Справа № 417/70/13-к
Провадження № 11кп/782/442/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Судова колегія з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого Барабашева В.Я.
суддів: Романченко В.О., Павленко Т.І.
при секретарі Шумові О.В.
за участю прокурора Тимошевської Л.В.
потерпілої ОСОБА_1
розглянула у судовому засіданні 29 квітня 2014 р. в м. Луганську апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області Пряникова В.С. на вирок Марківського районного суду Луганської області від 18 лютого 2014 року у кримінальному провадженні № 12013030480000310 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лісна Поляна Марківського району Луганської області, не працюючого, раніше судимого: 03.10.2013 р. Марківським районним судом Луганської області за ст. 263 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
яким його визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 та ч.1 ст. 164 КК України та призначено покарання:
- за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі:
- за ч.1 ст. 164 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим поглинуто призначеним покаранням покарання, призначене вироком Марківського районного суду від 03.10.2013 року у вигляді 3 років позбавлення волі і остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 обраний тримання під вартою. Термін покарання обчислюється з 18.05.2014 р.
Питання про речові докази вирішено згідно ст. 100 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, щ він 03 серпня 2013 р., приблизно о 09 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, вільно зайшов на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_3 і шляхом вільного доступу проник до приміщення льоху, звідки викрав майно, спричинивши ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 170 гр.
Крім того, 03 серпня 2013 р., приблизно о 14 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, шляхом зриву навісного замка проник до приміщення льоху, розташованого на території, прилеглій до житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_4, звідки викрав майно, спричинивши ОСОБА_5 матеріальні збитки на загальну суму 200 гр.
Крім того, відповідно до виконавчого листа №2/1216/285/12, виданого 01.04.2013 р. Марківським районним судом Луганської області, ОСОБА_2, зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання своїх неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, та доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, в твердій грошовій сумі по 800 гр. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 18.10.2012 р. і до досягненням дітьми повноліття. Маючи умисел на злісне ухилення від сплати аліментів, починаючи з 18.10.2012 р., обвинувачений дане рішення суду не виконує, ніде не працює і працевлаштуватися не намагався, заходів до погашення заборгованості не вживав, у зв'язку з чим з 18.10.2012 р. за ним утворилася заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.08.2013 р. в сумі 15122 гр. 58 коп., що в сукупності перевищує суму виплат відповідних платежів за шість місяців. В період судового провадження виконавчою службою проведено стягнення на суму 3400 гр.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Луганської області Пряников В.С. зазначив, що не оспорює фактичні обставини, доведеність вини та кваліфікацію дій ОСОБА_2, проте вважає, що вирок суду підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. ОСОБА_2 вчинив злочини 03.08.2013 р., тобто до постановлення попереднього вироку. У зв'язку з чим, в мотивувальній частині вироку суд зазначив, що покарання ОСОБА_2 слід визначити за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст. 70 КК України, та в резолютивній частині суд остаточно призначив ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Проте, це суперечить п. 23 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», де зазначено, що у разі, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбуття покарання з випробовуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі іншій злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. Просив вирок суду змінити, вважати ОСОБА_2 засудженого за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 164 КК України - у вигляді 2 років обмеження волі. Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України вирок Марківського районного суду від 03.10.2013 р. стосовно ОСОБА_2 виконувати самостійно.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, потерпілу ОСОБА_1, яка пояснила, що вона згодна з вироком суду, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора Луганської області Пряникова В.С. підлягає задоволенню з наступних підстав.
В суді 1-ї інстанції обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю і пояснив, що 03.08.2013 р. він дійсно вчинив крадіжку консервації із льоху потерпілої ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 Сплачувати аліменти він не міг, оскільки ніде не працює, заходів до погашення заборгованості не вживав.
Згідно ст. 404 КПК України, суд переглядає вирок в межах апеляційної скарги.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку та кваліфіковані за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 164 КК України в апеляційній скарзі не оскаржуються.
Суд обґрунтовано пришов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена і його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України та за ч.1 ст. 164 КК України.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого а саме те, що він раніше був засуджений, посередньо характеризується за місцем проживання, обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, часткове відшкодування матеріальної шкоди. До обставин, що обтяжують покарання суд обґрунтовано відніс вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп'яніння.
Вироком Марківського районного суду Луганської області від 03.10.2013 р. ОСОБА_2 був засуджений за ст. 263 ч.1 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.164 та ч.3 ст. 185 КК України до постановлення вироку Марківського районного суду Луганської області від 03.10.2013 р.
Відповідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 із змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення остаточного покарання - виходячи з його виду й розміру. Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно та має власні юридичні наслідки.
Таким чином вирок Марківського районного суду Луганської області від 18.02.2014 р. стосовно ОСОБА_2 підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
При таких обставинах, колегія суддів судової палати вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора Луганської області Пряникова В.С. підлягає задоволенню, а вирок суду зміні.
Керуючись ст.ст. 404, 405,407, 409 КПК України, колегія суддів судової палати, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області Пряникова В.С. задовольнити.
Вирок Марківського районного суду Луганської області від 18 лютого 2014 року стосовно ОСОБА_2 змінити: виключити з резолютивної частини вироку вказівку суду про поглинення призначеним покаранням на підставі ст. 70 ч.4 КК України покарання за вироком Марківського районного суду Луганської області від 03.10.2013 року.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 164 КК України до 2 років обмеження волі.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим вважати засудженим до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
Вирок Марківського районного суду Луганської області від 03.10.2013 року стосовно ОСОБА_2 виконувати самостійно.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 залишити тримання під вартою.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий:
Судді: