22-ц/775/404/2014(м)
263/7252/13-ц
Головуючий в 1 інстанції: Соловйов О.Л.
Доповідач: Попова С.А.
Категорія 27
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.,
суддів Мироненко І.П., Попової С.А.,
при секретарі Бєльченко Б.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 лютого 2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, в якому зазначив, що 09.04.2008р. між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитно-заставний договір № MR14AA000071472, за яким позичальник отримав кредит в розмірі 21078,03 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15,84% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.04.2011р. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 09.04.2008р. ОСОБА_2 передав банку у заставу рухоме майно - власний автомобіль марки Audi, модель А6, рік випуску: 1998, тип транспортного засобу: легковий седан, номер кузову/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, придбаній у шлюбі із ОСОБА_1 Відповідачем зобов'язання по договору належним чином не виконуються, у зв'язку з чим станом на 02.02.2011р. виникла заборгованість в сумі 30488,52 доларів США. Позивач просив в рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля банком, з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, із зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 лютого 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MR14AA000071472 в сумі 30488,52 доларів США звернуто стягнення на предмет застави автомобіль марки Audi, модель А6, рік випуску: 1998, тип транспортного засобу: легковий седан, номер кузову/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання з розподілом судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким зменшити суму заборгованості та надати їй строк для погашення заборгованості без стягнення майна.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, який підтримав доводи скарги, заперечення проти скарги представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Шишелової Н.В., розглянувши справу відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутність повідомленого про дату і час розгляду справи відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги і письмові заперечення банку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено і це підтверджено матеріалами справи, 09.04.2008р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитно-заставний договір № MR14AA000071472, відповідно до якого позичальник отримав кредит в розмірі 21078,03 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15,84% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.04.2011р. Зобов'язання за вказаним договором забезпечені заставою автомобіля марки Audi, модель А6, рік випуску: 1998, тип транспортного засобу: легковий седан, номер кузову/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 09.04.2008р. Договір укладено зі згоди дружини - ОСОБА_1
Станом на 02.02.2011р. ОСОБА_2 має перед позивачем заборгованість: 15962,76 доларів США - заборгованість за основною сумою кредиту; 2656,39 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 345,04 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом - що укладається в межі обумовленого у п. 14.11 кредитно-заставного договору строку позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, тривалістю у 5 (п'ять) років і узгоджується із положеннями ст. 259 ЦК України. Крім того, банком за порушення позичальником умов договору нараховані штрафні платежі: 10042,51 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31,49 доларів США - фіксована частина штрафу, 1450,34 доларів США - процентна складова штрафу.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з доведення заборгованості за кредитним договором внаслідок неналежного виконання позичальником взятих на себе грошових зобов'язань, що за положеннями кредитно-заставного договору (розділ 7) і вимог Закону України "Про заставу" є підставою для відновлення прав кредитора обраним позивачем способом звернення стягнення на предмет застави - автомобіль.
Рішення в частині відмови в задоволенні позову про надання банку права укладати договір купівлі-продажу предмету застави не оскаржується.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1, 2 ст. 590 ЦК Кодексу звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодавець набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1, 2, 3 ст. 591 ЦК України передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави. Якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодавець набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено договором чи законом. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи за позовними вимогами ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині встановлення відповідні їм правовідносини, поясненням сторін та наданим доказам дав належну оцінку. Суд правильно застосував матеріальний закон, дійшов обґрунтованого висновку про доведення факту порушення позичальником і іпотекодавцем грошових зобов'язань за договорами позики і іпотеки, що призвело до утворення заборгованості, починаючи з виникнення прострочки з 10.08.2009р., та, як наслідок, наявності підстав, визначених законом і договором, для звернення стягнення на предмет іпотеки, що передбачено п. 13 кредитно-заставного договору.
З огляду на те, що позичальник і іпотекодавець є однією тією ж особою, що попереджався про утворення заборгованості і необхідність її погасити, то доводи апеляційної скарги дружини позичальника ОСОБА_2 про неповідомлення її особисто про борг, у якості підстави для відмови у задоволенні позову банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, є необґрунтованими.
Разом з тим, не можна в повному обсязі погодитись із визначеною у оскаржуваному рішенні сумою заборгованості, штрафу у фіксованому і процентному відношенні та пені.
Так, банком обчислена пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 10042,51 доларів США - за період з серпня 2009 року, що суперечить, як обгрунтовано наводить відповідачка ОСОБА_1 у змісті апеляційної скарги, положенням ч. 2 ст. 258 ЦК України, що регламентують спеціальну позовну давність в один рік щодо вимог про стягнення неустойки (пені).
Відтак, рішення суду в частині вказівки розміру пені підлягає зміні з обчисленням її за один рік з 02.02.2010р. по 02.02.2011р., що становить 7520,70дол.США, і має визначатись у складі боргу в перерахунку на національну грошову одиницю із урахуванням діючого на час розгляду справи курсу валют НБУ - в сумі 88383,27грн. (7520,70х11,752).
За позовом ПАТ "КБ "ПриватБанк" пред'явлено вимоги до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в погашення заборгованості, у складі якої визначено штраф у фіксованому розмірі 31,49 доларів США. Однак, така сума цього виду штрафу не відповідає визначеній грошовій одиниці і сумі у п. 14.9 договору, де вказано обов'язок позичальника при порушенні ним будь-якого зобов'язання понад 30 календарних днів сплатити штраф в розмірі 250 гривень плюс 5% від суми невиконаного зобов'язання. Тому в цій частині рішення підлягає зміні.
Крім того, у п. 14.9 кредитно-заставного договору кредитор і позичальник визначили ще й виплату штрафу позичальником 5% від суми невиконаного зобов'язання.
Банком пред'явлено у складі заборгованості 1450,34 доларів США як штраф у процентному розмірі.
У зв'язку із зміною розміру пені в даному рішенні, підлягає зміні і визначений розмір штрафу, що має обчислюватись з загального суми - в даному випадку 26484,89лол.США (12962,76дол.США основного боргу + 2656,39дол.США процентів за користування грішми + 345,04дол.США комісії + 7520,70дол.США пені) - в процентному відношенні штраф обчислюється в сумі 1324,24дол.США. (26484,89:100х5), що в перерахунку на національну грошову одиницю становить 15562,47грн. (1324,24х11,752).
Рішення в решті, що стосується судового збору, оплаченого при поданні позову в максимальній ставці, передбаченій Законом України "Про судовий збір", підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги в частині надання відповідачці ОСОБА_1 строку для погашення заборгованості без стягнення майна не підлягають задоволенню, оскільки перед судом першої інстанції не ставилось на розгляд питання про відстрочення, розстрочення виконання судового рішення, а апеляційний суд з огляду на положення ст. 11? 303 ЦПК України обмежений вирішувати такі питання на стадії апеляційного перегляду ухваленого судом рішення. Крім того, оскаржуване рішення стосується позовних вимог про звернення стягнення предмету застави, а не стягнення грошової суми заборгованості.
Процесуальні порушення, на які ОСОБА_1 вказує в апеляційній скарзі, зокрема неповідомлення її про розгляд справи і непоінформування про пред'явлені банком позовні вимоги, що адресовані позичальнику ОСОБА_2, не призвели до неправильного вирішення справи, тому не є підставою для скасування ухваленого рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 лютого 2012 року в частині вказівки розміру заборгованості змінити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MR14AA000071472 від 09.04.2008р., що складається з основної суми боргу - 15962,76 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом 2656,39 доларів США, заборгованості по комісії 345,04 доларів США, штрафу - 250 гривень і 1324,24 доларів США, пені - 88383,27 гривень - звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки Audi, модель А6, рік випуску: 1998, тип транспортного засобу: легковий седан, номер кузову/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді