Справа № 2-424/10 Головуючий у 1 інстанції: Пономарьова О.М.

Провадження № 22-ц/773/895/14 Категорія: 57 Доповідач: Лівандовської-Кочура Т.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Лівандовської-Кочури Т.В.

суддів - Веремчук Л.М., Овсієнка А.А.

при секретарі - Захаровій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою стягувача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, за апеляційною скаргою стягувача ОСОБА_1 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовлено.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду. Вважає ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення її заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Апеляційну скаргу слід відхилити, ухвалу суду залишити без змін з таких мотивів.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність доказів пред'явлення виконавчого листа Управлінню Державної Казначейської служби України у Ківерцівському районі Волинської області та доказів щодо повернення виконавчого листа, у зв'язку з пропущенням строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що узгоджуються із нормами матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням Ківерцівського районного суду від 28 травня 2010 року стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області на користь ОСОБА_1 1424 грн. щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2009 року.

На виконання вказаного судового рішення, 05 листопада 2010 року Ківерцівським районним судом видано виконавчий лист, в якому зазначено, що рішення суду набирає законної сили 15 вересня 2010 року, а строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 15 вересня 2013 року. Оригінал виконавчого листа ОСОБА_1 отримала на руки 05 листопада 2010 року, що вбачається з її заяви, яка міститься в матеріалах справи (а.с.150).

Ухвалою Ківерцівського районного суду від 12 серпня 2013 року виправлено помилку у зазначеному виконавчому листі на підставі ст. 369 ЦПК України, а саме викладено графу "місцезнаходження/місце проживання стягувача, установа Держбанку, номер рахунка" в новій редакції: "АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1". На підставі зазначеної ухвали, ОСОБА_1 23 серпня 2013 року видано виконавчий лист, що також підтверджується матеріалами справи. З тексту виконавчого документа вбачається, що його строк пред'явлення до виконання до 20 серпня 2014 року (а.с. 131).

Ухвалою цього ж суду від 23 жовтня 2013 року замінено сторону виконавчого провадження - боржника Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації його правонаступником Управлінням соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації. На підставі зазначеної ухвали, ОСОБА_1 12 лютого 2014 року видано виконавчий лист із строком пред'явлення до виконання до 15 вересня 2013 року (а.с. 189).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

П. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» встановлено, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 9 вищевказаної Постанови, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку.

Тоді, як абз. 8 п. 6 визначено, пропущені строки пред'явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення,- не поновлюються.

Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст. 67 ЦПК України.

Згідно до ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Як статтею 371 ЦПК України, так і частиною 2 статті 24 Закону визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Таким чином, закон передбачає можливість стягувачу поновити строк та захистити свої права на примусове виконання рішення суду у випадку їх порушення лише у випадку реалізації своїх прав: після отримання виконавчого листа, або іншого судового документа, який підлягає примусовому виконанню, фактичного звернення його до примусового виконання.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Судом не встановлено, а заявником ОСОБА_1 не надано суду письмових доказів у підтвердження повернення виконавчого листа, у зв'язку з пропущенням строку для його пред'явлення до примусового виконання.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що за відсутності доказів пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання та його повернення, у зв'язку із пропущенням строку, звернення із заявою про поновлення зазначеного вище строку є передчасним.

З огляду на це, судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права та постановлено правильну ухвалу з додержанням норм процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу Ківерцівського районного суду від 02 квітня 2014 року у даній справі залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу стягувача ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді