КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 730/442/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Луговець О.А., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кобаля М.І.,

суддів: Ключковича В.Ю., Собківа Я.М.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2014 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області про визнання неправомірною відмови у виплаті грошової допомоги та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою, встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.

Крім того, зазначені у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.

При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостій цієї статті.

Тому порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2014 року зазначений позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії трудової книжки з 15.08.1973 року по 05.05.1974 рік позивач працював вихователем в Трактовській спецшколі на посаді вихователя. Був звільнений з займаної посади у зв'язку з проходженням служби в Збройних силах СРСР.

З 23.06.1977 року по 26.07.1984 рік позивач був обраний та працював на посаді секретаря виконкому Сиволожської сільської ради народних депутатів.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 26.03.2014 року, його з 23.04.2014 року поставлено на облік в Управлінні пенсійного фонду України в Борознянському районі Чернігівської області, де він і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (зокрема, для чоловіків - 35 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я і сільського господарства» від 17.12.1959 року № 1397, з відповідними змінами і доповненнями, передбачено, що вчителям, лікарям та іншим працівникам освіти і охорони здоров'я в стаж роботи по спеціальності, крім роботи в установах, організаціях і посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, зокрема, робота на виборних посадах в радянських установах, профспілкових та інших громадських організаціях.

Отже, позивач працював на виборній посаді секретаря виконкому Сиволожської сільської ради народних депутатів з 23.06.1977 року по 26.07.1984 рік, тобто понад сім років.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із частиною десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права. За таких підстав апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: В.Ю. Ключкович

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.