Справа № 407/1846/14-ц
2/407/787/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:
головуючого-судді Лобарчук О.О.
при секретарі Ряполовій Д.В .
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Антрациту цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВП шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до ВП шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит» з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Просить поновити його на посаді майстра - підривника на ВП шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит», стягнути з ВП шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 15329 грн. 90 коп. та витрати за надання правової допомоги в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.
В обґрунтування свого позову вказав, що його прийняли на роботу ГРОЗ 5 розряду на шахту «Комсомольська» з 19.01.2004 року, згідно наказу № 19-ок від 19.01.2004 року. 19.09.2005 року, згідно наказу № 236-ок, був призначений майстром - підривником на тому ж підприємстві, з повним робочим днем під землею. Однак, з 24.03.2014 року згідно наказу № 202-ок від 31.03.2014 року він був звільнений з підприємства згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України, в зв'язку з невідповідністю займаній посаді. З даним наказом та своїм звільненням він не згоден з наступних причин.
Його звільнено з посади по формуліровці, яка відсутня в КЗпП України. Так наказ про звільнення згідно запису в трудовій книжці був виданий лише 31 березня 2014 року, а засідання профкому згідно виписки проходило 28 березня 2014 року. Однак, згідно запису в трудовій книжці, його звільнили 24 березня 2014 року. Тобто , його спочатку звільнили, а вже потім збирали необхідні документи, та видавали накази. Більш того, його звільнили без згоди профспілкового комітету, оскільки засідання його відбулося лише 28 березня 2014 року згідно винесеного ним рішення.
Запис у трудовій книжці повинен проводитись точно у відповідності чинного законодавства, з посиланням на відповідну статтю закону. Формулювання його звільнення не відповідають ч. 2 ст. 40 КЗпП України. Так як в статті вказано: виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці; тобто йому досі не зрозуміло, він звільнений за станом здоров'я , чи не достатньої кваліфікації. Запису про це в трудовій книжці не має.
Оскільки його по теперішній час не повідомлено роботодавцем про причини звільнення, то згідно виписки з Протоколу профспілкового комітету можна зробити висновки, що його звільнили за невиконання без поважних причин посадових обов'язків. Але за вказаною статтею таке звільнення повинно проводитись по іншій частині, та повинні бути докази системного невиконання посадових обов'язків. У випадках, коли згідно з законодавством виконання певної роботи допускається після надання в установленому порядку спеціального права (водії автомобільного та електротранспорту тощо), позбавлення цього права може бути підставою для звільнення працівника з мотивів невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі з додержанням правил ч. 2 ст. 40 КЗпП. Одним із способів виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі є проведення атестації. Однак згідно Протоколу засідання атестаційної комісії від 30 травня та 02 грудня 2013 року він пройшов атестації, та згідно висновків комісії здав іспити. Тому ніякої невідповідності займаній посаді бути не може. Дисциплінарних стягнень у нього теж не має, хоча це і не є підставою для звільнення по ч. 2 ст. 40 КЗпП. Більш того, пропрацювавши на даній посаді біля 9 років, у нього не було виявлено невідповідності, та не було ніяких дисциплінарних стягнень.
Таким чином, з викладеного вбачається, що відповідач звільнив його без законної на те підстави, а тому, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України зобов'язаний поновити його на попередній роботі. Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Крім того, відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Отже, враховуючи те, що в результаті незаконного звільнення йому не була нарахована середньомісячна заробітна плата, відповідач при поновленні його на раніше займаній посаді зобов'язаний виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу. Таким чином, згідно положень чинного законодавства України відповідач зобов'язаний поновити його на попередній роботі та виплатити заробітну плату за весь час вимушеного прогулу починаючи з 24.03.2014 року, а також відшкодувати понесені ним витрати за надання правової допомоги в розмірі 2500 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги та просить поновити його на посаді майстра - підривника на ВП шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит», стягнути з ВП шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 15329 грн. 90 коп. та витрати за надання правової допомоги в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1, який діє на підставі договору № 22-к від 03.04.2014 року, підтримав вимоги позивача, пославшись на викладені обставини, та просить задовольнити вимоги позивач повністю і поновити позивача ОСОБА_2 на посаді майстра - підривника на ВП шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит», стягнути з ВП шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 15329 грн. 90 коп. та витрати за надання правової допомоги в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.
