28 грудня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

   Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Газового промислового управління  “Полтавагазвидобування” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 7 травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 5 серпня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Газового промислового управління  “Полтавагазвидобування” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 7.05.2004 р., залишеним  без  змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 5.08.2004 р.,  в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача з роботи з підстав п. 2 ст. 40 КЗпП України було здійснено з дотриманням вимог трудового законодавства.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

           Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

     Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 7 травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 5 серпня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :