Єдиний унікальний номер 257/248/14-ц Номер провадження 22-ц/775/4509/2014
Головуючий у 1 інстанції Бурлаченко О.О.
Категорія 32 Доповідач Лоленко А.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Лоленко А.В.
суддів: Солодовник О.Ф., Груіцької Л.О.,
при секретарі: Саєнко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька та ОСОБА_1, діючої в інтересах ОСОБА_2, на рішення Київського районного суду міста Донецька від 14 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька, публічного акціонерного товариства «Шахта ім.. А.Ф. Засядько» про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька та публічного акціонерного товариства «Шахта ім.. А.Ф. Засядько» про стягнення сум в рахунок відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 4000 грн.
Стягнуто з ПАТ «Шахта ім.А.Ф.Засядько» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 8000 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював з 28 березня 2001 року по 27 квітня 2012 року на шахті ім. Засядько.
16.09.2001 року при виконанні трудових обов»язків позивач отримав травму, про що був складений акт за формою Н-1.
Висновком МСЕК від 15 березня 2002 року позивачу вперше встановлено 20 відсотків втрати професійної працездатності в зв"язку з даною травмою.
Крім того, висновком МСЕК від 09.10.2013 року позивачу вперше була встановлена стійка втрата працездатності в зв»язку з професійним захворюванням - 30% та третя група інвалідності.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати то ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди з двох відповідачів загальною сумою 50000 грн., суд не врахував характер та глибину фізичних та душевних страждань позивача, який визнаний інвалідом 3 групи довічно, у якого ампутований палець на лівій руці та третій палець на лівій руці не згинається, позивач зазнає постійного дискомфорту від сторонніх поглядів на його скалічену руку.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування населення від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, так як відповідач повністю виконує свої обов'язки перед потерпілим на виробництві і підстав для відшкодування йому за рахунок Фонду не має; факт заподіяння позивачу моральної шкоди не підтверджений висновком МСЕК; Фонд не є особою, яка спричинила шкоду позивачеві, втрата працездатності у позивача сталася не у зв'язку з неправомірними діями або бездіяльністю Фонду.
Суд вважає можливим справу розглянути у відсутності представника шахти ім. Засядько. Шахта повідомлена, надіслала клопотання про розгляд справи за відсутності представника шахти.
Вислухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , яка просила рішення суду скасувати, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, представника відділення виконавчої дирекції фонду - Чугріну Л.В., яка просила задовольнити апеляційну скаргу відділення Фонду, рішення суду скасувати в цій частині, відмовити позивачу в позові до відділення виконавчої дирекції Фонду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за таких підстав.
Суд дійшов обгрунтованого висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки таке право у позивача виникло, коли йому вперше встановлено 20% втрати працездатності в зв»язку з трудовим каліцтвом, згідно з висновком МСЕК від 15.03.2002 року.
Право позивача на відшкодування моральної шкоди закріплено ст.. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" та згідно з пунктом "е" п. 1 частини 1 ст. 21 та частини 2 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди, в редакції, яка діяла на момент виникнення права у позивача на відшкодування моральної шкоди, тобто на 17 жовтня 2002 року.
Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року №-3235-1У зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1 та абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту "е" п. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст.34 Закону, а також згідно п. 22 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року №-489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту "е" пункту 1 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 34.
Право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до надрання чинності як законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" так і Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення моральної шкоди з відділення Фонду - відповідача.
Визначення судом моральної шкоди в розмірі 4000 грн. відповідає встановленим обставинам справи, переживанням, які відчував потерпілий в зв"язку з ушкодженням здоров"я, тривалістю страждань, з врахуванням висновку МСЕК від 15.03.2002 року, коли позивачу вперше встановлена стійка втрата працездатності - 20% в зв'язку з трудовим каліцтвом.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпроП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадяться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, як роз'яснено в п.п. 9 та 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин.
Суд дійшов обгрунтованого висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яке повинно відшкодовувати публічне акціонерне товариство «Шахта ім.. А.Ф. Засядько», оскільки право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло 09.10.2013 року, коли позивачу вперше встановлена стійка втрата працездатності - 30% в зв»язку з професійним захворюванням.
Визначення судом моральної шкоди в розмірі 8000 грн. відповідає встановленим обставинам справи, переживанням, які відчував потерпілий в зв"язку з ушкодженням здоров"я, із врахуванням 30% вперше встановленої стійкої втрати працездатності по профзахворюванню.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду і не є підставами для скасування рішення суду.
Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.. 303, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька та ОСОБА_1, діючої в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Київського районного суду міста Донецька від 14 квітня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали суду.
Головуючий:
Судді: