Справа № 11-а   161    2008р.                 Головуючий у 1-й інстанції Волвенко O.I.

Категорія: ст.121 ч.2 КК України                    Доповідач Ковальова Н.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: судді Годуна В.А. Суддів : Буженко Н.В., Ковальової Н.М., З участю прокурора Литвиненка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 та в її інтересах за апеляцією захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 22.11.2007 року,

встановила:

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу ст.55 КК України в редакції 1960 р. не судимої, засуджена за ч.2 ст.121 КК України на вісім років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.

Міра запобіжного заходу - тримання під вартою. Строк відбуття покарання відраховується з 22.11.2007 року.

Стягнуто судові витрати.

ОСОБА_1 визнана винною й засуджена судом за те, що перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на підґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків між ним та потерпілим ОСОБА_3, умисно спричинила останньому тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила смерть потерпілого.

В апеляції засуджена ОСОБА_1 посилаючись на те, що не вчиняла злочину, за який засуджена, просила вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Захисник - адвокат ОСОБА_2 у своїй апеляції наводить аналогічні доводи, просить вирок скасувати та виправдати ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, висновок прокурора про залишення вироку, як законного і обґрунтованого без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, судова колегія вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність винності засудженої ОСОБА_1. у спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, від якого наступила смерть потерпілого, при встановлених у вироку обставинах, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Твердження апелянта про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, зокрема, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину, суд обґрунтовано послався на покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, що саме ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння шукала кухонний ніж, та кричала, що вб'є його, він їй набрид, та на її крики що зарізали, вбили, вийшли з кімнати в якій перебували і побачили пораненого ножем ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що бачив, як декілька разів потерпілий ОСОБА_3 хватав за руки ОСОБА_1, але вона виривалась та вибігала у іншу кімнату, а повернувшись, підійшла до потерпілого і через деякий час крикнула, що вбила його і він побачив що в животі ОСОБА_3 сторчав ніж.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 пояснили, що ОСОБА_1 казала, що вона зарізала, вбила ОСОБА_3, та показувала як саме вона це зробила, чинила перепону у наданні медичної допомоги потерпілому, висловлювалась, що мало ввігнала, що так йому і треба.

Свідок ОСОБА_10 показав, що йому особисто ОСОБА_1 сказала, що саме вона нанесла ножове поранення ОСОБА_3, а ОСОБА_3, перебуваючи у свідомості сказав, що ножем його вдарила ОСОБА_1

Судом також досліджувались: протокол огляду місця події; протокол відтворення обстановки і обставин події, де ОСОБА_1 добровільно пояснювала причину, мотив, ціль своїх дій та показала саме як вона нанесла удар ножем в область живота потерпілого ОСОБА_3; висновки судово-медичної експертизи, згідно яких у ОСОБА_3 виявлено проникаюче колото-різане поранення передньої брюшної стінки, яке виникло в результаті дії колючо-ріжучого предмета типа клинка ножа і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала смерть потерпілого.

Обґрунтовано суд поклав в основу вироку і покази ОСОБА_1 дані нею в ході досудового слідства. Будучи допитаної в якості підозрюваної вона пояснювала, що саме вона нанесла удар ножем у живіт ОСОБА_3

Судом перевірялась версія ОСОБА_1 щодо спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 іншими присутніми особами, які перебували у будинку, але не знайшла свого підтвердження.

Отже, доводи засудженої та її захисника, про те, що ОСОБА_1 безпідставно засуджена, є необґрунтованими, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами.

Не знайшли свого підтвердження посилання захисника засудженої ОСОБА_1, що до неї на досудовому слідстві застосовувались недозволені методи слідства, оскільки спростовується дослідженими в судовому засідання відмовним матеріалом, згідно якого за результатами перевірки відмовлено в порушення кримінальної справи щодо працівників міліції за таким фактом.

Аналіз наведених доказів, узятих у їх сукупності, дав підстави суду зробити правильний висновок про винність ОСОБА_1 і правильно кваліфікував її злочинні дії за ч. 2 ст.121 КК України, як умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України і є необхідним та достатнім для його виправлення.

Порушень  кримінально-процесуального  закону,  які  б тягли безумовну зміну чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 та її захисника - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 22.11. 2007 року щодо неї -  без змін.