Справа № 431/672/14-к
Провадження № 11кп/782/613/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Судова колегія з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого Барабашева В.Я.
суддів: Белаха А.В., Павленко Т.І.
при секретарі Глусенко А.С.
за участю прокурора Повжик Л.Ф.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянула у судовому засіданні 27 травня 2014 р. в м. Луганську апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Старобільського районного суду Луганської області від 18 березня 2014 року у кримінальному провадженні № 12014130580000103 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Піщане Старобільського району Луганської області, не працюючого, раніше судимого: 06.08.2007 р. Старобільським районним судом Луганської області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік; засуджений 15.11.2007 р. Старобільським районним судом Луганської області за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; засуджений 21.05.2008 р. Старобільським районним судом Луганської області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі; засуджений 09.12.2009 р. Старобільським районним судом Луганської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; засуджений 24.02.2014 р. Старобільським районним судом Луганської області за ч.1 ст. 187, ч.3 ст. 185, 70, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
яким його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України до покарання частково приєднано покарання призначене за вироком Старобільського районного суду Луганської області від 24.02.2014 р. у вигляді 2 років 2 місяців позбавлення волі та остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід обраний тримання під вартою. Термін покарання обчислюється з 18.03.2014 р.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення балістичної експертизи в сумі 244 гр. 50 коп.
Питання про речові докази вирішено згідно ст. 100 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він в серпні 2013 р., в денний час доби, більш точно в ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, знаходячись на пустирі поблизу телевежі в с. Підгорівка, Старобільського району, Луганської області, знайшов 25 патронів 5,6 мм. та маючи умисел на незаконне придбання, носіння, зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, забрав їх собі, переніс патрони до будинку за адресою: АДРЕСА_2, де проживав в той час та зберігав їх.
03.02.2014 р. о 15 год. 45 хв. співробітниками міліції під час проведення огляду місця події будинку за адресою: АДРЕСА_2, були виявлені та вилучені 25 предметів, які згідно висновку балістичної експертизи № 96/1 від 19.02.2014 р. є бойовими припасами, патронами 5,6 мм., спортивно-мисливськими патронами кільцевого займання.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що на час скоєння злочину він проживав за іншою адресою, вилучення патронів проводилось без його участі, так як він на той час знаходився у Старобільському СІЗО. Крім того, лікар-нарколог видав дві довідки, які суперечать одна одній. Також на початку судового розгляду він заявляв що суддя Форощук О.В. не може розглядати справу через те, що він вже розглядав іншу справу у його відношенні, однак його заява була залишена без уваги. Судом не обґрунтовано у відношенні нього визнано рецидив злочинів, просив скасувати вирок суду та призначити новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив скасувати вирок та призначити новий судовий розгляд, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вирок суду ґрунтується на матеріалах кримінального провадження і відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
В суді 1-ї інстанції обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєні злочину визнав повністю, підтвердив що наприкінці літа 2013 р. дійсно він знайшов біля телевежі в с. Підгорівка 25 патронів які зберігав, для чого пояснити не зміг.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що судове провадження було здійснено на підставі ч.3 ст. 349 КПК України, згідно якої суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Згідно журналу судового засідання та технічного запису судового провадження (а.с. 88-89), обвинуваченому ОСОБА_1 були роз'яснені вимоги ч.3 ст. 349 КПК України які йому були зрозумілі і він не заперечував проти розгляду справи відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, досліджених судом в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані судом за ч.1 ст. 263 КК України. Судом першої інстанції було достовірно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_1, що лікар-нарколог видав дві довідки, які суперечать одна одній є необґрунтованими, так як згідно матеріалів кримінального провадження (а.с. 46) довідка лікаря-нарколога підтверджує що обвинувачений ОСОБА_1 перебуває на обліку в наркологічному кабінеті Старобільської поліклініки. Інша довідка підтверджує, що обвинувачений не перебуває на обліку в психіатричному кабінеті Старобільської поліклініки (а.с. 47).
Доводи обвинуваченого ОСОБА_1, що суддя Форощук О.В. не мав права розглядати справу через те, що суддя вже розглядав іншу справу у його відношенні, однак його заява була залишена судом без розгляду є необґрунтованими, так як згідно журналу судового засідання (а.с. 84, 88) та технічного запису судового провадження, обвинувачений ОСОБА_1 не заявляв відвід судді Форощуку О.В. Ті обставини, що суддя Форощук О.В. 24.02.2014 р. розглядав у суді кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 (а.с. 40-43), відповідно до вимог ст.ст. 75, 76 КПК України, не є підставою для відводу судді Форощука О.В.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_1, що судом не обґрунтовано визнано обставиною, що обтяжує покарання - рецидив злочинів є безпідставними тому, що ОСОБА_1 раніше вчиняв умисні злочини і знов учинений злочин є умисним. На час вчинення злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України, судимість у ОСОБА_1 була не знята та не погашена.
Крім того, відповідно до вимог ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:
- встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 КПК України;
- в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
- судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
З матеріалів кримінального провадження не вбачається підстав для скасування вироку та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначено у відповідності до ст.ст. 65, 70 ч.4 КК України та відповідає ступені тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особі обвинуваченого. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України суд обґрунтовано визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України судом обґрунтовано визнано рецидив злочину. Порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законний та обґрунтований вирок, не виявлено. Суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, пов'язаного з позбавленням волі, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Старобільського районного суду Луганської області від 18 березня 2014 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий:
Судді: