Справа № 2-а-448/08р
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2008 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Корбута В.М.
при секретарі Божок Н.В.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії і виплати недоотриманої суми пенсії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що вона являється постраждалою від наслідків аварії на ЧАЕС, є непрацюючим пенсіонером, яка постійно проживає на території радіоактивного забруднення і крім цього має статус дитини війни, а тому згідно з ст. ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як часткову компенсацію за страждання у воєнні та повоєнні роки.
Відповідач виплачує їй щомісячну доплату до пенсії, додаткову пенсію та підвищів розмір пенсії, як дитині війни, але в значно меньших розмірах ніж передбачено вимогами вищевказаних Законів. Звернення до відповідача про проведення перерахунку та виплати їй недоотримані суми до пенсії залишилось без задоволення. Тому вона змушена звернутись з даним позовом.
В судовому засіданні позивачка, посилаючись на вищенаведені обставини підтримала свої позовні вимоги і просила зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії із врахуванням діючого законодавства та стягнути 3762,63 грн.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області в судове засідання свого представника не направив, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , згідно особистих документів є громадянкою України, яка народилась 15 жовтня 1944 року, а тому є дитиною війни по віку, крім цього являється постраждалою від наслідків аварії на ЧАЕС , перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Рокитнянському районі Київської області як непрацююча пенсіонерка з 26.04.1995 року, є зареєстрованою особою і постійно проживає в смт.Рокитне Київської області, яке згідно постанови КМ України від 23.07.1991 за №106 (додаток №1) віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, що сторонами не оспорюється.
Відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а саме в розмірі однієї мінімальної заробітної плати , а відтак позивачка , як непрацююча пенсіонерка, має право на таку доплату.
Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії , тому відповідно і позивачка має право на таку додаткову пенсію.
Відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» пенсії дітям війни підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, розмір доплати до пенсії, додаткової пенсії та розмір підвищення пенсії, які фактично нарахуваються та виплачуються відповідачем позивачці відповідно до вищевказаних постанов КМ України, суперечить вимогам ст.ст. 39, 51 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.
За ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України, актами Президента України.
Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було доповнено вказаний Закон статтею 71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, тому суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосування саме положення ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанови КМ України від 26.07.1996р. №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Згідно ч.3 ст.9 КАС України при вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп визнано неконституційними положення п.п.13,30,71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими були зупиненні на 2007 рік дія статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до території України, остаточним і оскарженню не підлягає.
Крім того, в п.5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Суд не знаходить підстав для обговорення питання про пропущення позивачкою строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, оскільки на цьому не наполягав відповідач.
Проте, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком.
Керуючись ст.ст.8, 19, 113, 152 Конституції України, ст.ст. 39, 51, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп, ст.ст. 6, 9, 17, 158-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням діючого законодавства.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на користь ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення за період з 01.07.2007 року по 01.01.2008 року у розмірі 2668,80 грн. у відповідності до ст.39 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до 4 категорії за період з 01.07.2007 року по 01.01.2008 року у розмірі 351,33 грн. у відповідності до ст.51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 01.07.2007 року по 01.01.2008 року у розмірі 742,59 грн. у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а всього 3762 гривень 63 коп.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Звільнити Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.34 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий:суддя Корбут В.М.