У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в місті Києві 7 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок Первомайського міського суду  Луганської області від 24 червня 2005 року, яким його,

                                       ОСОБА_1, громадянина України, не судимого

в силу ст.89 КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 4 роки  позбавлення волі, а на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік з покладення на нього відповідних обов'язків згідно вимог ст.76 КК України.

         На підставі ст.1 Закону України “Про амністію” від 11.07.2003 р. ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнено.

         З засудженого стягнуто 818 грн. матеріальної і 2000 грн. моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 7 жовтня 2005 року з вироку виключено вказівку про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі Закону України “Про амністію”.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він  приблизно о 22.00 годині 25 серпня 2002 року, перебуваючи разом з ОСОБА_2. за його місцем проживання у АДРЕСА_1 у стані алкогольного сп'яніння,  умисно заподіяв ОСОБА_2. металевим прутом удари по ногах, голові і тулубу, спричинивши їй тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неповноту та однобічність досудового і судового слідства, які проводились, як зазначено у скарзі, з істотними порушеннями КПК України, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи  і неправильне застосування кримінального закону, просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на додаткове досудове слідство. При цьому засуджений зазначає, що заподіяв ОСОБА_2. тілесні ушкодження у стані необхідної оборони, а також вважає, що судом необґрунтовано стягнуто з нього на користь потерпілої матеріальну і моральну шкоду.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який вважає судові рішення щодо ОСОБА_1 законними і обґрунтованими, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій суд обґрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, й зокрема показаннями самого засудженого, показаннями потерпілої ОСОБА_2., свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., даними, встановленими судово-медичними експертизами, протоколами відповідних слідчих дій.

ОСОБА_1 у своїх показаннях твердив, що він був вимушений захищатись від дій ОСОБА_2. Однак, ці показання ОСОБА_1 спростовуються показаннями потерпілої про обставини конфлікту у будинку з засудженим, якому вона, захищаючись від його протиправних дій, заподіяла різані рани ножем, після чого ОСОБА_1 виштовхав її з будинку і почав бити металевим прутом, який вона намагалась забрати, але це їй не вдалося, і засуджений продовжив наносити їй удари металевим предметом по різним частинам тіла, доки вона не втратила свідомість. Ці показання ОСОБА_2. узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які виявили непритомну закривавлену потерпілу в огороді засудженого.

Також показання потерпілої підтверджуються даними висновку судово-медичної експертизи про характер і локалізацію заподіяних їй тілесних ушкоджень, даними протоколу огляду місця події та протоколами інших слідчих дій, матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2.

За таких обставин, які ретельно перевірені судами першої і апеляційної інстанцій,  вважати, що ОСОБА_1 знаходився у стані необхідної оборони, і що судом неправильно застосований кримінальний закон, немає підстав.

Також немає підстав вважати, що призначене засудженому покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

Із матеріалів справи вбачається, що слідчими органами й судом досліджені всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного вирішення справи. Проявів упередженості щодо ОСОБА_1, як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду справи, перевіркою матеріалів справи не виявлено.

Тому доводи у скарзі про однобічність, неповноту і необ'єктивність дослідження обставин справи також необґрунтовані.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства України, які б могли бути підставою для скасування або зміни постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень, по справі не встановлено.

Також суд прийняв законне і обґрунтоване рішення про стягнення з засудженого  матеріальної і моральної шкоди на користь потерпілої, що мотивовано у вироку належним чином.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів, -         

                                   У Х В А Л И Л А  :

касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

                                          С У Д Д І :

Присяжнюк Т.І.                      Пошва Б.М.                           Нікітін Ю.І.