Представник відповідача - Гвозденко В.М., яка діє на підставі довіреності від 02.01.2014 року № 19, позовні вимоги не визнала повністю та пояснила, що вважає звільнення позивача законне та проведено відповідно до вимог КЗпП України, в трудовій книзі вказано дату звільнення 24.03.2014 року, оскільки згідно Положення, в трудовій книзі вказують останню дату, коли працівник виходив на роботу. Оскільки останній день робочий у позивача був 24.03.2014 року, засідання профкому відбулося 28.05.2014 року. Це була п'ятниця і наказ про звільнення був виданий 31.03.2014 року . Також вказала, що на шахті була скоєна крадіжка омоніту і в цьому було визнано винним розслідуванням по шахті позивача, тому і він не відповідає займаній посаді і був звільнений. В зв'язку з чим, не підлягають стягненню і середній заробіток, витрати за надання правової допомоги. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Суд, заслухав думку позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові матеріали, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 згідно наказу № 19-ок від 19.01.2004 року прийнятий гірничим робочим очисного забою 5 розряду на ділянку № 4 на ВП «шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит.(а.с.07)
Згідно виписки з протоколу № 55-А від 28 березня 2014 року позачергового засідання комітету профспілки ВП шахта «Комсомольська» було постановлено надати згоду на звільнення ОСОБА_2 з підприємства за ст. 40 п.2 КЗпП України за невідповідність займає мій посаді. (а.с.08)
Наказом № 202-ок від 31.03.2014 року ОСОБА_2 звільнено за ст.40 п.2 КЗпП України за невідповідністю займаній посаді за згодою профкому.(а.с.09)
Як вбачається з протоколу засідання атестаційної (екзаменаційної) комісії по перевірці знань майстрів - підривників від 30 травня 2013 року під № 017 у списку прізвище ОСОБА_2 під № 22 та вказано «знает»( а.с. 10)
Як вбачається з протоколу засідання атестаційної (екзаменаційної) комісії по перевірці знань «Правил безпеки під час користування з вибуховими матеріалами промислового призначення» від 02 грудня 2013 року під № 24 у списку прізвище ОСОБА_2 та вказано «знает»( а.с. 11)
Згідно запису в трудовій книжці серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 під № 28 вказано: 24.03.2014 року звільнений за п.2 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з невідповідністю займає мій посаді. (а.с.6)
Відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП України розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого ним органу у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
У п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06.11.1992 р., з наступними змінами та доповненнями (далі - Постанова), вказано, що "суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв'язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі".
Одним із способів виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі є проведення атестації. Однак згідно Протоколів засідання атестаційної комісії від 30 травня та від 02 грудня 2013 року позивач ОСОБА_2 пройшов атестації, та згідно висновків комісії здав іспити.
Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Суд вважає, що є всі підстави для поновлення позивача ОСОБА_2 на посаді майстра - підривника на ВП шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит».
Крім того, відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Отже, враховуючи те, що в результаті незаконного звільнення позивачу не була нарахована середньомісячна заробітна плата, відповідач при поновленні на раніше займаній посаді зобов'язаний виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Згідно наданої довідки № 811 від 07.05.2014 року, середньоденний заробіток позивача ОСОБА_2 складає 373 грн. 90 коп. (а.с.35)
Суд погоджується з розрахунком позивача та сумою, яка повинна бути виплачена позивачу при поновленні, а саме в розмірі 15 329 грн. 90 коп. (41 день вимушеного прогулу х 373 грн.90 коп.= 15329 грн. 90 коп.)
Суд задовольняє вимоги позивача про стягнення витрат за надання правової допомоги в сумі 2500 грн. згідно доданої в підтвердження цих витрат довідки(а.с.23).
З відповідача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 232,235,237-1 КЗпП України, ст. 43 Конституції України, України, ст.ст. 10,11,60, 88, 213-215, 367 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ВП шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_2 на посаді майстра-підривника на ВП шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит».
Стягнути з ВП шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 15329 ( п'ятнадцять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 90 (дев'яносто) коп., витрати за надання правової допомоги в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.
Стягнути з ВП шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит» на користь держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 (шістдесят) коп.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 367 ЦПК України рішення в частині поновлення позивача на посаді підлягає негайному виконанню.
В іншій частині рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачi апеляцiйної скарги.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду О. О. Лобарчук