Справа № 761/4199/14-ц

Провадження №2/761/2653/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

15 травня 2014 року м.Київ

Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді: Гриньковської Н.Ю.

при секретарі: Кривошия О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2014р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяв про зменшення та уточнення позовних вимог, поставлено питання про стягнення з відповідача на його користь основної суми заборгованості за договором фінансового лізингу №00003165 у розмірі 52797,61грн., а також, штрафу у сумі 2227,21грн., пені у розмірі 5945,52грн., неустойки у сумі 165001,98грн., 3% річних у розмірі 2382,42грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 5540,40грн. Крім цього, просив стягнути з відповідача витрати на юридично-консультаційні послуги у сумі 46076,52грн., суму збитків, пов'язаних з неповерненням об'єкта лізингу у розмірі 29703,38грн., упущеної вигоди в сумі 104949,92грн. та судового збору в розмірі 3654,00грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16.06.2011р. ТОВ «Порше Лізинг Україна» (далі-позивач) уклало з ОСОБА_1 (далі-відповідач) договір про фінансовий лізинг №00003165 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати у розпорядження відповідача об'єкт лізингу - транспортний засіб типу VW T5 Caravelle 2.0 TDI, 2011р. виробництва, шасі НОМЕР_2 (далі - об'єкт лізингу), а відповідач зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів відповідно до договору згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину договору, що складалася з авансового платежу в розмірі, що становить еквівалент 10360,00 доларів США, та з лізингових оплат в еквіваленті 1215,26 доларів США, які підлягали сплаті протягом 60 місяців.

Як вказує позивач, він передав відповідачу об'єкт лізингу у користування 25.06.2011р., згідно акту прийому-передачі, а відповідач, відповідно до положень п.6.1., 6.5. загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (далі - умови лізингу), що становлять невід'ємну частину договору, зобов'язався здійснювати щомісячні лізингові платежі, відповідно до плану відшкодування, які здійснюються на рахунок, зазначений позивачем, не пізніше дати вказаної у плані відшкодування, тобто 15-го числа кожного місяця.

Позивач зауважує, що відповідно до п.12.9. умов лізингу, у разі дострокового припинення договору з боку позивача, відповідач зобов'язався повернути об'єкт лізингу за власний рахунок у відмінному робочому і технічному стані до головного офісу позивача впродовж 10 робочих днів з дати одержання вимоги позивача про таке повернення. Також зазначає, що згідно із п.13.1. умов лізингу у випадку відмови відповідача від повернення об'єкту лізингу або затримки у такому поверненні, позивач має право вилучити об'єкт лізингу. При цьому, на підставі п.13.6. умов лізингу, відповідач зобов'язався відшкодувати позивачу будь-які витрати, пов'язані із конфіскацією об'єкту лізингу. Крім цього вказує, що у випадку прострочення платежів за договором, згідно із п.8.2. умов лізингу, відповідач зобов'язався сплачувати штрафні санкції. Зокрема, такі штрафні санкції включають: пеню у розмірі 10 % річних від суми невиплаченої суми за кожен день прострочення до повного виконання відповідачем зобов'язань (п.8.2.1. умов лізингу); компенсація будь-яких витрат, понесених позивачем, зокрема витрати на юридичні послуги, судові та позасудові процедури з метою стягнення сум, не сплачених відповідачем у відповідності до договору (п.8.2.3. умов лізингу).

Проте, відповідач порушив вимоги чинного законодавства та умови Договору і припинив виконувати свої зобов'язання за Договором, частково не сплативши лізинговий платіж за серпень 2012р.

Відповідно до п.8.3.1. умов договору, якщо відповідач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш ніж 10 робочих днів, позивач має право надіслати відповідачу першу платіжну вимогу в письмовій формі. Якщо відповідач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту першої вимоги, позивач надсилає в такий же спосіб другу платіжну вимогу, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 днів із зазначенням нагадування, що після завершення строку здійснення оплати, за умови не здійснення оплати, договір підлягає розірванню за пунктом 12.6.1. сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання другої платіжної вимоги означає, що відповідач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим договором. Позивач зазначає, що відповідно до п.8.3.1. він надіслав відповідачу перше нагадування про несплату від 07.08.2012р. та друге нагадування про несплату від 13.08.2012р. Третє нагадування про несплату було направлено відповідачу 23.09.2012р. В подальшому, на адресу відповідача, також, направлялося ряд повідомлень, які ним не було виконано, що зумовило позивача надіслати відповідачу повідомлення про розірвання Договору, повернення об'єкту лізингу та сплату заборгованості за Договором. Дане повідомлення було направлено 07.02.2013р., а 13.03.2013р. конверт із вказаним повідомленням повернувся позивачу за закінченням терміну зберігання.

Отже, позивач додавши до останньої дати 10 днів, вважає 23.03.2013р.- датою розірвання договору фінансового лізингу.

Також позивач вказує, що в цей період відповідач продовжував користуватися об'єктом лізингу, порушуючи строк його повернення та не сплачуючи відповідні лізингові платежі, у зв'язку з чим, позивач був змушений ініціювати вилучення об'єкта лізингу в примусовому порядку, шляхом оформлення виконавчого напису нотаріуса та проведення виконавчих дій.

В подальшому, внаслідок вжитих заходів, йому вдалось повернути об'єкт лізингу лише 10.06.2013р. При цьому, відповідач у період з 16.09.2012р. по 10.06.2013р. (день повернення автомобіля) був зобов'язаний сплачувати лізингові платежі. Але оплата таких платежів з боку відповідача здійснювалась лише частково та невчасно.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором про фінансовий лізинг, у відповідача виникла заборгованість, яка в загальному розмірі складає 414624,96грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача за неналежне виконання умов Договору.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, однак, подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд, з урахуванням заяв про зменшення та уточнення позовних вимог, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомляв, заперечень на позов не надавав та не просив слухати справу за його відсутності.

У відповідності до вимог ст.224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16.06.2011р. між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про фінансовий лізинг №00003165, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати у розпорядження відповідача об'єкт лізингу - транспортний засіб типу VW T5 Caravelle 2.0 TDI, 2011р. виробництва, шасі НОМЕР_2, а відповідач зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів відповідно до договору згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину договору, що складалася з авансового платежу в розмірі, що становить еквівалент 10360,00 доларів США, та з лізингових оплат в еквіваленті 1215,26 доларів США, які підлягали сплаті протягом 60 місяців (а.с.18-32).

Позивач передав об'єкт лізингу у користування відповідача 25 червня 2011 року, що підтверджується підписаним з боку позивача та відповідача актом прийому-передачі до договору (а.с.33).

Відповідно до положень п.6.1. загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, що становлять невід'ємну частину договору, відповідач зобов'язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до плану відшкодування.

Згідно з п.6.5. умов лізингу, щомісячний платіж здійснюється на рахунок, зазначений позивачем, не пізніше дати вказаної у плані відшкодування, тобто 15-го числа кожного місяця.

Пунктом 12.9. умов лізингу визначено, що у разі дострокового припинення договору зі сторони позивача, відповідач зобов'язується повернути об'єкт лізингу за власний рахунок у відмінному робочому і технічному стані до головного офісу позивача впродовж 10 робочих днів з дати одержання вимоги позивача про таке повернення.

У випадку відмови відповідача від повернення об'єкту лізингу або затримки у такому поверненні, позивач має право вилучити об'єкт лізингу. При цьому, на підставі п.13.6. умов лізингу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу будь-які витрати, пов'язані із конфіскацією об'єкту лізингу (п.13.1. умов лізингу).

Крім цього, у разі прострочення платежів за договором фінансового лізингу, згідно із п.8.2. умов лізингу відповідач зобов'язується сплачувати штрафні санкції, а саме: пеню у розмірі 10% річних від суми невиплаченої суми за кожен день прострочення до повного виконання відповідачем зобов'язань (п.8.2.1. умов лізингу); компенсація будь-яких витрат, понесених позивачем, зокрема витрати на юридичні послуги, судові та позасудові процедури з метою стягнення сум, не сплачених відповідачем у відповідності до договору (п.8.2.3 умов лізингу).

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1. ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ч.2 ст.806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Стаття 785 ЦК України встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив вимоги чинного законодавства та умови Договору, переставши виконувати свої зобов'язання за договором фінансового лізингу, не сплативши частково лізинговий платіж за серпень 2012р.

Пунктом 8.3.1. умов Договору встановлено, що якщо відповідач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш ніж 10 робочих днів, позивач має право надіслати йому першу платіжну вимогу в письмовій формі. Якщо він не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту першої вимоги, позивач надсилає в такий же спосіб другу платіжну вимогу, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 днів із зазначенням нагадування, що після завершення строку здійснення оплати, за умови не здійснення оплати, договір підлягає розірванню за пунктом 12.6.1. сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання другої платіжної вимоги означає, що відповідач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим договором.

Відповідно до п.8.3.1. позивач надіслав відповідачу перше нагадування про несплату від 07.08.2012р. та друге нагадування про несплату від 13.08.2012р. Третє нагадування про несплату було направлено відповідачу 23.09.2012р. Згодом позивачем направлялись на адресу відповідача повідомлення від 10.10.2012р., 23.10.2012р., 10.11.2012р., 01.12.2012р., 06.12.2013р., 24.12.2012р., 12.01.2013р., 19.01.2013р., 07.02.2013р., що підтверджується матеріалами справи (34-95).

В подальшому, 04.02.2012р. позивачем було підготовлено для відповідача повідомлення про розірвання договору, повернення об'єкту лізингу та сплату заборгованості за Договором. Дане повідомлення було направлено відповідачу 07.02.2013р. Однак, конверт з повідомленням про розірвання договору, 13.03.2013р. повернувся позивачу за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, додавши до цієї дати 10 днів, позивачем була визначена дата розірвання договору фінансового лізингу - 23.03.2013р.

Судом встановлено, що у вказаний період відповідач продовжував користуватися об'єктом лізингу, порушуючи строк його повернення та не сплачуючи відповідні лізингові платежі, у зв'язку з чим, позивач був змушений ініціювати вилучення об'єкта лізингу в примусовому порядку, шляхом оформлення виконавчого напису нотаріуса (а.с.96) та проведення виконавчих дій (а.с.97,98).

Також судом встановлено, що внаслідок вжитих заходів, позивачу вдалось повернути об'єкт лізингу лише 10.06.2013р., про що свідчить акт прийому-передачі транспортного засобу (а.с.99).

Таким чином, відповідач за період з 16.09.2012р. по 10.06.2013р. (день повернення автомобіля) зобов'язався сплачувати лізингові платежі. Але оплата таких лізингових платежів з його сторони здійснювалась лише частково та невчасно.

Згідно з п.3 ч.1. ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання відповідно до ст.549 ЦК України. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як погоджено сторонами, відповідно до п.8.2.2. умов лізингу, за кожен день прострочення виконання зобов'язання, передбачені штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 10% річних. Отже, позивач має право на стягнення пені за весь період прострочення.

В силу ст.785 ЦК України у період прострочення передачі об'єкту стягується, в якості неустойки, подвійна плата за час користування річчю за весь час прострочення.

Згідно із ч.2. ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. При цьому, три проценти річних відповідно до ст.625 ЦК України за своєю правовою природою є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд з пенею.

Крім того, ст.1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст.536 ЦК України). У свою чергу ст.536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. При цьому, проценти за користування чужими грошовими коштами мають зовсім іншу правову природу, ніж 3% відповідно до ст.625 ЦК України, оскільки проценти за користування чужими грошовими не є відповідальністю за порушення цивільно-правового зобов'язання і необхідність їх сплати може виникнути навіть без порушення цивільно-правового зобов'язання.

Згідно з п.3.4 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 № 723/97-ВР, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом та вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно до п.2. ст.7 зазначеного закону, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

У зв'язку із порушенням Договору з боку відповідача, несплатою лізингових платежів відповідно до плану відшкодування, несплатою відшкодування витрат позивача відповідно до умов Договору, позивач відмовився від договору і висунув вимогу про його розірвання та сплату відповідачем заборгованості за Договором, а також про повернення об'єкта лізингу, про що позивач проінформував відповідача вимогою від 04.02.2013р. за Вих. №00003165 (а.с.85-86). При цьому, у своїй вимозі позивач встановив строк для сплати заборгованості впродовж 3 днів та для повернення об'єкту лізингу впродовж 10 днів з дня доставки вимоги за адресою відповідача.

Згідно з п.12.9. Договору у разі припинення лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані до головного офісу Порше Лізинг Україна впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту.

