Справа № 2-56/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2008 року     Комсомольський міський суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді     Бутенко С. Б.

при секретарі     Ісаєвій Л.І.

за участю:        позивачки     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Комсомольську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  треті особи - Приватне підприємство „Веста-Сервіс",  Комунальне підприємство „Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації-" про поділ майна подружжя,

встановив:

В квітні 2007 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2,  що його змінила у вересні 2007 року,  де просила визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та компенсувати за рахунок відповідача понесені нею судові витрати.

В судовому засіданні свої вимоги підтримала,  мотивувала їх тим,  що зазначена квартира була придбана відповідачем під час їхнього шлюбу. Після фактичного припинення шлюбних відносин,  відповідач став оспорювати її право на квартиру,  тому вона звернулась до суду із даним позовом,  який просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та представники третіх осіб,  будучи в установленому законом порядку повідомлені про час та місце розгляду справи,  в судове засідання не з'явились,  про причини своєї неявки суд не повідомили,  заперечення проти позову та,  відповідні докази суду не надали.

У відповідності до ч. 4  ст.  169,  ч. 1  ст.  224 ЦПК України за згодою позивачки суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних в справі доказів.

Судом встановлено,  що з 21 березня 1987 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі,  що доводиться свідоцтвом про його реєстрацію,  виданим Комсомольським міськвідділом ЗАГС Полтавської області на підставі актового запису № 112.

19 червня 1997 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ОСОБА_2 придбав квартиру № 2,  що знаходиться в жилому будинку № 34 по вул.  Леніна м.  Комсомольська. Право власності відповідача на дану квартиру було зареєстровано Кременчуцьким міжміським бюро технічної інвентаризації 16.02.1998 р. в реєстрову книгу № 4 за реєстром № 309.

Відповідно до  ст.  ст.  60,  63,  69,   ст.  70 ч. 1 СК України,   ст.  368 ч.3,   ст.  372 ч.ч. 1-3 ЦК України майно,  набуте подружжям за час шлюбу,  належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння,  користування і розпорядження майном,  що належить їм на праві спільної сумісної власності,  якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дружина і чоловік мають право на поділ майна,  що належить їм на праві спільної сумісної власності,  незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна,  що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,  частки майна дружини та чоловіка є рівними,  якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.  Право спільної сумісної власності на майно,  у разі його поділу між співвласниками,  припиняється.

Оскільки квартира АДРЕСА_2 була набута під час шлюбу сторін,  є їх спільною сумісною власністю,  - частки подружжя ОСОБА_2,  за відсутності доказів іншого,  є рівними і кожному з них належить по 1/2 частці в праві спільної власності на дане нерухоме майно.

Відповідно до  ст.  ст.  15,  16 ЦК України,   ст.  ст. 3,  4 ЦПК України,  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення,  невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільного права судом є його визнання.

Згідно  ст.  88 ч. 1 ЦПК України стороні,  на користь якої ухвалено рішення,  суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже,  позов ОСОБА_1 в межах заявлених нею позовних вимог підлягає до задоволення повністю.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  60,  61,  63,  69,  70 СК України,   ст.  ст.  368,  372 ЦК України,   ст.  ст.  10,  11,  60,  213-215,  226,  223,  294,  88 ЦПК України,  суд

рішив:

ОСОБА_3 Василівни задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею та документально підтверджені судові витрати в сумі 81 (вісімдесят одна) гривня.

Заочне рішення може бути переглянуто судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача,  яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або закінчення строку подання апеляційної скарги,  якщо заяву або апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано апеляційному суду Полтавської області через Комсомольський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.