У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“12” січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
|
Волкова О.Ф., Гуменюка В.І., Данчука В.Г., |
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Підволочиської РДА на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 02 вересня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24 червня 2004 року позов задоволено частково. Постановлено поновити ОСОБА_1 на посаді директора Підволочиського територіального центру соціального обслуговування престарілих та одиноких громадян. Крім того, з відповідача на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди та 1200 грн. витрат на оплату допомоги адвоката. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 02 вересня 2004 року рішення суду першої інстанції залишене без зміни.
У касаційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області, не погоджуючись із судовими рішеннями, просить їх скасувати з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із статтею 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушень судами норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області - відхилити.
Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 02 вересня 2004 року - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : О.Ф. Волков
В.І. Гуменюк
В.Г. Данчук