Проте, незважаючи на вимоги позивача щодо повернення об'єкта лізингу, відповідач, в порушення умов Договору, продовжував користуватися ним і не повернув у визначені строки, у зв'язку з чим позивач був змушений ініціювати та провести вилучення об'єкта лізингу в примусовому порядку, шляхом оформлення виконавчого напису нотаріуса та проведення виконавчих дій, внаслідок чого, позивач зазнав матеріальних збитків.

З наявних матеріалів справи встановлено, шо позивач, з метою зменшення своїх збитків та відновлення своїх порушених прав на повернення об'єкту лізингу, звернувся до ТОВ «ОРУМ», ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел. Ел. Сі.», ТОВ «Юридична компанія Тріпл Сі» та юридичної компанії ТОВ «ІКСПОІНТ» для забезпечення вчинення виконавчого напису на договорі фінансового лізингу, повернення об'єктів лізингу у примусовому порядку та стягнення заборгованості в судовому порядку.

Виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 05.03.2012р., реєстр. №228 (а.с.96).

Звернення позивача до ТОВ «ОРУМ», ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел. Ел. Сі.», ТОВ «Юридична компанія Тріпл Сі» та юридичної компанії ТОВ «ІКСПОІНТ» для забезпечення вчинення виконавчого напису, розшуку майна боржника та звернення до суду для стягнення заборгованості призвели до витрат позивача, які в загальному розмірі становлять 46076,52грн. Зазначені витрати підтверджуються матеріалами справи (а.с.100-141).

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України, боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. В даному випадку, наявними є всі чотири умови для відповідальності відповідача, а саме: протиправна поведінка відповідача, яка проявилась у неналежному виконанні ним зобов'язання з повернення об'єкта лізингу; наявність збитків - за умови належного виконання умов договору позивач повинен був отримати дохід (лізингові платежі, які повинні були сплачені за період користування об'єктом лізингу); причиною не отримання позивачем доходу є саме неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором; вина боржника.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Договором, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 02.04.2014р. (а.с.156), складає 414624,96грн., з яких: сума основної заборгованості за лізинговими платежами - 52797,61грн., штраф - 2227,21грн., пеня - 5945,52грн., неустойка - 165001,98грн., 3% річних - 2382,42грн., проценти за користування чужими грошовими коштами - 5540,40грн., витрати на юридично-консультаційні послуги у сумі 46076,52грн., сума збитків, пов'язаних з поверненням об'єкта лізингу - 29703,38грн., упущена вигода - 104949,92грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.11-17).

Доказів зворотного суду не надано.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу. Згідно ч.4 зазначеної статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов договору фінансового лізингу та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» підлягає стягненню заборгованість за договором фінансового лізингу №00003165 від 16.06.2011р. в загальному розмірі в сумі 414624,96грн., а також понесені останнім і підтверджені документально судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3654,00грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст.ст.3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ - 35571472) заборгованість за договором фінансового лізингу №00003165 в розмірі 52797,61 грн. (п'ятдесят дві тисячі сімсот дев'яносто сім гривень 61 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ - 35571472) штраф за направлення вимоги у розмірі 2227,21грн. (дві тисячі двісті двадцять сім гривень 21 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ - 35571472) пеню у розмірі 5945,52грн. (п'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять гривень 52 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ - 35571472) неустойку за період неповернення об'єкту лізингу в розмірі 165001,98 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч одна гривня 98 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ - 35571472) 3% річних у розмірі 2382,42грн. (дві тисячі триста вісімдесят дві гривні 42 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ - 35571472) проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 5540,40грн. (п'ять тисяч п'ятсот сорок гривень 40коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ - 35571472) витрати на юридично-консультаційні послуги в розмірі 46076,52грн. (сорок шість тисяч сімдесят шість гривень 52 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ - 35571472) збитки за неповернення об'єкта лізингу після розірвання договору лізингу в розмірі 29703,38грн. (двадцять дев'ять тисяч сімсот три гривні 38 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ - 35571472) упущену вигоду в розмірі 104949,92грн. (сто чотири тисячі дев'ятсот сорок дев'ять гривень 92 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ - 35571472) суму сплаченого судового збору 3654,00грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя