10 січня 2007 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 1 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від   25 жовтня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку в спільному майні, посилаючись на те, що ОСОБА_1. та відповідачці на праві власності належить по  ½ частині будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_1. іншого житла не має, а ОСОБА_3. має інший будинок і в спірному не проживає, до того ж спільне користування майном не можливе, оскільки відповідачка чинить перешкоди ОСОБА_1. в користуванні житлом. Позивачка просила припинити право власності ОСОБА_3. на ½ частину будинку    АДРЕСА_1, визнати право власності на будинок за ОСОБА_1., зобов'язати її, ОСОБА_2., сплатити відповідачці вартість ½ частини будинку.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 1 червня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня    2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що частки сторін у праві власності на будинок є рівними, відповідачка не бажає виділення і відсутні передбачені законом підстави для припинення її права власності на частку у спільному майні.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом     ОСОБА_2. в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1. до ОСОБА_3. про припинення права власності на частку в спільному майні, за касаційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 1 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін