АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 543/202/14-ц
Номер провадження 22-ц/786/1598/14 Головуючий у 1-й інстанції Смілянський Є. А.
Доповідач Карпушин Г. Л.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Корнієнка В.І., Абрамова П.С., при секретарі: Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 10 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Черевківської сільської ради Оржицького району Полтавської області про визнання причин пропуску строку на прийняття спадщини поважними та про визнання права власності на земельну ділянку,-
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черевківської сільської ради Оржицького району Полтавської області про визнання причин пропуску строку на прийняття спадщини поважними та про визнання права власності на земельну ділянку.
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 10 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано причини пропуску строку на прийняття за заповітом спадщини ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, поважними.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судові витрати віднесено за рахунок позивача згідно заяви його представника.
З рішенням суду не погодився представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Оржицького районного суду від 10 квітня 2014 року в частині відмови у задоволенні вимог про продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності за ОСОБА_1 на спадкове майно померлої ОСОБА_3, та винести рішення, яким дані позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Апелянт вважає, що рішення місцевого суду є незаконним та необґрунтованим а також таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення даного спору а висновки суду не відповідають встановленим в суді обставинам справи.
Судове засідання проводилось за участі апелянта, за відсутності інших осіб, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим судом, що у грудні 2013 року ОСОБА_1 шляхом звернення до Черевківської сільської ради Оржицького району йому стало відомо, що померла 13.06.2002 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька с. Хорошки, Оржицького району Полтавської області на нього склала заповіт, що посвідчений 05.06.2002 року секретарем виконавчого комітету Черевківської сільської ради Оржицького району Полтавської області - Юшко О.П. Згідно заповіту у випадку своєї смерті ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 належне їй на підставі Державного акту право приватної власності на землю серії 1-ПЛ №012444 виданого Черевківською сільською радою Оржицького району 05.05.2001 року.
Звернувшись 28.01.2014 року до Оржицької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивач отримав відмову нотаріуса в оформленні спадкових справ, оскільки пропустив шестимісячний строк на подачу заяви про прийняття спадщини. Фактично ОСОБА_1 не прийняв спадкове майно померлої ОСОБА_3 у вигляді земельної ділянки, яка належить їй на підставі Державного акту на праві приватної власності на землю серії 1-ПЛ № 012444виданого Черевківською сільською радою 05.05.2001 року, інші спадкоємці відсутні.
При винесенні рішення місцевий суд виходив з того, що зазначені ОСОБА_1 причини пропуску строку на прийняття спадщини є поважними, проте оскільки позивачем питання про продовження строку для прийняття спадщини не ставилось то таким чином відсутні підстави вирішення питання про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Проте повністю з таким висновком суду першої інстанції колегія судів погодитись не може з наступних підстав.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Статтею 550 ЦК УРСР передбачено, що строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.
Згідно роз'яснень, які маються в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття спадщини.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову позивача були вимоги саме про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно. Відповідно до наведених положень закону, вимога про продовження строку для прийняття спадщини є нерозривною з вимогою про визнання причин пропуску даного строку поважними, а тому не підлягає окремому вирішенню.
Місцевим судом дані обставини не враховано, вибрано формальний підхід до розгляду позовних вимог позивача, чим допущено його неповноту, яка підлягає усуненню шляхом зміни рішення суду в цій частині та доповнення його вказівкою про продовження строку про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно роз'яснень, які маються в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача про визнання права власності на спадкове, вважає за необхідне додатково зазначити, що окремою підставою для такого висновку є передчасність позовних вимог в цій частині, та відсутність на даний момент обставин, які б вказували на неможливість позивачем оформити право власності на спадкове майно в порядку спадкування в передбаченому законом порядку.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та зміни рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 10 квітня 2014 року.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 10 квітня 2014 року - змінити.
Доповнити абзац другий резолютивної частини наступним: «Продовжити строк для прийняття спадщини позивачу терміном на три місяць з дня набрання рішенням законної сили»
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Г.Л. Карпушин