Справа №2-а-458/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2008 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Корбута В.М.
при секретарі Божок Н.В.,
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 . звернувшись до суду з даним позовом, просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації ( далі відповідач) на його користь недоотриману щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 2110 грн., посилаючись на те, що він являється інвалідом другої групи та постраждалим вналідок аварії ЧАЕС першої категорії. Тому у відповідності до ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому повинна виплачуватися щорічно одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати вказаної грошової допомоги, а саме з липня 2007 року становила 440 грн на місяць. В 2007 році відповідач виплатив йому щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 90 грн., що є значно меншим розміром ніж це передбачено ст. 48 вказаного Закону. 30 липня 2008 року він звернувся до відповідача із заявою про виплату недоотриманої суми на оздоровлення за 2007 рік. Проте відповідач відмовив у задоволення його вимоги, тому він змушений звернутися з даним позовом до суду. Просить врахувати, що він дізнався про порушення свого права на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення тільки 30.07.2007 року після отримання відповіді відповідача на його заяву. Крім, цього просить врахувати те, що в 2007 році він неодноразово лікувався, що є поважною причиною при вирішенні питання про своєчасне чи несвоєчасне звернення до суду.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи в судове засідання не з'явився, натомість надіслав до суду письмову заяву в який підтримав свій позов, просить його задовольнити та проводити судовий розгляд справи у цей же день на який призначено попередній розгляд справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не направив в судове засідання свого представника, натомість надіслав до суду письмове заперечення на позовну заяву в якому зазначає, що громадянам які є постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується щорічна допомога на оздоровлення із державного бюджету в порядку та розмірах, що встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року №936 та від 26.07.1996 року №836. Також вказує на те, що у відповідності до вимог чинного законодавства не передбачено видатків на проведення перерахунку раніше виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення. Відповідач вважає, що позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду, а тому наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову у відповідності до ч.1 ст.100 КАС України. Не заперечує проти того, щоб провести судовий розгляд справи у цей же день у відповідності до ч.3 ст.121 КАС України.
Враховуючи те, що під час попереднього судового засідання було вирішено всі необхідні питання та від сторін надійшли заяви про розгляд справи у той же день, суд вважає за можливе постановити рішення при проведенні попереднього судового засідання.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується копією посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданим Київською обласною державною адміністрацією 08.02.2002 року.
Із довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 наданої відповідачем вбачається, що позивач ОСОБА_1 . перебуває на обліку з 01.03.2002 року і те, що 22.08.2007 року йому було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 90 гривень.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Частина перша статті 9 КАС України визначає, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції закону, що діяв до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, одноразова щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Законом України «Про державний бюджет України» на 2007 рік від 19.12.2006 року згідно, якого дія ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України за справою ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини четвертої та частини сьомої ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Виходячи із загальних засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами та приймаючи до уваги Рішення Конституційного Суду України за справою ІНФОРМАЦІЯ_3 , при виплаті допомоги на оздоровлення слід керуватися ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції Закону, яка існувала до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, а не постановами КМ України від 26.07.1996 року за № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та від 20.09.2005 року за № 936 “Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на які посилається відповідач, що суперечать іншим нормам законів.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями ч.4 ст.9 КАС України в тім, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що грошова щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 . виплачена відповідачем за 2007 рік є неправильною тому, що повинна була виплачуватись виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент її виплати.
Згідно ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2007 року становить - 400 гривень на місяць, з 01.04.2007 року - 420 гривень, з 1.07.2007 року - 440 гривень, з 1.10.2007 року - 460 гривень.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 . було виплачено грошову допомогу на оздоровлення 22.08.2007 року, тобто коли розмір мінімальної заробітної плати становив 440 грн. на місяць, тому відповідач повинен був вилатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік не 90 грн., а 2200 грн. ( 440 грн. х 5). Таким чином позивачу не доплачено 2110 грн. (2200-90).
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та відмови в задоволені позову ОСОБА_1 . з підстав пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки Законам України «Про державний бюджет на 2007 рік» зупинялась дія ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, що позбавляло можливості позивача належним чином звертатись до суду з посиланням на дану норму Закону.
У позивача виникло право на звернення до суду щодо стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік тільки після 9 липня 2007 року, тобто після винесення рішення Конституційного Суду України за справою № 1-29 /2007 року. Позивач звернувся до суду 19.09.2008 року, тобто з пропуском річного строку на 50 днів. Проте суд враховує те, що позивач будучи особою похилого віку, який в 2007 році на протязі року неоднаразово лікувався, що підтвердується медичними документами і тому ці обставини сприймається судом, як поважна причина для поновлення строку на звернення до суду.
Крім, цього слід зазначити, що позивач об'єктивно міг дізнатися про порушення свого права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в повному розмірі тільки після того, як відповідач надав йому довідку від 30.07.2008 року.
Тому суд приходить до висновку про необхідність відмовити відповідачу у задоволені клопотання про застосування наслідків передбачених ч.1 ст.100 КАС України та задовольнити вимогу позивача про стягнення щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.6, 9, 17, 18, 89, 159 - 163, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.19, 113 Конституції України, ст.ст.48, 62, 70 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(в редакції закону до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік від 28.12.2007 року), Рішенням Конституційного Суду України за справою ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік в сумі 2110 гривень.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Звільнити Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.7 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Корбут В.М.