робота там була, а вирішив самостійно знайти іншу роботу. З цією метою він звертався в ПТК м. Кролевець, деякий час там працював неофіційно, однак з заявою про прийом на роботу туди не звертався. Інспектору КВІ про місце роботи довідок ніяких не надавав, хоча той неодноразово попереджав його про необхідність працевлаштуватися, а також про можливість працевлаштуватися через центр зайнятості населення, однак в РЦЗ він також не звертався. Він не заперечує того факту, що він не з'являвся на реєстрацію в КВІ у встановлені для цього дні, поважних причин для цього не було. Він притягувався до адміністративної відповідальності неодноразово, в зв'язку з чим стосовно нього було встановлено адміністративний нагляд, за порушення правил якого він також притягувався до адміністративної відповідальності. З травня 2006 року він проживав в ІНФОРМАЦІЯ_4, інколи у матері - в ІНФОРМАЦІЯ_5, будучи зареєстрованим в ІНФОРМАЦІЯ_5. Розуміє, що порушив закон щодо порядку відбування виправних робіт, у вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.
Крім визнання вини самим підсудним, його вина підтверджується показами свідка ОСОБА_2, який пояснив, що в травні 2006 року ОСОБА_1 не з'явився до КВІ для постановки на облік після звільнення з виправної колонії. Ним заведена справа відносно
ОСОБА_1 після надходження матеріалів щодо ОСОБА_1 з ВК-15 м.Перевальськ. До 25 серпня 2006 року він не мав змоги роз'яснити ОСОБА_1 про умови та порядок відбування виправних робіт, так як він на виклики не з'являвся, не проживав за місцем реєстрації в ІНФОРМАЦІЯ_5, тому постанова про привід не була виконана. 25 серпня 2006 року ОСОБА_1 був ознайомлений з порядком та умовами відбування виправних робіт. Він був попереджений про відповідальність за порушення цих вимог та за ст. 389 ч.2 КК України. Була винесена постанова про явку ОСОБА_1 на реєстрацію в КВІ, з якою ОСОБА_1 також був ознайомлений. Однак, ОСОБА_1 ухилявся від відбування покарання: він не працевлаштувався в ІНФОРМАЦІЯ_3, хоча мав таку можливість, не прийняв мір до працевлаштування в інші місця, в тому числі через Кролевецький РЦЗ, про що йому було роз'яснено. Більш того, ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, не з'явився на реєстрацію у встановлені для цього дні, незважаючи на неодноразові попередження з його боку, в тому числі письмові. За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується з негативного боку, як особа, схильна до вживання спиртних напоїв.
Свідок ОСОБА_3, пояснив, що з травня 2006 р. ОСОБА_1 проживав в ІНФОРМАЦІЯ_5, за місцем реєстрації. Однак, через деякий час він став міняти проживання, в зв'язку з чим ОСОБА_2 звертався в Кролевецький РВ УМВС з приводу його приводу в КВІ. Він не зміг встановити місця перебування ОСОБА_1 В зв'язку з неодноразовим притягненням до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд, після чого він притягувався до відповідальності і за ст. 187 КУпАП. Як ОСОБА_2 так і ним неодноразово роз'яснювалося ОСОБА_1 про необхідність працевлаштування, однак, він цього не зробив, в Центр зайнятості не звертався.
Вина підсудного підтверджується матеріалами справи:
· вироком Кролевецького райсуду від 9 серпня 2005 року (а.с.68-69);
· постановою Перевальського райсуду Луганської області від 28 квітня 2006 року (а.с.10);
· зобов'язанням ОСОБА_1 при звільненні з місць позбавлення волі (а.с. 12);
- довідкою дирекції ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що ОСОБА_1 буде
працевлаштований в господарстві (а.с. 13);
- даними про виклики ОСОБА_1 до КВІ (а.с. 19-22);
- довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що ОСОБА_1 з питанням
працевлаштування не з'являвся (а.с.23);
- даними про те, що ОСОБА_1 проживав не за місцем реєстрації (а.с.24-28);
постановами про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.с.29, 37, 49);
· даними про роз'яснення ОСОБА_1 порядку та умов відбування виправних робіт (а.с.31);
· постановою про встановлення днів явки для реєстрації (а.с.ЗЗ);
· даними про неявку на реєстрацію (а.с.34);
· попередженнями в зв'язку з ухиленням ОСОБА_1 від відбування виправних робіт (а.с.36, 39, 41);
· довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 2.10.2006 р. про те, що ОСОБА_1 не звертався за працевлаштуванням (а.с.44);
· довідкою "ПТК" про те, що ОСОБА_1 звертався за працевлаштуванням, але не був прийнятий на роботу (а.с.50);
· довідками про невідбуте покарання (а.с.58а, 96);
- довідкою Кролевецького РЦЗ про те, що ОСОБА_1 не знаходиться на
обліку як безробітний (а.с.26).
Вищевказані докази свідчать про те, що бездіяльність ОСОБА_1 щодо постановки на облік в Кролевецькому РП КВІ, непрацевлаштування при наявності такої можливості, його бездіяльність в цьому питанні, порушення порядку та умов відбування виправних робіт, в тому числі неявка на реєстрацію, нереагування на попередження, а також вчинення адміністративних правопорушень, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності, підтверджують пред'явлене обвинувачення в ухиленні його як особи, засудженої до виправних робіт, ця бездіяльність мала місце саме з метою ухилення від відбування виправних робіт, а тому його дії слід кваліфікувати за ст. 389 ч.2 КК України як ухилення від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього покарання.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного; обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, суд не вбачає.
Як обставини, що суд враховує при призначенні покарання, щодо особи підсудного, суд бере до уваги наявність у підсудного двох неповнолітніх дітей. Суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 негативно характеризується за місцем проживання.
За вищевказаних обставин суд приходить до висновку про доцільність застосування щодо підсудного покарання у виді обмеження волі, так як його виправлення, на думку суду, можливе без ізоляції його від суспільства, однак, в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням його до праці.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,-
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.389 ч.2 КК України, і призначити йому за цим законом покарання у виді двох років обмеження волі.
Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Кролевецького райсуду від 9 серпня 2005 року - два місяці обмеження волі, і остаточно визначити покарання за сукупністю вироків у виді двох років двох місяців обмеження волі.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу залишити взяття під варту.
В строк відбування покарання зарахувати час перебування під вартою з 04 січня 2007 року, враховуючи положення ст. 72 КК України і рахувати цей строк з 4 січня 2007 року.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення, засудженим ОСОБА_1. - з моменту вручення йому
СУДДЯ