Справа № 11а-142, 2008р.                   Головуючий у 1-й інстанції Матвєєва Н.В.

Категорія: ст. 121 ч.2 КК України                 Доповідач Ковальова Н.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: судді Годуна В.А. Суддів : Буженко Н.В., Ковальової Н.М., З участю прокурора Литвиненка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новокаховського міського суду  Херсонської області від 04.10. 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий 18.10.2005 р. за ч.1 ст.309 КК України з застосуванням ст.75, 76 КК України на один рік позбавлення волі з іспитовим строком в один рік, засуджений:

за ч.1 ст.190 КК України до обмеження волі строком в один рік;   за ч.3 ст.358 КК України на три місяці арешту.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено один рік обмеження волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, з урахуванням вироку від18.10.2005 p., шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено один рік позбавлення волі.

За ч.3 ст.289 КК України на сім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, приєднавши до покарання за новим вироком частину невідбутого покарання за попереднім вироком, і остаточно призначено вісім років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи, з конфіскацією всього належного йому майна.

Міра запобіжного заходу - тримання під вартою. Строк відбуття покарання відраховується з 28.01.2007 року.

Стягнуто судові витрати та вирішений цивільний позов.

ОСОБА_1 визнаний винним й засуджений судом за те, що 12.10.2004 p., умисно отримав від невстановленої слідством особи, завідомо неправдиву довідку №140 від 12.10.2004 р. про те, що він навчається в Новокаховському професійному ліцеї і знаходиться на неповному державному забезпеченні, фактично не являючись учнем цього ліцею, яку в подальшому надав в Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка, для отримання права на виплату пенсії по втраті годувальника і, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, щомісячно отримував пенсію по втраті годувальника в період з 01.09.2004 р. по 01.09.2005 р на загальну суму 1815 грн. 11 коп.

12 квітня 2006 р., у вечірній час, з боксу авто майстерні ПП «ОСОБА_2» розташованої    в АДРЕСА_1, повторно, за

попередньою змовою з ОСОБА_3, щодо якого вирок набрав чинності, у стані алкогольного сп'яніння, у власних цілях, незаконно заволодів автомобілем «Мітсубісі Паджеро». Належного ТОВ «Південтранзит-сервіс» вартістю 90475 грн.

В апеляції з доповненням засуджений ОСОБА_1 просив розібратись, оскільки не уганяв автомобіль «Мітсубісі Паджеро».

Заслухавши суддю-доповідача, висновок прокурора про залишення вироку, як законного і обґрунтованого без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочинів, за які він засуджений, при встановлених у вироку обставинах, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Так, зокрема, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_1 у вчиненні незаконного заволодіння автомобілем «Мітсубісі Паджеро», суд обгрунтовано послався:

на покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, що автомобіль «Мітсубісі Паджеро» находився у боксі, відповідальним за ключі від боксу був ОСОБА_1, після закінчення роботи всі розійшлись, а на слідуючий день взнали, що автомобіль угнаний і знайдений у розбитому стані, а ОСОБА_1 на роботу не з'явився;

на покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, що напередодні угону вони на мийці чекали ОСОБА_1 та ОСОБА_3, останній пропонував покататись на машині, яка стояла у боксі, вони зрозуміли, що ключі від машини були у ОСОБА_1. На слідуючий день взнали, що цю машину угнано.

на протокол відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_1, в ході якого він показав як скоював угон автомобіля разом з ОСОБА_3

Крім того, судом також досліджувались: вирок суду від 01.12.2006 p., яким за вказаним епізодом засуджений ОСОБА_3; протокол огляду місця події від 13.04.2006 p., згідно якого по АДРЕСА_2виявлено розбитий автомобіль "Мітсубісі Паджеро", свідоцтво про реєстрацію цього автомобіля, висновки автотоварознавчої експертизи від 12.05.2006 p., згідно якого розмір матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля становить 51550 грн.

Не знайшли свого підтвердження посилання ОСОБА_1 що до нього застосовувались недозволені методи слідства, спростовується дослідженими в судовому засідання відмовним матеріалом, згідно якого за результатами перевірки відмовлено в порушення кримінальної справи щодо працівників міліції за таким фактом (а.с.230).

Твердження у апеляції засудженого, що порушено його право на захист, є безпідставним, оскільки на досудовому слідстві слідчим роз'яснювалось право на захист, та ОСОБА_1 власноручно вказав, що від захисту відмовляється, і свої інтереси буде захищати сам (а.с.77), судом також роз'яснювалось йому право на захист, але від захисника відмовився, що підтверджується протоколом судового засідання, з яким він ознайомлений в повному обсязі і зауважень на протокол не приніс. (а.с.240).

Не є обґрунтованими доводи апеляції щодо того, що суд не задовольнив клопотання про виклик свідків, які могли б підтвердити його непричетність до скоєного злочину - угону автомобіля, оскільки спростовується матеріалами наданими на виконання судового доручення за цим клопотанням.

Аналіз наведених доказів, узятих у їх сукупності, дав підстави суду зробити правильний висновок про винність ОСОБА_1 і правильно кваліфікував його злочинні дії за ч. 1 ст.190, ч.3 ст.358 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, використання завідомо підробленого документа, та за ч.3 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення та завдали великої матеріальної шкоди.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України і є необхідним та достатнім для його виправлення.

Порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли безумовну зміну чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА: 

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 04.10.2007 року щодо нього -  без змін.